Функції дійсних грошей та їх характеристика

Функція грошей -це певна дія, чи “робота” грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення, тобто дії, які вони здійснюють у ринковій економіці.

Зрозуміло, що зміна сутності грошей змінює і виконувані ними функції. Разом з тим, в різних теоріях грошей їх представники розглядали різні функції грошей. Наприклад, в металістичній теорії грошей розглядалися тільки ті функції грошей (засіб скарбів, міра вартості і світові гроші), для виконання яких були необхідні гроші з благородних металів. Відповідно, в металістичної теорії не розглядалися такі функції грошей як засіб обігу і засіб платежу, які, насамперед, характеризують номінальні гроші.

Розглянемо функції грошей в теорії, загальноприйнятої нині на всьому пострадянському просторі, тобто розглянемо функції дійсних грошей в марксистській теорії. Маркс виділяв 5 функцій дійсних (золотих) грошей.

Золоті монети як представники дійсних грошей виконували функції міри вартості, засобу обігу, засобу утворення скарбів (нагромадження вартості), засобу платежу і світові гроші. У такій послідовності функцій відображена еволюція дійсних грошей. Розглянемо характеристику кожної з представлених функцій.

Функція дійсних грошей як міра вартостей – це перша функція золота як дійсних грошей, розглянута Марксом, яка «… полягає в тому, щоб доставити товарного світу матеріал для вираження вартості, тобто для того, щоб висловити вартості товарів як однойменні величини, якісно однакові і кількісно порівнянні. Воно функціонує, таким чином, як загальна міра вартостей. І тільки в силу цієї функції (матеріалу для вираження вартості товарів – Л. Р.) золото – цей специфічний еквівалентний товар – стає грошима, перш за все.»

Розглядаючи функцію грошей як міру вартостей, доцільно ще раз згадати про те, що в марксистській теорії грошей грошовим товаром було золото і, відповідно, грошима було золото, перша функція якого полягала саме в тому, «… щоб доставити товарного світу матеріал для вираження вартості …». Функція дійсних грошей як міра вартостей включала в себе масштаб цін, як вагова кількість металу, законодавчо фіксоване в одній грошовій одиниці і міру вартості, які істотно відрізнялися один від одного за своїм функціональним призначенням тому, що «… Як міра вартості, – відзначав К. Маркс, – вони (золоті гроші) служать для того, щоб перетворювати вартості різноманітних товарів в ціни, в думках представляються кількості золота; як масштаб цін, вони вимірюють ці кількості золота».

Гроші як засіб обігу істотно відрізняються від функції грошей як міри вартостеі, по-перше, тому, що гроші в функції засобу обігу повинні бути реально в наявності у покупця для передачі їх з рук в руки продавцеві товару або послуг.

Що ж стосується грошей у функції міри вартостей, то вони не повинні бути в наявності для порівняння ними вартостей товарів і послуг.

По-друге, тому, що гроші як засіб обігу, безперервно переходячи з рук в руки, можуть бути і без власної вартості, або такими, номінальна вартість яких значно вище витрат праці на їх виготовлення. Що ж стосується золотих монет, то виконуючи функцію міри вартостей, вони повинні мати таку власну вартість, (що відображає затрати праці на їхнє виготовлення, а значить, і вагова кількість металу, законодавчо встановлене в монеті), яка цілком і повністю відповідає їх номінальної вартості.

Доречно зазначити, що В. Джевонс у своїй роботі «Металеві гроші» називає золоті монети «нормальними» грошима, тобто такими, номінальна вартість яких відображає їх вартість. Функція грошей як засіб обігу виконується і дійсними грошима, і розумінням і нерозмінними на метал банкнотами, які, саме, виконують, а не просто представництво її виконання дійсними грошима.

Функція дійсних грошей як засіб утворення скарбів. Виконання золотими грошима цієї функції, що дозволяє накопичувати багатство (скарби), зазначалося ще в металістичній теорії. Однак, на думку К. Маркса, виконуючи функцію утворення скарбів, золото відіграє надзвичайно важливу роль автоматичного регулятора грошового обігу та вартості дійсних грошей. Це обумовлено тим, – вважає Маркс, – що при металевому типі грошової системи зайві для обігу дійсні гроші – золоті монети йдуть з обігу в скарби (не знецінюючись), щоб потім повернутися в обіг при вининенні потреби обігу в грошах в тій же вартості. Слід звернути увагу на те, що виконувати функцію утворення скарбів (і, відповідно, накопичення вартості), могли тільки дійсні гроші у вигляді золотих і срібних монет, і зливків благородних металів, у той час як знаки дійсних грошей – банкноти, будучи повноправними представниками дійсних грошей, все ж не могли виконувати функцію утворення скарбів. Відповідно, розмінні на метал банкноти могли виконувати функцію засобу збереження і нагромадження вартості, так як накопичені банкноти, самі по собі не мають вартості і тільки представництво вартість дійсних грошей, тим не менш, могли бути обмінені на золото.

Функція дійсних грошей – світові гроші. Міжнародні відносини країн (як економічні, так і політичні) вимагають використання грошей на світовому ринку, на якому дійсні гроші «… в повній мірі функціонують як товар …». Як відзначав К. Маркс, «… Виходячи за межі внутрішньої сфери обігу, гроші скидають з себе придбані ними в цій сфері локальні форми масштабу цін – форми монети, розмінної монети, знаків вартості – і знову виступають у своїй первісній формі зливків благородних металів»

Дата добавления: 2014-01-07