Рустичне письмо

Капітальний квадратний шрифт

В римських скрипторіях для написання особливо цінних книг на пергаменті або папірусі використовувався капітальний квадратний шрифт.

Найбільшого розвитку цей шрифт досяг у 1– 3 ст., коли Рим переживав етап відносної демократизації.

Сюди запрошували грецьких художників, вчителів, філософів. У цей
період сформувалася класична форма римського капітального шриф­ту, яка стала основою сучасного написання великих літер латинсько­го алфавіту. Капітальний квадратний шрифт виконується прямо або косо підрізаним пером. Цей шрифт має плавний, повільний ритм. Кожна буква повільно виводиться пером, яке створює широку лінію при русі вниз і вправо та тонку при русі вліво і по горизонталі. Як кожний капітальний шрифт, він розміщується між двома паралель­ними прямими, написання ведеться без пропусків між словами і реченнями. Слова чи речення подекуди розділяються крапками або штрихами. Текст, написаний цим шрифтом, має урочистий і спокійний вигляд. Жирні і товсті штрихи, які рівномірно чергуються, створюють певний ритм і акцент. Гостроконечні букви (А, М, N) мають тупі вершини. Середній штрих в буквах В та Р не доходить до перпендикулярного штриха. Кращим зразком рим­ського капітального квадратного шрифту є надпис на колоні Трояна в Римі (114 р.).

Використання воскових дощечок, швидкість письма погіршували загальну картину письма. Букви поступово втрачали строгість форми, з'являвся нахил. Характерне для капітального пись­ма чергування тонких і жирних штрихів у буквах при письмі на восковій дошці теж втрачалося: стилус гострим кінцем залишав сліди однакової тоншими. Так зароджувався римський ранній курсив, яким писали різні оголошення, повідомлення про майбутні ігри, цитати з поем та ін. Для передачі характеру шрифту ширококонечним пером слід витримувати кут письма 25-30°. Загальна картина письма шрифту широка, через те що більшість букв вписується її квадрати. Міжрядкова відстань дорівнює корпусу букви. Контраст між штри­хами букв невеликий. Для шрифту характерні невеликі зарубки. В цьому шрифті округлих елементів вже значно більше, ніж у грець­кому. Завдяки дотримуванню кута письма елементи мають плавні кола. Літера О з зовнішнього боку має форму кола, а з внутрішнього — еліпс.

Старанне виписування кожної літери значно сповільнювало ро­боту. Тому поряд з капітальним квадратним шрифтом виникає рустичне письмо. Новий вид книжного письма виник як результат наслідування швидкісних шрифтів, що використовувались для написання оголо­шень, вивісок. Завдяки швидкості письма та застосуванню широко-конечного пера, встановленого під кутом 45-90°, форма букв капітального квадратного шрифту змінилася. Букви стали вузькими, кутуватими, з тонкими вертикальними і широкими горизонтальними штрихами. Зі зміною кута письма відбулося зміщення осей букви О та всіх округлих букв. Міжрядкова відстань дорів­нює половині корпуса букви. Проміжків між словами та реченнями не було. Причина появи вузького шрифту не встановлена. Можливо, вона була викликана економією матеріалу, на якому писали, або перпендикулярною волокнистою структурою папірусу.

Текст, написаний рустикою, справляє враження неспокійного, грубого письма, що підтверджує сама назва цього шрифту: rustikus— селянський, спрощений. Рустика — шрифт дуже економний. Буква А не має горизонтального з'єднувального штриха. Кут письма в рустиці поступово збільшується і до V ст. досягає майже 90°, звідси горизонтальні штрихи дорівнюють ширині пера. В капітальному рустичному письмі Уст. відчувається вплив унціала і півунціала.

Рустика використовувалась до X ст. у заголовках, цитатах як шрифт для виділення.

Дата добавления: 2014-01-07