Теорії походження суспільства

Зазвичай називають три гіпотези походження суспільства:

- еволюційну ("праця створила людину", перетворивши стадо в співтовариство виробників);

- теологічну ("Бог створив людину і заповів їй Закон");

- космічну ("все це справа рук інопланетян").

Усі ці теорії однаково дискусійні, однак жодна з них не дає відповіді про "технологічні деталі" процесу творення соціального організму.

Як уже зазначалося, суспільство виникає тоді, коли виникає суспільне життя, тобто взаємини людей перестають бути спонтанними і хаотичними, а набувають певної структури. Наука пропонує такі теорії походження суспільства:

Інструментальна. Використовуючи знаряддя праці, люди навчалися працювати, підвищувався їх добробут. Це привело до функціонального поділу общини, закріплення розподілу праці, до появи майнових відмінностей. Відтак - взаємини людей набувають певної структури, виникає і починає розвиватися соціальна організація.

Сексуальна. Виходить з тези, що позасезонний характер розмноження людей і задоволення від сексуальних зносин спонукав до спонтанного, неконтрольованого спалаху народжуваності, який вибивав життя групи із ритму, ослаблював її, створюючи непосильні навантаження. Встановлення контролю за народжуваністю призвело до появи сім'ї і норм, які поряд з сексуальними регулювали і інші стосунки членів спільноти. Регламент відтворення привів до планування господарського життя, результатом чого стала поява соціальної організації.

Кратична. Сила і розум розподілені серед людей нерівномірно. Ці якості перетворюються на фактори, які дозволяють певним групам зайняти лідерську позицію і отримати кращу їжу, кращих сексуальних партнерів тощо. Лідери починають формувати та утверджувати систему правил, вшанування вождів, розподіл привілеїв, передавання влади. Норми, спрямовані на збереження і підтримування нерівності, і становлять основу соціальної організації, тобто регламентованої, впорядкованої і підконтрольної у своїй діяльності людської асоціації.

Гендерна. Базується на аналізі розподілу соціальних ролей між статями. Жінка виношує і виховує потомство, тому має більшу значимість і розпорядчу волю (вона навчає, передає традиції). Чоловік - індивідуально незначний, замінний і функціонально обслуговує процес відтворення: забезпечує житло, харчування, одяг тощо. Невдоволені своєю допоміжною роллю, чоловіки створюють противагу жіночій монополії на відтворення - чоловічу монополію на встановлення порядку. В цьому сенсі політика - породження андрогенної цивілізації.

Семантична. Будується на визнанні слабкості людини як біологічної істоти. Через це закон виживання спонукує людей до об'єднання зусиль, створення "колективного організму", здатного вирішувати найскладніші завдання. Групова взаємодія пов'язана з координацією зусиль, диференціацією функцій. Це можливо тільки із розвитком спілкування, мови. Формується впорядкований світ комунікацій, система впорядкованих колективних взаємодій.

Дата добавления: 2014-01-07