Влада та її форми

Принципи керівництва.

Основні завдання, якості та функції керівника.

Основні завдання керівника:

♦ керувати — надавати точні вказівки підлеглим і стежити за виконанням;

♦ направляти — спостереження за виконанням завдань та обговорення рішень із працівниками, підтримання їх ініціативи та врахування внесених ними пропозицій;

♦ підтримувати — надання працівникам допомоги у виконанні завдань, поділ з ними відповідальності за правильно прийняте рішення;

♦ делегувати повноваження — передача частини своїх повноважень виконавцям, покладання на них відповідальності за прийняття приватних рішень і досягнення мети підприємства.

Якості, які повинен мати керівник:

♦ ділові (професійні знання, компетентність, ерудованість);

♦ організаторські (комунікативність, психологічний такт);

♦ особистісні (ініціативність, вимогливість, енергійність);

♦ моральні (інтелігентність, доброта).

Основні функції керівника:

♦ досягнення поставлених перед колективом цілей;

♦ розробка загального плану дій (організації / підрозділу);

♦ координація всіх підрозділів управління;

♦ вплив на нижчі рівні управління і їх керівників;

♦ підбір кадрів;

♦ розкриття потенціалу кожного працівника.

У складі керівників виокремлюють такі основні типи:

♦ лінійні (ті, що очолюють усю систему управління чи лінійні підрозділи);

♦ функціональні (ті, що очолюють функціональні підрозділи).

Принципи керівництва:

♦ орієнтація керівника на кінцеву мету;

♦ єдність цільового призначення.

Реалізація основних принципів керівництва та спрямованість дій керівника на підлеглих ґрунтуються на владі і впливі.

Влада керівника виявляється у можливості тим чи іншим спо­собом або за допомогою різних засобів впливати на поведінку підлеглих.

Вплив – це будь-яке поводження людини, що вносить зміни в поведінку іншої особи.

Форми влади:

• заснована на примушуванні - спонукання людей до діяльнос­ті всупереч їхньому бажанню (зауваження, догани, штрафи, зві­льнення);

• заснована на винагороді — використовує такі інструменти, як збільшення зарплат, просунення по службі, користування ви­знанням;

• заснована на традиціях (законна) — переконання підлеглих у тому, що керівник у будь-якому випадку має право давати вка­зівки;

• експертна — полягає у впевненості підлеглих щодо наявно­сті у керівника спеціальних знань, які дають йому можливість ке­рувати підлеглими;

• еталонна — базується на авторитеті керівника;

• харизматична — влада, побудована не на логіці, а на силі особистих якостей та можливостей.

Існує цілком визначена залежність між силою влади і повноваженнями керівника: що більша залежність від пев­ної особи, то більша її влада.

Щоб забезпечити баланс влади керівників і підлеглих, використовують делегування повнова­жень і відповідальності, тобто менеджер у процесі виконання функцій керування частину своєї компетенції передає підлег­лим.

Закон балансу влади: рівень впливу владної особи А на осо­бу В дорівнює ступеню залежності особи В від А.

Вплив – це будь-яке поводження людини, що вносить зміни в поведінку іншої особи.

Влада керівника над підлеглими

Влада підлеглих над керівником

	Залежність підлеглих від керівника		Залежність керівника від підлеглих

Вплив, який має керівник, ґрунтується на його авторитеті, він буває:

• формальний — визначений посадою;

• реальний — визначений підлеглими і керівництвом.

Вплив керівника на колектив зумовлений його лідерськими якостями.

Дата добавления: 2014-01-07