Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Законодавче визначення інформації




Роль інформації в суспільних відносинах.

Сьогодні як ніколи життя людини тісно пов’язане з інформацією. Усе більшого поширення набувають такі поняття як „інформаційна безпека”, „інформаційна політика”, „правовий захист інформації”, „відносини з приводу інформації”, „інформаційне забезпечення” тощо. В умовах побудови правової держави інформація, як важливий ресурс суспільства, набуває все більшого значення. Тому дослідження інформації як правової категорії, і, зокрема, визначення цього поняття, його місця в праві, є досить актуальним і викликає серйозну зацікавленість.

Законодавче поняття категорії „інформація” наводиться у ст. 1 Закону України „Про інформацію” № 2657-ХІІ від 2 жовтня 1992 р. документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Для визначення інформації в правовому контексті визначимо її юридично значущі ознаки, які обумовлюють специфіку інформації як об’єкту правового регулювання.

До таких ознак належать:

- нематеріальний характер (самостійність відносно носія, тобто цінність інформації полягає в її суті.);

- суб’єктивний характер (інформація виникає в результаті діяльності суб’єкта, що володіє свідомістю, тобто є результатом інтелектуальної діяльності);

- необхідність обєктивування для включення в правовий обіг;

- кількісна визначеність;

- неспоживаність, можливість багаторазового використання;збереження переданої інформації у передавального суб’єкта;

- здібність до відтворення, копіювання, збереження і накопичення.

Інформацію можна класифікувати за різними критеріями:

а) за ступенем доступу – загальнодоступна інформація, інформація з обмеженим доступом, інформація що не підлягає розповсюдженню;

б) за ступенем систематизації – систематизована в інформаційних системах і несистематизована;

в) за виглядом носія – на паперовому носієві, відео-аудіо, електронна інформація;

г) за сферою застосування – масова інформація, поширювана через ЗМІ, Інтернет і галузева, призначена для кола, пов’язаного професійними інтересами, осіб.

 

3. Інформаційне право як наука та навчальна дисципліна.

 

Слід сказати, що поняття "Інформаційне право" виступає, щонайменше, в трьох іпостасях. За цим поняттям може ховатися: 1) галузь права, регулююча певну групу громадських стосунків; 2) наука - область правознавства, що концентрує свою увагу на вивченні інформаційного права; 3) учбова дисципліна, пов'язана з викладанням інформаційного права

Хоча ці три різновиди поняття "Інформаційне право" взаємозв'язані, вони, проте, існують окремо один від одного

У цій триєдності інформаційне право як галузь права виступає головним, відправним поняттям. Виходячи з нього, можна встановити, що таке інформаційне право як галузь юридичної науки і як учбова дисципліна.

Під інформаційним правом розуміється, передусім, сукупність юридичних норм, що визначають поведінку суб'єктів (громадян, установ, державних і муніципальних органів) в інформаційній сфері. Проте, якщо інформаційне право як сукупність юридичних норм регулює громадські стосунки в інформаційній сфері, то наука інформаційного права досліджує ці інформаційні норми, стосунки, що виникають при їх застосуванні, вимірює ефективність дії інформаційних норм, класифікує, систематизує і кодифікує їх, об'єднує в правові інститути, формує і оптимізує систему інформаційного права

Що стосується інформаційного права як учбової дисципліни, то вона також носить похідний характер. У системі юридичної освіти ця дисципліна покликана забезпечувати процес навчання студентів теоретичним основам інформаційного права як галузі права. У викладанні активно використовуються ці науки інформаційного права

В принципі, інформаційне право входить в публічне право, але воно взаємодіє і з приватноправовими галузями. У першу чергу, йдеться про цивільне право, в якому регулюються багато інформаційних стосунків, у тому числі інформаційні послуги, містяться поняття комерційної і банківської таємниці, признається електронний підпис

Інформаці́йне пра́во — це галузь права, що врегульовує відносини в інформаційній сфері.

Не варто плутати з інформаційним законодавством — сукупністю нормативно-правових актів, в яких закріплено інформаційне право.

Розрізняють об’єктивний і суб’єктивний зміст інформаційного права.

Перший – це регулювання сукупності суспільних відносин щодо інформації, які знаходять вираз у нормах врегульованих на публічно-правовому та приватно-правовому рівні.

Визначення сутності інформаційного права здійснюється через з’ясування специфіки змісту правовідносин пов’язаних з інформацією, правовідносин, пов’язаних з діяльністю стосовно інформації. З точки зору юридико-догматичного підходу, шукаючи відповідь у законодавстві, загальний зміст правовідносин щодо інформації (зміст інформаційних правовідносин) можна знайти в статті 14 Законі України «Про інформацію» (від 2 жовтня 1992 року, № 2657-XII), де визначено основні види інформаційної діяльності. Основними видами інформаційної діяльності є одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Одержання інформації - це набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного законодавства України документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або державою.

Використання інформації - це задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.

Поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.

Зберігання інформації - це забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв.

Одержання, використання, поширення та зберігання документованої або публічно оголошуваної інформації здійснюється у порядку, передбаченому цим Законом та іншими законодавчими актами в галузі інформації.

До цього переліку пропонується ще додати такий вид інформаційної діяльності, як обробка інформації. Основні її ознаки у формулюванні подано в статті 1 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» (від 5 липня 1994 року, N 80/94-ВР), що пропонується розуміти у широкому розуміння наступним чином.

Обробка інформації в системі - виконання однієї або кількох операцій, зокрема: збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрації, приймання, отримання, передавання, які здійснюються в системі за допомогою технічних і програмних засобів.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 3613; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.018 сек.