Римське письмо

Після підкорення Греції Римом на культуру Римської імперії великий вплив справила культура грецького народу. Зазнавши її впливу, римська культура перейняла багато грецьких слів. Латинська архаїчна азбука мала у своєму складі 21 знак. Букви цієї азбуки нагадували букви фінікійсько-грецької азбуки. Римляни писали справа наліво. Зміна напрямку письма відбулась в кінці III ст. до н.е., становлення графіки букв продовжувалося кілька століть. В перших пам'ятках письма, які дійшли до нас і відносяться до УІ-ІУ ст. до н.е., написанню букв ще не надавалося великого значення: вони мали різну висоту, багато з них писалося косо; тільки починаючи з IV ст. до н.е., стає помітним тяжіння до естетичного оформлення букв і напису в цілому. Букви пишуться між двома паралельними прямими, між ними дотримується однакова відстань. Написання латинського письма стабілізувалося в 2 ст. до н.е. Архаїчні форми багатьох знаків замінюються на більш досконалі. Склалася основна форма римського монументального письма. В період з III до І ст. до н.е. в римському монументальному письмі утворюються нові перехідні форми, характерною рисою яких стає поява зарубок. Розрізняють перехідну форму з яскраво вираженими зарубками (11-1 ст. до н.е.). В І ст. до н.е. для написання рисунка букв на кам'яній плиті використовувався ширококонечний інструмент, який залишав тонкі або товсті штрихи залежно від кута письма. Під впливом письма ширококонечним інструментом виникла класична форма римського монументального письма.

Букви, написані ширококонечним пензлем, мали яскраво вира­жені тонкі горизонтальні штрихи і товсті вертикальні штрихи, які.закінчувалися зарубками. Після написання букв каменетес ретельно видовбував кожний штрих.

Гарне письмо стає мистецтвом. З'являється нова професія — майстер шрифту. В II ст. в Римській імперії було близько 25 громад­ських бібліотек, в котрих не тільки зберігалися книги, але і влашто­вувалися публічні читання тих книг, які перебували у стані написан­ня. Поряд з громадськими росла кількість приватних бібліотек. З появою матеріалу для письма, який можна було складати (фальцувати), книга дістала форму кодексу — скріплених в блок листів.

Шрифт ніс естетичне навантаження в житті Давнього Риму. Шрифтом виконувалися надписи на громадських будівлях, тріумфальних арках, колонах, стовпах, на надгробних плитах і предметах вжитку, писалися таблиці законів, наказів, ділові папери про купівлю-продаж, про гладіаторські бої тощо. На основі епіграфічного шрифту розвивався і рукописний книжний шрифт. Засоби і матеріали для письма не зазнали сильних змін. Стилос і таблички, тростинні палички і папірус, пташине перо і пергамент залишалися основними засобами для закріплення і передачі думки.

Дата добавления: 2014-01-07