Сутність, завдання і функції контролінгу, причини його виникнення

Види контролінгу. Стратегічний і оперативний контролінг.

Роль контролінгу в системі управління підприємством. Взаємозв’язок контролінгу з іншими функціями керування підприємством.

Сутність, завдання і функції контролінгу, причини його виникнення.

Тема 1. КОЦЕПЦІЯ КОНТРОЛІНГУ

Облікова політика підприємства

Облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16 липня 1999 р. підприємство самостійно визначає облікову політику.

Облікова політика формується керівником і головним бухгалтером, виходячи із загальних принципів методології та організації обліку й конкретних умов діяльності підприємства, та розкривається у примітках до фінансових звітів. Облікова політика може змінюватися тільки, якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку, або, якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства. Причини та сутність змін в обліковій політиці також необхідно розкривати у примітках до фінансових звітів.

Крім того, зміст облікової політики оформляється спеціальним наказом Про облікову політику, який затверджується керівником підприємства.

Контролінг як самостійна наука виник давно. Передумовою створення концепції контролінгу, яка виникла понад 100 років тому, стали:

> причини всесвітньої економічної кризи;

> більш жорстке оподаткування;

> складні форми фінансування.

Країною, яка однією з перших застосувала концепцію контролінгу, стали США.

У 30-х роках XX ст. відбувається одночасно й проведення наукового обгрунтування контролінгу. З'являються перші журнали, книги тощо.

У 1931 р. створюється Інститут контролерів Америки- - професійна організація контролерів, який у 1962 р. перейменовується у "Financial Executive Institute",a у 1944 p. створено дослідницький інститут "Conlrollership Foundation)).

У ряді розвинених європейських країн, Наприклад, Великобританії, Франції та ін. деякі функції управління відокремилися, що привело до утворення окремих систем у сфері управління підприємством.

З часом у країнах, де зародився і був поширений контролінг, увага до нього дещо зменшилась і він став на один рівень з іншими методами ефективного господарювання.

Подальший розвиток контролінгу, як нової галузі економічної науки, обумовлений різними причинами:

Починаючи з першої половини 90-х років XX століття ідеї контролінгу впроваджуються на підприємствах Польщі, Чехії.

На сьогоднішні практично у всіх державах Західної Європи у більшій чи меншій мірі мають місце елементи контролінгу як однієї з найбільш ефективної системи господарювання.

Причини виникнення контролінгу на підприємствах:

ü Підвищення нестабільності зовнішнього середовища висуває додаткові вимоги до системи керування підприємством;

ü Перенесення акценту з контролю минулого на аналіз майбутнього;

ü Збільшення швидкості реакції на зміни зовнішнього середовиа, підвищення гнучкості підприємства;

ü Необхідність продуманої системи дій по забезпеченню виживання підприємства і запобігання кризових ситуацій;

ü Ускладнення систем керування підприємством вимагає механізму координації всередині системи керування;

ü Загальнокультурне прагнення до синтезу, інтеграції різних областей знання і людської діяльності.

ü Зміна технологій, диференціації, диверсифікації, інтернаціоналізації компаній;

ü Збільшення числа змінних, на основі яких приймаються рішення;

ü Ускладнення обсягу та предметного змісту інформації, необхідної для управління;

ü Ускладненням комунікацій та циклу прийняття рішень, що вимагає високої компетенції кадрів в галузі організації та системотехніки.

Слово контролінг походить від англ. to control – контролювати, керувати.. Але за іронією долі в англомовних джерелах термін «контролінг» практично не вживається. У Великобританії і США укоренився термін «управлінський облік» (managerial accounting), хоча працівників, до чиїх посадових обов’язків входить ведення управлінського обліку, називають контролерами (controller).

Власне термін «контролінг» прийнятий у Німеччині.

Той, хто вперше чує слово "контролінг", як правило, пов'язує його з поняттям контролю. Проте це дещо відмінне і навіть протилежне йому поняття.

Контроль направлений на минуле, на вияв помилок, відхилень, прорахунків і проблем. У більшості випадків мова йде також про те, щоб віднайти, винуватців.

Контролінг — це управління майбутнім для забезпечення тривалого функціонування підприємства і його структурних підрозділів. Служба контролінгу прагне так керувати (управляти) процесами поточного аналізу і регулювання планових і фактичних показників, щоб по можливості виключити помилки, відхилення і прорахунки як зараз, так і у майбутньому.

А виключення або ліквідація (недопущення) усіх перелічених негативних моментів у роботі приведе, безперечно, до досить ефективного управління у теперішньому часі та дасть можливість зберегти ці позиції на майбутнє.

Контролінг є своєрідним механізмом саморегулювання на підприємстві.

Основна мета контролінгу – орієнтація управлінського процесу на досягнення цілей, що стоять перед підприємством.

Контролінг – це функціонально відособлений напрямок економічної роботи на підприємстві, пов'язаний з реалізацією фінансово-економічної функції у менеджменті для прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень.

«Контролінг» не тотожний «контролю»: контроль займається фіксуванням і оцінкою фактів, які вже відбулися у діяльності п-ва, а контролінг націлений перспективу.

Питаннями, якими займається контролінг, що направлені на майбутнє, є перш за все виживання підприємства.

Крім цього досить важливого моменту, контролінг займається питаннями екологічного нейтралітету, збереженням робочих місць, тобто соціальними факторами й рядом інших питань, що забезпечують стабільність економічної діяльності підприємства.

Предметом контролінгу є мікроекономічні процеси і явища на підприємстві, які характеризуються певними показниками-індикаторами в їх динаміці, та макроекономічні процеси в країні, які безпосередньо впливають на економіку підприємства.

Контролінг можна визначити як систему перевірки того, наскільки успішно підприємство просувається до своєї мети. У випадку відхилень від мети приймаються коригуючі дії.

Основна мета контролінгу – орієнтація управлінського процесу на досягнення цілей, що стоять перед підприємством.

Основні функції:

ü Координація управлінської діяльності по досягненню цілей п-ва

ü Інформаційна і консультаційна підтримка прийняття управлінських рішень

ü Створення і забезпечення функціонування загальної інформаційної системи керування підприємством

ü Забезпечення раціональності управлінського процесу.

Дата добавления: 2014-01-07