Поняття та основні складові СВБ-стратегії

Стратегія СВБ є Корпоративним документом, в якому визначаються цінності і стандарти, згідно з якими проходить операційна діяльність компанії. Успіх компанії залежить від її професійності, якості стосунків з групами зацікавлених сторін.

Заявляючи про свої цінності і відповідним чином ведучи бізнес, компанія звертається до найбільш важливих проблем СВБ. Важливо відзначити, що діяльність у сфері СВБ не тотожна добродійності (філантропії). Інколи у визначеннях ряду американських фахівців спостерігається трактування корпоративної філантропії за рамками СВБ-політіки бізнесу, а в європейських добродійність є складовою частиною зовнішньої СВБ. Реалізація СВБ передбачає впровадження довготривалої програми дій, націлених на одне з важливих для будь-якої організації завдань, а саме — підвищення її привабливості для інвесторів, органів влади і співробітників.

Стратегія СВБ повинна базуватися з урахуванням специфіки зовнішнього ділового оточення і соціального середовища (наприклад, місцезнаходження компанії — велике місто або маленьке село і т.п.), напряму діяльності і масштабу компанії. Вона може містити заходи спрямовані на підтримку освіти, інвестиції в людський капітал безпосередньо в компанії або підвищення кваліфікації для тих, хто не є співробітниками, проте відносяться до важливих груп впливу для організації. Також це можуть бути екологічні програми, заходи, що відносяться до сфери охорони здоров'я, співпраця з локальними або регіональними громадськими організаціями, місцевим самоврядуванням тощо.

Основні сфери діяльності всередині компанії, які аналізуються з метою вдосконалення, або впровадження СВБ-стратегії – це політика компанії в:

· сфері розвитку людських ресурсів і умов праці, оскільки розвиток необхідних навичок, кваліфікацій і їх ефективне використання забезпечує високу продуктивність, а гідні умови праці забезпечують безпечне, стимулююче виробниче середовище, сприяють тендерній рівності і рівності можливостей;

· екологічна політика — від створення „зеленого офісу” до інвестицій в енергозберігаючі технології, які приведуть надалі до підвищення конкурентоспроможності бізнесу, до зменшення негативного впливу на довкілля;

· економічна політика, яка має сприяти розвитку і прибутковості;

· політика по відношенню до місцевого співтовариства — діяльність компанії в ролі активного корпоративного громадянина; налагодження постійної приватно-державно-суспільної взаємодії, де поряд з органами влади компанія співпрацює із громадськими організаціями;

· корпоративне управління і практика ведення бізнесу — створення і дотримання в компанії нормативних актів і кодексів поведінки, заснованих на таких цінностях, як підзвітність, справедливість, прозорість, дотримання верховенства закону і основних принципів і прав у сфері праці.

Ефективна реалізація соціальних і екологічних програм, які потім відображуються в річному соціальному звіті і оприлюднюються разом із фінансовими звітами діяльності компанії, є одним з показників зрілості організації, надійності і стабільності її бізнесу.

Дата добавления: 2014-01-07