Сутність і функції міжнародних товарних бірж

Міжнародні товарні біржі належать до організованих товарних ринків.

Класичні визначення розглядають товарну біржу одночасно як особливий вид постійно діючого ринку, на якому здійснюються угоди з купівлі-продажу масових, сировинних і продовольчих товарів, що мають спільні родові ознаки, якісно однорідні та взаємозамінні, і як ринковий механізм, завданням якого є виконання низки стабілізаційних функцій в економіці, а саме: ліквідності та оптимального розподілу найважливіших сировинних товарів.

Біржова торгівля характеризується такими особливостями:

Ø товар на біржі зазвичай відсутній;

Ø товар не повинен швидко псуватися і має бути представлений масово;

Ø на біржі продається і купується не визначена партія товару, а біржові контракти, що містять встановлену біржею кількість товару визначеного сорту, типу, марки, терміну постачання;

Ø угоди укладаються на основі типових біржових контрактів;

Ø покупець одержує не товар, а варант – документ, що засвідчує здачу товару продавцям на біржовий склад. Він підтверджує право власності на товар і, пред’явивши його, покупець може одержати товар з біржового складу;

Ø товар повинен бути придатний для стандартизації, тобто для створення класифікаційного стандарту, на основі якого укладаються угоди без наявності товару;

Ø торгівля фінансовими інструментами перетворює біржу у сферу застосування капіталу, тобто у фінансовий інститут;

Ø торги проводяться на постійній і регулярній основі;

Ø біржа виступає посередником і тому не має права укладати контракту від свого імені;

Ø на основі біржових котирувань встановлюються ціни в позабіржовій торгівлі;

Ø відсутній прямий вплив держави на процес торгів.

Функціями біржі як організованого товарного ринку є:

1) забезпечення високої концентрації попиту та пропозиції в одному місці. Концентрація попиту та пропозиції дає змогу виявити реальну збалансованість товарних ринків, спрямувати ресурси на забезпечення суспільства необхідними товарами, обмежити випуск товарів у міру насичення потреби в них;

2) регулювання оптового товарообігу на основі ринкових законів. Ця функція дає можливість впорядкувати оптовий товарообіг, реалізувати найефективніші шляхи розподілу товарів від виробників до споживачів, мінімізувати зумовлені цим витрати;

3) здійснення кваліфікованого посередництва між продавцем і покупцем товарів. На товарній біржі оперують найдосвідченіші оптові посередники, що добре ознайомлені з умовами реалізації та закупівлі товарів, станом поточної біржової кон’юнктури та у стислі терміни можуть з’єднати контрагентів між собою;

4) формування ринкових цін. Механізм біржового ціноутворення дає змогу визначити реальне співвідношення попиту та пропозиції, врахувати умови поставки та оплати товарів, інші чинники;

5) зближення покупців і продавців у просторі та часі. Біржова торгівля працює поза режимом автаркії, сприяє формуванню ефективних міжрегіональних зв’язків, а також через механізм ф’ючерсних угод дає змогу пов’язати не тільки поточні, а й перспективні спільні інтереси продавців і покупців товару;

6) боротьба з виявами монополізму на товарних ринках. Боротьба з олігополістичними та монополістичними тенденціями на товарних ринках здійснюється шляхом залучення до біржової торгівлі зростаючої кількості продавців та покупців, забезпечення гласності і конкуренції у процесі торгів;

7) формування умов для мінімізації комерційного та фінансового ризиків. Біржа є гарантом виконання укладених на ній угод, підвищує надійність їх реалізації, тут відпрацьовано особливий механізм страхування цінового ризику;

8) надання учасникам відповідних товарних ринків цінової і комерційної інформації. Результати постійних біржових торгів дають можливість забезпечити певну інформованість учасників як біржового, так і небіржового ринків, про стан попиту і пропозиції, ціни, рівень конкуренції на ринку того чи іншого товару.

Перелічені функції вважаються основними.

Розвиток біржової торгівлі впродовж тривалого часу призвів до появи великої різноманітності видів товарних бірж, які доцільно типізувати за такими ознаками, як регіон дії (національні, міжрегіональні, міжнародні біржі); характер асортименту (вузькоспеціалізовані (предмет торгів – один вид товарів (Лондонська міжнародна нафтова біржа, Гамбурзька кавова біржа)), спеціалізовані (предметом торгівлі є однотипні групи товарів (Нью-Йоркська біржа кави, цукру, какао, Лондонська біржа металів)), універсальні (Чиказька товарна біржа, Центральноамериканська товарна біржа (США), Токійська товарна біржа, які торгують сільськогосподарськими товарами, нафтою і нафтопродуктами, дорогоцінними металами)); ступінь відкритості (відкриті, на яких окрім її членів, у біржових операціях можуть брати участь також і відвідувачі торгів; закриті, на яких право брати участь у біржових торгах та укладати угоди мають тільки члени даної товарної біржі); організаційно-правові форми діяльності (акціонерні товариства відкритого типу; акціонерні товариства закритого типу, товариства з колективною відповідальністю, інші).

Об’єктом торгівлі на міжнародних товарних біржах є майже 70 видів товарів, на які припадає 30% міжнародного товарообороту. Структурно біржовий товарооборот можна уявно поділити на дві групи: сільськогосподарські товари і товари лісової промисловості (2/3 усього товарообороту – маслинні культури та продукти їх переробки (38% обороту), зернові культури (22%), м’ясо та живі тварини (18%), текстиль, цукор, кава, какао та інші продовольчі товари (20%), пиломатеріали (1,3%), каучук (1%)); промислова сировина і продукція (паливні матеріали і дорогоцінні метали (30%), кольорові метали – мідь, алюміній, свинець, олово, нікель та інші (20%)).

До найбільших світових товарних бірж відносяться біржі, представлені в табл. 7.1 [6, с. 564–565].

Таблиця 7.1

Дата добавления: 2014-01-07