Види контролінгу. Стратегічний і оперативний контролінг

Роль контролінгу в системі управління підприємством. Взаємозв’язок контролінгу з іншими функціями керування підприємством

Суть системи управління будь-якого підприємства полягає у визначенні політики підприємства на тривалу перспективу, координації сфер діяльності підприємства, стратегічної політики персоналу, вирішенні основних завдань ведення бізнесу.

Контролінг тісно пов'язаний із системою управління на підприємстві.

Процес управління включає такі функції – відповідно до них контролінг виконує наступні завдання:

ü планування (методологію і організацію);

— створення нормативної бази для прогнозування розвитку фірми;

— сприяння розробникам стратегічних планів у визначенні цілей організації та напрямків розвитку;

— координація робіт з планування і складання бюджетів;

— участь у визначенні кількісних і якісних параметрів роботи підприємства на стратегічний період;

— узгодження проміжних цілей і планів та складання загальних стратегічних планів.

ü облік (збір та обробку інформації);

— створення сучасної системи інформаційного забезпечення та звітності задіяних у стратегічному процесі управління відповідальних осіб;

— визначення специфічних потреб менеджерів у необхідній інформації та звітності;

— періодичного подання інформації щодо відхилень фактичних значень показників від планових;

— подання керівництву підприємства звітів з поясненням факторів, що спричинили відхилення;

— аналіз відхилень та обговорення із зацікавленими особами.

ü контроль (порівняння планових і фактичних значень показників);

— встановлення допустимих границь відхилень від плану;

— аналіз відхилень, інтерпретація причин відхилень плану від факту і розробка пропозицій для їхнього зменшення.

ü сервісне забезпечення управління (збір, обробку, інтерпретацію, консультування);

— розробити архітектуру інформаційної структури;

—відібрати показники, носії інформації та канали їх передачі;

— визначити контрольні точки господарської та фінансової діяльності;

— скласти схему збору і систематизації найбільш значимих даних для прийняття рішень;

— розробити інструментарій для планування, обліку, контролю, аналізу і прийняття рішень;

— консультувати менеджерів з питань функціонування системи контролінгу.

В залежності від цілей, виділяють два види контролінгу — оперативний і стратегічний. Вони досить тісно взаємозв'язані між собою і переходять від оперативного до стратегічного.

Стратегічний контролінг орієнтований на довгострокові перспективи. Його об'єктами, а отже, і контрольованими величинами є такі показники, як мета, стратегії, потенціали і фактори успіху, сильні і слабкі сторони підприємства, шанси і ризики, рубежі і наслідки.

Мета - забезпечення виживання підприємства, відстеження намічених цілей розвитку і досягнення довгострокової стійкої переваги перед конкурентами.

Методи стратегічного контролінгу допомагають контролеру при побудові роботи служби інформації з метою найбільш раннього знаходження майбутніх "вузьких місць" економічного росту поза часовим горизонтом (по той бік часового горизонту).

Встановлення стратегічних цілей починають з аналізу інформації про зовнішні і внутрішні умови роботи підприємства.

Аналіз зовнішнього середовища включає:

ü Аналіз ринку капіталу

ü Ринку сировини і матеріалів

ü Конкурентів

ü Економіко-політичної сфери

ü Ринку технологій

ü Ринку праці

ü Вивчення екологічних проблем

ü Вивчення соціально-політичної сфери

Аналіз внутрішнього середовища включає:

ü Аналіз маркетингу (4П)

ü Технічних і технологічних ресурсів

ü Продукції, що випускається

ü Існуючої організаційної структури

ü Фінансового стану підприємства

ü Територіального розташування

Стратегічний контролінг несе відповідальність за обґрунтованість стратегічних планів.

Перш, ніж здійснювати контроль за досягненням певної мети, треба встановити, наскільки обґрунтованою вона є і наскільки реальне її досягнення.

Перевірка цього включає, як мінімум перевірку повноти планів, відсутність внутрішніх суперечностей. За результатами даної перевірки випливає, чи розробити систему контролю за виконанням плану, чи приступити до розробки альтернативних варіантів стратегічного плану.

Оперативний контролінг – це система контролінгу на п-ві, спрямована на керування за досягненням поточних цілей, а також прийняття своєчасних рішень по оптимізації співвідношення витрати-прибуток.

Оперативний контролінг орієнтований на досягнення короткострокових цілей.

Оперативні методи:

Якщо, наприклад, за технологією один вид матеріальних ресурсів заміняється іншим (натуральна деревина— тирсоплитою, стальні труби — чавунними), ненавчених співробітників, які беруть участь у технологічному процесі, заміняють спеціалістами, облік з ручного способу ведення переводиться на ЕОМ, а коли заміс ъ механізованої вводиться електронна, інженерно-технічна і наукова праця.

Мета оперативних методів контролінгу — забезпечення прибутковості і ліквідності, а стратегічних методів — забезпечення існування підприємства та ліквідності.

Основні підконтрольні показники:

- Рентабельність капіталу

- Продуктивність

- Ступінь ліквідності

Систему оперативного контролінгу використовують для підтримки оперативних рішень по недопущенню кризового стану.

Дата добавления: 2014-01-07