Дійсні гроші за К.Марксом та їх особливості

Походження та сутність дійсних грошей. Вартість, мінова вартість та цінність дійсних грошей.

Лекція 3.

Тема 1. Сутність і функції грошей

1. Походження та сутність дійсних грошей. Вартість, мінова вартість та цінність дійсних грошей.

2. Дійсні гроші за К.Марксом та їх особливості.

3. Функції дійсних грошей та їх характеристика.

4. Сутність банкнот як знаків дійсних грошей та характеристика їх видів.

Питання на самостійне опрацювання:

5. Походження банкнот як знаків дійсних грошей.

6. Функції грошових знаків, які вони виконують та їх характеристика.

7. Представництво грошовими знаками як повноцінними представниками дійсних грошей, функції останніх.

Еволюція форм грошей, за суттю, є процесом поступового відбору окремих товарів чи особливих штучних форм для найбільш ефективного виконання функцій грошей у певних ринкових умовах. Ця еволюція відбувалась у напрямі руху від повноцінних (дійсних) грошей до неповноцінних грошей, знаків вартості (замісників дійсних грошей), якими є сучасні гроші. Зараз в усіх країнах світу використовуються виключно неповноцінні гроші.

Свій аналіз категорії грошей Маркс розпочав з однієї конкретної історичної форми грошей – золота, яке було єдиним носієм грошової суті в той час. Проте він визнавав об’єктивність існування інших історичних форм грошей до золотого монометалізму (срібло, інші метали, просто споживчі товари), а також можливість існування принципово нових форм грошей у майбутньому (нерозмінних знаків, кредитних грошей). Тому з позицій теорії Маркса вилучення золота з грошового обігу не означає, що гроші внаслідок цього втрачають свою товарну природу, або зникає загальний еквівалент – цей вихід означає лише, те що не стало однієї з форм грошового товару.

Вартість золота, як і всіх інших товарів, Карл Маркс визначав виходячи з кількості праці, затраченої на його добування, аналізуючи як добування золота в ріках, що не потребує значних затрат праці і капіталу, так і в копальнях, для розробки яких потрібен капітал, техніка та значні затрати людської праці.

У своїй роботі «Капітал» (Розділ 1, Глава 3 «Гроші, або обіг товарів») Маркс зазначає, що грошовим товаром є золото.

Перша функція золота полягає в тому, щоб доставити товарному світу матеріал для вираження вартості, тобто для того щоб висловити вартості товарів як однойменні величини, якісно однакові і кількісно порівнянні. Воно функціонує, таким чином, як загальна міра вартостей, і перш за все в силу цієї функції золото - цей специфічний еквівалентний товар - стає грошима. Гроші як міра вартості є необхідною форма прояву притаманній товарам міри вартості, - робочого часу.

Вираження вартості товару в золоті: x товару A = y грошового товару, є грошова форма товару, або його ціна. Але гроші не мають ціни. Щоб брати участь у цій єдиній відносній формі вартості інших товарів, вони повинні були б відноситися до самих себе як до свого власного еквіваленту.

У золоті (в дійсних грошах), як загальному еквіваленті, вимірюється вартість всіх інших товарів. При цьому «Мірою вартостей золото може служити лише тому, що воно саме представляє продукт праці і, отже, вартість потенційно змінну». Іншими словами, дійсні гроші (золото, виштовхнути всіма іншими товарами зі свого середовища, на роль загального еквівалента) є втіленням абстрактної праці і тому самі володіють вартістю і, відповідно, можуть порівнювати своєю вартістю вартості інших товарів, тобто виконувати функцію міри вартостей. Нагадаємо, що функцію міри вартостей дійсні гроші виконують як ідеальні, думках представляються гроші і їх реальної наявності в момент вимірювання вартості товару не потрібно. Ця обставина має важливе значення, особливо при розгляді функцій, виконуваних банкнотами. Далі Маркс зазначає, що оскільки всі товари як вартості самі по собі співмірні, то «… саме тому всі вони і можуть вимірювати свої вартості одним і тим же специфічним товаром, перетворюючи, таким чином, цей останній (золото) в загальну для них запобіжний вартостей, тобто в гроші».

Як відзначав Маркс, вартість товару, виражена в дійсних (золотих) грошей називається ціною, при цьому ціна цілковито залежить від реального грошового матеріалу. Для порівняння цін різних товарів, їх необхідно виражати в однакових грошових одиницях, тобто звести до одного масштабу – масштабом цін. При цьому масштаб цін «… виконує свою функцію тим краще, чим незмінно одне і те ж кількість золота служить одиницею виміру»

Таким чином, за Марксом, дійсні гроші володіють масштабом цін – ваговою кількістю металу, законодавчо встановленим державою в якості грошової одиниці та службовцям для вимірювання цін всіх товарів у даній країні.

Золота монета дійсних грошей – це вартість, яка представляла, з одного боку, масштаб цін (у вигляді вагової кількості золота, законодавчо закріпленого за однією грошовою одиницею дійсних грошей), а, з іншого боку, – міру вартості (як кількості уречевленої людської праці, що міститься в монеті).

Необхідно відзначити, що банкноти, будучи повноправними представниками дійсних грошей, деякі з функції останніх ніколи не виконували, а тільки представляли їх. Серед таких функцій дійсних грошей, які ніколи не виконувалися їх представниками – банкнотами слід назвати, перш за все, функцію міри вартостей.

Так як дійсні гроші вимірювали вартості товарів своєї власної вартістю, перетворюючи їх на ціни (в золотому вираженні), то виникає питання про те, чи могли банкноти як повноправні представники золотих грошей, виконувати функцію міри вартостей, вимірюючи вартості товарів своєї власної вартістю, і перетворювати вартості товарів в ціни?

Мабуть, для позитивної відповіді на це питання немає достатніх підстав, оскільки, по-перше, банкноти були виготовлені з паперу і власної вартості (як шматки паперу) не мали, по-друге, функцію міри вартостей могло виконувати (і виконувало) тільки золото, яке стоїть за банкнотами і подумки представляється. Причому, це стосується і банкнот, які зверталися разом із золотими монетами, тобто розмінними на метал, і банкнот, нерозмінних на метал, які й поготів, функції грошей як міри вартостей не виконували, а тільки представітельствовал її виконання дійсними грошима (подумки репрезентованою кількістю золота).

З цього випливає дуже важливий висновок про те, що банкноти, будучи повноправними представниками дійсних грошей – золота, тим не менше, самі по собі ніколи не виконували функції дійсних грошей як міри вартостей (з причини відсутності у банкнот власної вартості). Разом з тим, будучи повноправним представником дійсних грошей, банкноти, як знаки вартості, золота і ціни тільки представляли виконання дійсними грошима функції міри вартостей.

Дата добавления: 2014-01-07