Повноваження 8 страница

В інших випадках пенсія за вислугу років нараховується у вищих диференційованих відсотках до заробітку, посадових окладів (80-90% винагороди у державних службовців, суддів, прокурорських працівників).

Коло осіб, які мають право на пенсію за вислугу років, до­статньо широке і виходить за рамки дії закону про пенсійне за­безпечення. Крім цього нормативного акта, є ціла низка інших законів, які регулюють даний вид пенсійного забезпечення, а саме Закони України:

- «Про пенсійне забезпечення військово­службовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 9 квітня 1992 р. №2262-ХІІ;

- «Про держав­ну службу» від 16 грудня 1993 р. №3723-ХІІ;

- «Про статус народ­ного депутата України» від 17 листопада 1992 р. №2790-ХІІ;

- «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 р. №2862-ХІІ;

- «Про прокурату­ру» від 5 листопада 1991р. №1789-ХІІ;

- Митний кодекс України тощо.

6.7.6.1 Пенсійне забезпечення громадян, які проходили військову службу чи службу в органах внутрішніх справ

Необхідність утримання Збройних сил і визнання служби в них особливим видом державної служби породжує для держави обов'язковість щодо соціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей.

Одним із видів соціального захисту, передбаченого законо­давством, є пенсійне забезпечення військовослужбовців, яке повністю поширюється на начальницький і рядовий склад органів внутрішніх справ.

Право на пенсійне забезпечення визначається наявністю у військовослужбовців і службовців (працівників) органів внутрішніх справ визначеної законом тривалості служби, дося­гнення до дня звільнення з військової служби чи органів внутрішніх справ (для деяких категорій цих службовців) встанов­леного віку та обов'язкове звільнення з військової служби чи органів внутрішніх справ за певними причинами (відставка, за­пас, хвороба, скорочення штатів тощо).

Залежно від причин звільнення та умов надання права на пен­сію за вислугу років встановлюються різні розміри пенсії (від 50 до 90% грошового забезпечення).

Так, військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років та більше, призначається пен­сія у розмірі 50%, а звільненим у відставку за віком чи за станом здоров'я — 55% відповідних сум грошового забезпечення і за кож­ний рік вислуги понад 20 років — 3% грошового забезпечення, але всього не більше 85%.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильсь­кої катастрофи в період проходження служби й віднесені до 1-ї категорії, розмір пенсії збільшується на 10%, а віднесеним до 2-ї, 3-ї й 4-ї категорій — на 5%. Загальний розмір пенсії, нарахова­ний за вказаними причинами, не повинен перевищувати 85%, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи за 1-ю категорією, — 95%, за 2-ю і 3-ю категоріями — 90%.

Мінімальних розмірів пенсій за вислугу років не визначено, але вони не можуть бути нижче загальновстановленого мінімаль­ного розміру пенсії за віком.

6.7.6.2 Пенсія за вислугу років працівникам цивільної авіації та льотно-випробувального складу

Законодавчо передбачено право на пенсію за вислугу років деяким категоріям робітників і службовців авіації, а також льотно-випробувального складу не­залежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, у яких вони зайняті:

1) працівникам льотного і льотно-випробувального складу із вислугою років на цих посадах не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок;

2) працівникам, які здійснюють управління повітряним ру­хом і мають свідоцтво диспетчера:

чоловікам — після досягнення ними 50 років і при загально­му стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 12 років 6 місяців роботи, пов'язаної з безпосереднім управлінням польо­тами повітряних суден;

жінкам — після досягнення ними 45 років і при загальному стажі роботи не менше 17 років 6 місяців, з них не менше 10 років роботи, пов'язаної з безпосереднім управлінням польотами повітряних суден;

3) інженерно-технічному складу (за переліком посад і робіт, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України):

чоловікам - після досягнення ними 55 років і при загально­му стажі роботи в цивільній авіації не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначених посадах;

жінкам — після досягнення ними 50 років і при загальному стажі роботи у цивільній авіації не менше 20 років, з них не мен­ше 15 років на зазначених посадах;

4) бортпровідникам:

чоловікам — після досягнення ними 55 років і при загально­му стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на посаді бортпровідника;

жінкам — після досягнення ними 45 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на по­саді бортпровідниці.

Розміри пенсій і порядок їх нарахування для льотного та льот­но-випробувального складу різні.

Льотному складові цивільної авіації призначаються пенсії в розмірі 55% місячного фактич­ного заробітку, що його вони мали перед припиненням роботи на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років. При цьо­му за кожний рік вислуги понад зазначені строки (для чоловіків — 25 і жінок — 20 років) пенсія збільшується на 1 % заробітку.

Льотчикам-випробувальникам, штурманам і парашутистам-випробувальникам, у яких не менше 2/3 необхідної вислуги при­падає на проведення випробувань літальних апаратів, пенсія зро­стає на 3% заробітку за кожний додатковий рік після вислуги.

Максимальний розмір пенсії за вислугу років працівникам льот­но-випробувального складу, нарахований відповідно до зазна­чених норм, не може перевищувати 85% заробітку.

6.7.6.3 Пенсії за вислугу років державним службовцям, суддям, працівникам прокуратури і митних органів

Суб'єктами права на цю пенсію є посадові особи та інші пра­цівники державного апарату.

До державних службовців, які мають право на пенсію за ви­слугу років, віднесено багато категорій посад і різних установ та організацій у всіх гілок державної влади.

Основними юридични­ми фактами, з якими пов'язується право на пенсію за вислугу років державних службовців, є наявність установленої законом тривалості спеціального стажу і досягнення пенсійного віку.

Відповідно до нової редакції ст. 37 Закону України «Про дер­жавну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пен­сійного віку, за наявності загального трудового стажу для чо­ловіків — не менше 25 років, для жінок — не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби — не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах дер­жавних службовців. А також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад держав­них службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнен­ня пенсійного віку.

Відповідні категорії посад державних службовців визначено ст. 25 Закону України «Про державну службу».

Пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80% від сум їхньої заробітної плати, на які нараховується збір на обо­в'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження гранич­ного розміру пенсії.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на 1 % заробітку, але не більше 90% заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Враховуючи викладене вище, пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80—90% від суми їхньої заробітної пла­ти, на яку нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про державну службу» заро­бітна плата державних службовців складається із посадових окла­дів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на дер­жавній службі та інших надбавок.

Державний службовець, звільнений з державної служби у зв'язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з викорис­танням свого посадового становища, чи вчиненням корупційного діяння, позбавляється права на отримання пенсії, перед­баченої Законом України «Про державну службу».

Пенсії за вислугу років суддям

Умова для надання пенсій суд­дям тільки одна — стаж роботи на посаді судді не менше 20 років і вихід у відставку.

Судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених ст.37 Закону України «Про державну службу».

Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія чи щомісячне до­вічне утримання у розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

За кожний повний рік роботи після 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошово­го утримання збільшується на 2% заробітку, але не більше 90% заробітку судді.

До заробітку судді для нарахування щомісячного грошового утримання включаються посадовий оклад, премії, доплата за кваліфікаційні класи і надбавка за вислугу років.

Судді, звільненому з посади через засудження за умисний злочин, вчинений з використанням свого службового станови­ща, чи корупційне діяння, пенсія призначається на загальних підставах.

Пенсії працівникам прокуратури

Пенсії працівникам прокуратури призначаються диференці­йовано залежно від займаної посади.

Наприклад, слідчим працівникам пенсії призначаються незалежно від віку, за вислуги не менше 20 років у розмірі 50% місячного заробітку.

За кож­ний рік вислуги понад 20 років пенсія збільшується на слідчій роботі на 3%, а на будь-якій прокурорській посаді - на 2% за­робітку, з якого нараховується пенсія.

Працівникам, які обійма­ють прокурорські посади, пенсії призначаються з досягненням 55-річного віку чоловіками і 50-річного жінками з вислугою на цих посадах не менше 20 років у розмірі 50% місячного заро­бітку. За кожний рік вислуги понад 20 років пенсія збільшується на 2% цього заробітку.

У заробіток для нарахування пенсій за вислугу років включа­ються відповідні оклади на посаді, надбавки до посадових ок­ладів за класні чини, вислугу років, а також інші виплати, пе­редбачені загальним пенсійним законодавством.

Особи, звільнені з органів прокуратури у порядку дисциплі­нарного стягнення з позбавленням класного чину чи позбавлені класного чину за вироком суду, після звільнення втрачають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Права на пенсію по­збавляються також особи, звільнені з роботи через засудження за умисний злочин, учинений з використанням свого посадово­го становища, чи за корупційне діяння.

Що ж до працівників митних органів, то вони також мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років за Законом Ук­раїни «Про державну службу» з досягненням певного віку і на­явності вислуги: жінки — 50-річного віку і 20 років вислуги; чо­ловіки — 55-річного віку і 25 років вислуги.

Нарахування розмі­ру пенсії проводиться у порядку, встановленому загальним пенсійним законодавством, у відсотках від фактичного заробіт­ку з урахуванням надбавок за персональні звання, вислугу років, знання іноземних мов.

6.7.6.4 Пенсії за вислугу років окремим категоріям працівників інших галузей національної економіки

Це найчисленніша група працівників, які користуються правом на пенсію за вислугу років.

До них належать працівники, зайняті в різних галузях національної економіки. Неоднакові і професії цих працівників, і умови призначення їм пенсій. Бага­тьом працівникам пенсії за вислугу років призначаються не лише за наявності певного стажу роботи за спеціальністю, а й з дося­гненням відповідного віку, який знижено на 5 років порівняно з пенсіями за віком.

Визначальними умовами пенсійного забезпечення кожної ка­тегорії працівників, що їх охоплює зазначена норма, є професія, посада, тривалість трудового стажу, галузь та інші показники.

Спи­ски виробництв, професій і посад працівників, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення за вислугу років, затверджено По­становою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р.

Можна назвати шість списків професій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років:

• окремих категорій працівників залізничного транспорту;

• працівників плавскладів окремих видів суден морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості;

• працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства;

• працівників освіти, охорони здоров'я і соціального захисту;

• заслужених майстрів спорту і майстрів спорту міжнародно­го класу;

• артистів театрів та інших театрально-видовищних підпри­ємств і колективів.

Кожний із цих списків містить конкретний і вичерпний пе­релік найменувань професій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, а в Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (ст.55) для кожної категорії працівників наведено умови призначення цієї пенсії.

Обов'язковою умовою є наявність спеціального стажу роботи певної тривалості (половина від за­гального стажу чи повністю), а іноді й віку (за списками вироб­ничих професій).

В окремих випадках пенсії за названою стат­тею закону призначаються незалежно від віку.

З-поміж працівників освіти, які мають право на пенсію за вислугу років —учителі, логопеди, вчителі-логопеди, викладачі, педагоги, директори, завідувачі, їхні заступники з навчально-виховної та навчально-виробничої частини чи роботи, з вироб­ничого навчання, завідувачі навчальної та навчально-виховної частин, соціальні педагоги (організатори позакласної та поза­шкільної роботи з дітьми), викладачі й педагоги, які працюють у вищих навчальних закладах І і II рівнів акредитації, професій­них навчально-виховних установах та інших середніх спеціаль­них закладах (педагогічних, медичних, сільськогосподарських тощо).

Таблиця 6.5 – Перелік закладів та установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років

Найменування закладу і установи	Найменування посади
1 Освіта
Загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музи­чні і художні школи	Учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихова­телі, завідувачі та інструктори слухових кабінетів, ди­ректори, завідувачі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідувачі навчальної і навчально-виховної частини, соціальні педаго­ги (організатори позакласної та позашкільної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, сек­цій, студій та інших форм гурткової роботи
Міжшкільні навчально-виробничі комбінати	Директори, заступники директорів з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, вчителі, майстри виробничого навчання, прак­тичні психологи, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи
Дитячі будинки, дитячі вихов­ні та виховно-трудові колонії, дитячі приймальні пункти і приймальники-розподільники для неповнолітніх, логопедич­ні пункти і стаціонари, школи-клініки	Директори, завідувачі, їх заступники з навчально-виховної частини або роботи, вчителі, вихователі, сурдопеда­гоги, тифлопедагоги, вчителі-дефектологи, вчителі-ло­гопеди, майстри виробничого навчання, практичні пси­хологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи
Вищі навчальні заклади І-1І рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади	Директори, завідувачі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) робо­ти, старші майстри виробничого навчання, майстри ви­робничого навчання, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи
Дошкільні навчальні заклади всіх типів	Завідувачі, вихователі-методисти, вихователі, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи
Позашкільні навчальні заклади	Директори, завідувачі, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної, завідувачі відділів (лабораторій, кабінетів), художні керівники, керівники гур­тків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи
Бібліотеки	Завідувачі, бібліотекарі
Дитячі клініки, поліклініки, лікарні, санаторії, диспансери, будинки дитини, дитячі відділення в лікарнях, санаторіях, диспансерах і установах для виконання покарань	Учителі, вихователі, логопеди, сурдопедагоги, тифлопе­дагоги
2 Охорона здоров'я
Лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідклад­ної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, санаторно-епідеміоло­гічні заклади, діагностичні центри	Лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад)
Аптеки, аптечні кіоски, аптечні магазини, контрольно-аналітичні лабораторії	Провізори, фармацевти (незалежно від найменування посад), лаборанти
Медико-соціальні експертні комісії, бюро судово-медичної експертизи	Лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад)
3 Соціальний захист
Інтернатні заклади для інвалідів, дітей-інвалідів і людей похилого віку	Медичні працівники (незалежно від найменування посад), педагоги, вчителі, логопеди, інструктори ЛФК та з праці
Медичні відділи протезних підприємств	Медичні працівники (незалежно від найменування посад)

Пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоро­в'я і соціального захисту призначаються за наявності загального стажу роботи (25 років для чоловіків, 20 років — для жінок).

Пенсії за вислугу років заслуженим майстрам спорту і майстрам спорту міжнародного класу

Правом на цю пенсію користу­ються спортсмени, які мають особливі заслуги у фізкультур­ному русі, за наявності загального трудового стажу роботи для чоловіків і жінок не менше 20 років і перебування в складі збірних команд України не менше 6 років незалежно від віку.

До загаль­ного трудового стажу зараховується перебування зазначених спортсменів у складі збірних команд України та інші види тру­дової діяльності, передбачені ст.56 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пен­сійне страхування».

Стаж, який дає право на пенсію за вислугу років, нараховуєть­ся на підставі трудової книжки та інших документів, які підтвер­джують перебування у складі збірних команд України, а також наявності звання заслуженого майстра спорту чи майстра спорту міжнародного класу.

Пенсії за вислугу років таким спортсменам призначаються в розмірах, установлених для пенсій за віком, тобто у відсотках від заробітку, що його вони мали перед припиненням роботи і який дає право на пенсію за вислугу років.

Нарахування пенсії прово­диться з середньомісячного заробітку за правилами, встановле­ними пенсійним законодавством. Ця пенсія призначається і ви­плачується за умови вибуття спортсменів із збірних команд Ук­раїни.

Пенсії за вислугу років деяким категоріям артистів театрально-концертних підприємств і колективів

Пенсії за вислугу років призначаються деяким категоріям артистів театрально-концертних підприємств і колективів.

Єдина умова їх надання - стаж творчої діяльності, а вік значен­ня не має.

Категорії артистів театрів, які мають право на пенсію за вислугу років, передбачено в переліку, затвердженому Поста­новою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р.

В одних випадках артист повинен займатися певною творчою роботою (артист балету, артист цирку тощо); в інших — певною творчою діяльністю в конкретному театрі чи музичному колективі (со­лісти-вокалісти оперних театрів; артисти, які грають на духових інструментах у симфонічних оркестрах) або деякими видами творчої діяльності у певних колективах (концертмейстери-піаністи професійних художніх колективів).

Тривалість стажу для творчих працівників диференціюється залежно від характеру їхньої діяльності.

Пенсії за вислугу років призначаються:

• артистам балету, артистам — виконавцям танцювальних номерів, артистам цирків за наявності стажу творчої роботи на сцені не менше 20 років;

• артистам-вокалістам, артистам, які грають на духових інструментах, жонглерам та артистам оригінального жанру в цирках і конкретних організаціях зі стажем творчої роботи на сцені не менше 25 років;

• артистам хору театрів опери та балету, концертмейстерам-піаністам, артистам вокально-драматичної частини зі стажем творчої роботи на сцені не менше 30 років.

Згідно з діючими правилами допускається підсумовування різних періодів творчої діяльності на сцені за таким принципом: під час призначення пенсії за вислугу років певним категоріям артистів у стаж зараховується й робота на сцені, яка дає право на отримання пенсії при меншому стажі.

Пенсія за вислугу років артистам призначається за тими са­мими нормами, що й пенсія за віком на загальних умовах.

Пенсії нараховуються з середньомісячного заробітку, отримуваного за роботу на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років.

6.7.7 Пенсії на випадок втрати годувальника

Поняття «пенсія на випадок втрати годувальника» пов'язується з необхідністю забезпечення непрацездатних членів сім'ї, які перебували на утриманні померлого.

Під пенсією на випадок втрати годувальника розуміються щомісячні виплати з Пенсійного фонду, призначені у зв'язку з втратою годувальника непра­цездатним членам його сім'ї, які знаходяться на його утриманні, у розмірах, співвіднесених із заробітком годувальника.

Право на пенсію на випадок втрати годувальника мають усі сім'ї, чиї годувальники належали до категорій осіб, які підлягають державному соціальному страхуванню.

Цей вид пенсії призначаєть­ся непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які перебували на його утриманні. При цьому дітям призначається пенсія незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого.

Коло непрацездатних членів сім'ї визначене законодавством.

Непрацездатними визнаються члени сім'ї:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18-річного віку і старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до виповнення їм 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків;

б) батько, мати, подружжя (дружина, чоловік), якщо вони є інвалідами чи досягли пенсійного віку (група інвалідності до ува­ги не береться). Право на пенсію в разі втрати годувальника ма­ють інваліди всіх трьох груп;

в) один із батьків (батько, мати) чи один із подружжя (вдова, вдівець), якщо він зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами та онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річно­го віку, і не працює;

г) дід і баба — за відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати.

Необхідною умовою для призначення пенсії у разі втрати го­дувальника є перебування непрацездатного члена сім'ї на утри­манні годувальника.

Розміри пенсій сімей залежать від низки обставин:

- серед­ньомісячного заробітку,

- кількості непрацездатних членів сім'ї, які мають право на пенсію.

З 1 січня 2004 р. пенсію у зв'язку із втратою годувальника при­значають на підставі розділу V Закону України «Про загальноо­бов'язкове державне пенсійне страхування» при дотриманні громадянами таких обов'язкових умов:

1 їх можна вважати непрацездатними членами сім'ї помер­лого годувальника;

2 вони перебували на повному утриманні годувальника або одержували від нього допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існу­вання;

3 померлий годувальник на момент смерті мав страховий стаж визначеної тривалості.

Пенсію у зв'язку із втратою годувальника призначають лише тоді, коли годувальник на день смерті мав страховий стаж, необ­ хідний для призначення пенсії з інвалідності.

Якщо смерть го­дувальника пов'язана з нещасним випадком на виробництві або викликана професійним захворюванням, пенсійні виплати його утриманцям призначають за Законом про страхування від нещас­ного випадку.

Пенсію у зв'язку із втратою годувальника призначають у таких розмірах:

- на одну особу - 50% пенсії за віком померлого годувальни­ка;

- на двох і більше осіб - 100% пенсії за віком померлого году­вальника;

- дітям-сиротам - у згаданих вище розмірах, виходячи з розмірів пенсій за віком кожного з батьків.

Обчислюють пенсію у зв'язку із втратою годувальника за тими самими правилами, що й пенсії за віком.

При цьому до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії у зв'язку із втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону «Про загальнообов'язкове держав­не пенсійне страхування».

На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку із втра­тою годувальника, призначають одну спільну пенсію.

6.7.7.1 Пенсійне забезпечення сімей військово­службовців

Особливості пенсійного забезпечення сімей, які втратили годувальника, складаються з умов призначення пенсій, що зале­жать від того, за яким нормативним актом встановлюється пенсія, до якої категорії сімей належав померлий годувальник.

Так, правове регулювання пенсійного забезпечення сімей військовослужбовців здійснюється Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців і осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ».

Відповідно до цього закону пенсія сім'ї військовослужбовців призначається, якщо годувальник помер (загинув) під час про­ходження служби, не пізніше 3 місяців від дня звільнення зі служ­би або пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, отриманих у період проходження служби.

Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослуж­бовців...» передбачає також право на пенсію на пільгових умо­вах батьків і дружин, які не взяли повторного шлюбу, військо­вослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти в пе­ріод проходження військової служби.

Ці особи прирівнюються до сімей загиблих на війні. Їм пенсія призначається з досягнен­ням чоловіками 55-річного, жінками - 50-річного віку або якщо вони є інвалідами (незалежно від віку).

Сім'ям військовослужбовців строкової служби пенсії призначаються за загальними правила­ми й нормами, передбаченими Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Законодавством установлено мінімальні розміри пенсій у разі втрати годувальника залежно від військового звання.

Так, чле­нам сімей солдатів і матросів строкової служби, померлих (загиблих) під час виконання вищезгаданих обов'язків військової служби, — 150%, членам сімей сержантів і старшин, єфрейторів (старших солдатів) і старших матросів строкової служби — 165%, членам сімей прапорщиків і мічманів, військовослужбовців по­надстрокової служби і військової служби за контрактом - 180%, а членам сімей офіцерського складу — 195% мінімального роз­міру пенсії за віком.

Сім'ям військовослужбовців, померлих у пе­ріод проходження служби, нараховується 75% від пенсій, вста­новлених для членів сімей вищезазначених військовослужбовців (відповідно до їх військових звань).

Нарахування пенсій сім'ям померлих військовослужбовців строкової служби проводиться із заробітку, що його вони отри­мували до призову в армію чи після звільнення з неї до звернен­ня за пенсією, або з середньомісячного грошового забезпечення військовослужбовця в період проходження служби за контрак­том.

Дата добавления: 2014-01-07