А. Абетковий

Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлення покликань

Завершальна частина наукової роботи обов'язково включає список використаних у роботі джерел, оформлений відповідним чином. Великою мірою він відображає етику й культуру наукової праці.

Розрізняють такі способи розташування літератури у списку:

Б. За типами документів (книжки, статті, словники тощо).

В. Хронологічний (використовується у працях історичного спрямування, де важливо продемонструвати періоди і звернути увагу на те, коли опубліковано те чи інше джерело).

Г. За ступенем використання (застосовується зазвичай у статтях (доповідях), де список використаних джерел невеликий.

Зазвичай бібліографію в науковій роботі подають в алфавітному порядку (абетковий спосіб). У бібліографічному описі видання зазначаються такі дані:

• прізвище, ініціали автора; якщо книгу написано кількома авторами, то перераховуються всі прізвища (за тим порядком, у якому вони вказані у книжці);

• повна і точна назва роботи, яка не береться в лапки;

• підзаголовок, який уточнює назву, якщо його зазначено на титульному аркуші;

• дані про перевидання;

• назва збірника, часопису (якщо це опис статті);

• назва міста видання книжки в називному відмінку. Назва міста пишеться повністю (для міст Києва, Харкова, Одеси, Тернополя, Львова, Дніпропетровська, Сімферополя та Москви вживаються скорочення К., X., О., Т., Д., С, М.);

• назва видавництва без лапок;

• рік видання (без слова "рік" та скорочення "р.");

• кількість сторінок зі скороченням "с." або номери використаних сторінок після великої літери "С".

Бібліографічний опис роблять мовою документа.

У разі, якщо книгу написано одним автором або авторським колективом, не більшим, ніж троє людей, її бібліографічний опис оформляють так:

Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: підручник / І.Р. Вихованець. – К.: Либідь, 1993. – 368 с.

Гулий І.С. Основи валеології. Валеологічні аспекти харчування: підручник / І.С. Гулий, Г.О. Сімахіна, А.І. Українець. – К.: НУХТ, 2003. – 336 с.

Томан І. Мистецтво говорити / І. Томан. – К.: Політвидав України, 1989. – 223 с.

У відомостях про твори, опубліковані в окремих збірниках праць, подаються такі дані: прізвище автора (якщо він зазначений), повний заголовок твору; через дві скісні риски – найменування видання, в якому міститься цей твір, номер тому й номери сторінок, на яких надруковано твір:

Хоткевич Г.М. Гірські акварелі / Г.М. Хоткевич // Хоткевшч Г.М. Вибране: в 2-ох т. – Т.2. – К.: Держ. вид-во худ. літ-ри, 1966. – С. 299 – 377.

Посилання на словникову або енциклопедичну статтю містить заголовок статті (ключове слово), потім через одну скісну риску / назву словника або енциклопедії, місце і рік видання й номер (номери) сторінок:

Стиль / Літературознавчий словник-довідник. – К.: КМ Асаdетіа, 1997. – С. 656.

Документ, який має більше ніж трьох авторів, описують за назвою, а у відомостях про відповідальність наводять (через одну скісну риску) прізвища чотирьох авторів (якщо їх чоти­ри) або трьох з припискою "[та ін.]" (якщо їх п'ять і більше):

Ділова українська мова: навч. посіб. / О.Д. Горбул, Л.І. Галузинська,

Т.І. Ситник, С.А. Яременко. – К.: Знання, 2002. – 226 с.

Податкова система України: підручник / В.М. Федосов, В.М. Опарін,

Г.О. П'ятаченко [та ін.]; за ред. В.М. Федосова. – К.: Либідь, 1994. – 464 с.

Якщо у роботі використано лише розділ чи параграф із книги, то у списку літератури це слід записати так:

Текст. Найтиповіші наукові тексти // Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення: навч. посіб. для студентів аграрних вищих навчальних закладів та коледжів / Т.Б. Гриценко – Вінниця: Нова Книга, 2003. – С. 121 – 163.

Якщо на титульному аркуші немає прізвища автора (авторів), то запис даних про книжку починають з назви, після чого (через одну скісну риску) вказують прізвище редактора та його ініціали, які ставлять перед прізвищем, і решту елементів, розміщених під прізвищем автора:

Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні; Інститут української мови. – 4-е вид., випр. і доп. – К.: Наук. думка, 1993. – 236 с.

Культура української мови: довідник / за ред. В.М. Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – 304 с.

Відомості про статті, які опубліковані в збірниках, журналах та інших періодичних виданнях, повинні містити: прізвище й ініціали автора статті; заголовок статті, після якого (через дві скісні риски) має йти повна назва джерела, де розміщена стаття (книги, збірника), за викладеними вище правилами; для періодичних видань – назва журналу або газети, рік випуску, номер журналу, сторінки, а для газет – число і місяць:

Пастух Т. В. Чари "Вишневого садка" Тараса Шевченка / Т.В. Пастух // Дивослово. – 2002. – №2. – С. 2 – 4. (журнал).

Підсумки конкурсу "Київ очима молодих" // Хрещатик. – 2001. – 28 травня. – № 35. – С. 11 (газета).

Дата добавления: 2014-01-07