Живопис. Кріт, подібно Стародавньому Єгиптові, залишив багато прекрасних посудин різноманітної форми з мармуру

Камінь

Кріт, подібно Стародавньому Єгиптові, залишив багато прекрасних посудин різноманітної форми з мармуру, вапняку, брекчії, алебастру, змійовика. Можливо, крітяне наслідували єгипетські зразки. Так, кам'яні крітські посудини, що спочатку оброблялися за допомогою твердих мінералів, надалі оброблялися й полірувалися піском або шліфувальним порошком, у якості якого використовувався наждак з Наксоса.

До видатних зразків належать предмети з Моклоса, виготовлені з різних порід, як м'яких (алебастр, стеатіт), так і більш твердих (вапняк, мармур), що відрізняються багатою колірною гамою. Ці посудини відносяться до I средньомінойського періоду, тобто приблизно від 2100 до 1900 р. до н.е. і дещо в чомусь видають вплив єгипетських кам'яних посудин періоду Стародавнього царства. У Закро на південно-сході Кріту Н. Платон знайшов витончені чаші з мармуру й обсидіану, ребристий глечик із червоного мармуру й, що особливо цікаво, амфору з мармуру із прожилками, яка має дві великі вигнуті ручки й немов скопійована з металевої вази (илл. 337). Перераховані предмети належать бронзовому століттю. (близько 1500—1450 р. до н.е.). Колони «скарбниці Атрея» у Мікенах (близько I300 р. до н.е.) прикрашені легким рельєфом із зиґзаґів і спіралей. Цей орнамент, що має крітське походження, займає всю висоту колони й горизонтально розташовується по її капітелі. Ми зустрічаємо мотив спіралі й на надгробному камені воїна, де померлий зображений у колісниці в нижній частині каменю; поховання відноситься до 1550 р. до н.е.

Серед виробів художньої обробки каменю тут, як і всюди на Близькому Сході, є різьблені печатки. Вони декоровані різними сюжетами й серед інших чудово виконаними зображеннями тварин.

Ми знаємо декоративний живопис по фресках Кноського палацу й по ряду інших збережених творів, як, наприклад, розпис саркофага з Агіа-Тріади. В останньому випадку, ми спостерігаємо деяку скутість, обумовлену сюжетом, зате інші фрески повні рухів; у цьому сенсі характерна фреска із Кноського палацу, що зображує акробата на бику (перший піздньомінойський період). Навмисна симетрія, прагнення підкреслити врочистість спостерігаються у фресках тронного залу: по обидві сторони від трону розташовані грифони, що лежать серед високих стебел квітів. Однак у малюнку стебел немає твердості й до того ж смуги нерівної ширини проходять по низу й по центру композиції (другий піздньомінойський період). Подібний динамізм відрізняє й фреску над дверми ванної кімнати Кносського палацу, де ми бачимо дельфінів, що граються серед риб, і фреску з Агіа- Тріади, із зображенням кішки, що підстерігає фазана, і фреску з літаючими рибами з Мілоса. Рослинний мотив зображений на чудовій фресці з ліліями з Амніса (илл. 339).

Гостра спостережливість художників штовхає їх іноді на шаржований малюнок деяких фігур, наприклад зображення жінок у театрі. Нагадаємо також портрет молодої жінки в профіль, з великим оком, зображеним у фас кирпатим носом, і, названу «парижанкою» через її подібність із модними дамами того часу, коли була виявлена фреска. Увесь критський декоративний живопис відзначений яскравою своєрідністю (илл. 340).

Кераміка

Егейська кераміка ранньомінойського періоду, між 3000 і 2100 рр., починається з посудин, прикрашених лінійним орнаментом. У средньомінойський період, між 2100 і 1600 рр., з'являються рослинні мотиви, спочатку сильно стилізовані, а потім більш реалістичні. Деякі зображення листя носять чітко реалістичний характер (илл. 343-345). Ми знаємо вази з восьминогом, щупальця якого показані умовно, зовсім симетрично й дуже декоративно (илл. 347). Надалі, у піздньомінойський період, між 1600 і 1200 рр., створюється знаменита ваза з восьминогом з Гурнії, що вражає реалізмом малюнка. Темний однотонний візерунок виділяється на світлім тлі. Таку ж вірогідність ми бачимо й у зображенні риб і наутилусів (илл. 346), однак у той же період художники продовжують створювати орнаменти з мотивами стилізованих рослин, втім більш гнучких і живих, чим колись.

У різноманітній кераміці Кріту можна відзначити деякі загальні риси: прагнення до багатобарвності, гостра спостережливість із домішкою фантазії, динамічність малюнка й схильність до вигнутих ліній, що виражається у волютах і спіралях. Зустрічаються, зокрема, паралельні спіралі, можливо-символ вогню; останній мотив знайшов широке поширення в крітськім мистецтві (илл. 341).

Крітяни не обмежувалися писаною керамікою. Вони виготовляли також фаянсові таблички. На деяких з них зображені фасади кносських будинків. На одній з таких табличок ми бачимо козу, що годує цапеня, і друге цапеня, яке стоїть перед нею, з повернутою головою до глядача; перед нами невелика картинка з натури із прекрасним малюнком і вдалим моделюванням фігур тварин. Серед керамічної продукції Кіклад є немало цікавих зразків: «жаровня» з гравірованим кораблем і спіральним орнаментом дата приблизно 2400р., с о.Сіроса; (Лондон, Британський музей): інший виріб, що складається із двадцяти невеликих посудин на ажурній ніжці із чорним геометричним розписом, можливо, служило для жертвоприносин зерна й було створено близько 2000 р. на Мілосе (Лондон, Британський музей); відзначимо також і скриньку для притирань (илл. 348).

Дата добавления: 2014-01-07