Поняття і види бюджетів

Процес планування являє собою прийняття рішень щодо майбутніх цілей підприємства і способів їхнього досягнення. Результатом процесу планування є система планів, що мають кількісну і якісну оцінку.

Організація фінансового планування на підприємстві. Суть процесу бюджетування.

Тема 3. Бюджетування як інструмент оперативного контролінгу

1. Організація фінансового планування на підприємстві. Суть процесу бюджетування.

Як уже зазначалося, основна мета функціонування оперативного контролінгу полягає в систематичному зборі необхідної інформації, її обробці й підготовці для керівника.

Процес фінансового планування включає такі етапи:

Ø стратегічний аналіз - аналіз фінансових показників за попередній період на базі бухгалтерського балансу, звіту про прибутки і збитки, звіту про зміни капіталу, звіту про рух коштів, аналіз інвестиційних можливостей та ін.;

ü виручка від продажу товарів (продукції, робіт і послуг);

ü рентабельність активів, власного капіталу і продажів;

ü обсяг капіталовкладень і джерела їхнього фінансування;

ü показники фінансової стійкості, платоспроможності та ліквідності балансу;

ü показники ділової і ринкової активності тощо.

Ø довгострокове фінансове планування (на період понад один рік) - прогнозування наслідків прийнятих рішень з метою уникнення негативних результатів від непогодженості між поточними і майбутніми управлінськими рішеннями;

Сутність довгострокової стратегії фінансування полягає:

ü в установленні джерел довгострокового фінансування (банківський кредит, облігаційні позики, фінансовий лізинг, емісія власних акцій) і способів використання фінансових резервів;

ü виборі способів збільшення довгострокового капіталу;

ü Перший варіант являє собою сценарій агресивного зростання підприємства, що включає вихід на нові ринки збуту і створення нових видів продукції, диверсифікованість виробництва й освоєння нових напрямків діяльності та вимагає великих капітальних витрат.

ü Другий варіант – сценарій збереження сформованих тенденцій розвитку, при якому бізнеси-процеси (підрозділу, філії, продукти) підприємства розвиваються паралельно зростанню ринків збуту.

ü Третій варіант базується на плані реструктуризації, тобто при мінімумі капіталовкладень, виділення найбільш ефективних бізнесів-процесів і / чи скорочення навіть згортання діяльності безприбуткових підрозділів.

Четвертий варіант плану передбачає ліквідацію чи продаж окремих філій і дочірніх компаній.

Прогнозування являє собою частину довгострокового планування, дозволяє оцінку найбільш ймовірних подій і допомагає знизити комерційні ризики. Виключити усі види ризиків не можливо навіть за допомогою самого грамотного прогнозування.

У процесі безпосереднього планування економічні служби підприємства втілюють обрані стратегічні цілі в конкретні плани, що мають кількісну і якісну оцінку.

Ø короткострокове фінансове планування (на період до одного року) - процес безпосереднього планування, коли обґрунтовують обраний варіант із ряду можливих рішень, що виражає стратегічну мету, втілену в конкретні плани – здійснення бюджетування;

На заключному етапі планування здійснюють бюджетування – процес розробки різних оперативних бюджетів.

Бюджетування – це процес планування майбутніх операцій фірми й оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів.

Бюджетування виражає основний зміст сучасної технології фінансового планування. Воно здійснюється таким чином, щоб мати можливість у єдиному інформаційному форматі розробляти і контролювати виконання плану, оперативно оцінювати відхилення фактичних показників від планових.

Цей процес оперативного прийняття управлінських рішень і коригування поточних дій виражає основну вимогу ефективності системи управління фінансами у динамічному економічному середовищі. Отже, процес планування – це безупинний цикл із прямого (від розробки стратегії до складання планів і контролю за їхнім виконанням) і зворотнього (від оцінки результатів виконання і до коригування планів) зв'язків.

Ø впровадження фінансових планів та контроль за їхнім виконанням.

Бюджет – це кількісне вираження централізовано встановлюваних показників плану підприємства на визначений період по:

Визначальними характеристиками бюджету підприємства є:

- формалізація (кількісне вираження) - що бюджет – це насамперед набір цифр.

- централізація -бюджет охоплює тільки централізовано встановлювані апаратом управління (директивні) показники для окремих підрозділів (центрів відповідальності). Методологія бюджетування на окремих підприємствах може відрізнятися. Має місце планування ”зверху вниз” (проекти бюджетів підрозділів розробляють служби апарату управління); ”знизу нагору” (проекти бюджетів розробляють безпосередньо підрозділи); зустрічне планування (проекти бюджетів розробляють підрозділи з наступним коригуванням службами апарат управління). Однак, в кінцевому підсумку, затвердження бюджетних показників бюджетів здійснюється ”апаратом управління (директивним органом) – підрозділ (центр відповідальності за виконання затверджених показників бюджетів)”.

- ”наскрізний характер” (системність) - означає, що в бюджетному процесі сукупність бюджетів окремих центрів відповідальності в обов'язковому порядку формує зведений бюджет підприємства в цілому. Іншими словами, в кінцевому підсумку об'єктом бюджетування служить бізнес підприємства як єдине ціле, і показники бюджетів для окремих підрозділів і по окремих сегментах господарської діяльності встановлюються, виходячи з критерію максимізації кінцевих фінансових результатів підприємства в цілому, а не лише підвищення ефективності конкретного окремого сегмента.

Таблиця 4.1 – Види бюджетів і сфера їхнього застосування

Види бюджетів	Характер інформації
Бюджет виробництва	Визначає необхідний запас готової і незавершеної продукції для забезпечення безперебійної роботи підприємства
Бюджет продажів	складається на всіх підприємствах. Він містить дані про реалізацію продукції (послуг) по товарних групах (групах послуг) або по виробах у натуральному і вартісному вираженні у відповідному угрупованні.
Бюджет потреб у матеріалах	Визначає кількість матеріалів, необхідних для виробництва, а також кількість матеріалів, яку необхідно закупити
Бюджет витрат на оплату праці	Визначає планові витрати на оплату праці
Бюджет загальновиробничих витрат	Визначає планові витрати цеху на утримання і експлуатацію устаткування
Бюджет собівартості продукції	загальна планова собівартість продукції на наступний період. Він включає залишки на початок періоду, витрати на виробництво / закупівлю товарів, і прогнозовані запаси на кінець періоду Фактично містить у собі бюджети потреб виробництва і загальновиробничі витрати.
Бюджет загальних і адміністративних витрат	– включає витрати на утримання управлінського персоналу й інші загальнофірмові витрати. Сюди можуть бути віднесені такі витрати як заробітна плата управлінського персоналу, зв'язок, оренда офісу, комунальні платежі, витрати на навчання тощо.
Бюджет комерційних витрат	Визначає витрати на реалізацію продукції, рекламу, знижки, дослідження ринку і т.п.
Бюджет Інвестиційний	відображають загальний обсяг реальних інвестицій (капіталовкладень), напрямки їхніх витрат і джерел фінансування. Найперспективнішим нині є метод самофінансування, за якого частка власних коштів у загальному обсязі капітальних інвестицій повинна перевищувати 50%. Тим самим забезпечується фінансова незалежність підприємства від зовнішніх джерел і зменшуються витрати по обслуговуванню боргу кредиторам.
План грошових потоків	На відміну від платіжного балансу (календаря), у прогнозі про рух грошових коштів на плановий період, наприклад, квартал відображають їх за видами діяльності. Як правило, розрізняють три види господарських операцій і відповідно пов'язаних з ними грошових потоків: ü операційна діяльність; ü інвестиційна; ü фінансова. У плані грошових потоків усі надходження коштів і їх витрати відображають у періоди часу, що відповідають передбачуваним датам здійснення платежів, з урахуванням часу затримки оплати реалізованої продукції, оплати сировини, що поставляється та матеріалів, а також умов формування запасів. план грошових потоків на відповідний місяць чи квартал є документом, що дозволяє оцінити потребу підприємства в грошових ресурсах і ефективність їхнього використання за напрямками господарської діяльності.

1. Від операційної (основної) діяльності – грошові потоки, що виникають у результаті здійснення цієї діяльності – продажів власної продукції, товарів інших підприємств, надання послуг тощо.

2. Від інвестиційної діяльності – грошові потоки, що виникають у результаті продажу основних засобів і нематеріальних активів.

3. Від фінансової діяльності – грошові потоки, що виникають у результаті випуску акцій, одержання кредитів, позичок тощо.