Г. Рентгенологічні методи дослідження

ГІСТЕРОСАЛЬПІНГОГРАФІЯ (метросальпінгографія) — отримання контрастного зображення порожнини матки та маткових труб за допомогою рентгенографії. Показання: патологічні процеси, що викликають зміни форми та розмірів матки (аномалії розвитку матки, пухлини); виявлення прохідності маткових труб. Протипоказання: підозра на вагітність (маткову та позаматкову), кровотеча, гострі та підгострі запальні захворювання матки та придатків. Проводиться на 8—14-й день циклу. Контрастні речовини: йодоліпол, водний розчин діадону або сергозіну. Знімок роблять зразу після введення, через 15—20 хвилин та через 1 добу.

ЛІМФОГРАФІЯ проводиться для виявлення поширення ракового процесу шийки, тіла матки та яєчників. Пряма лімфографія базується на тому, що вражена метастазом частина лімфатичного вузла не здатна поглинати контрастну речовину (йодоліпол, міоділ), на рентгенограмі видно дефект наповнення. Непряма радіоізотопна лімфографія — це підшкірне введення в перші міжпальцьові проміжки 198Аи. При специфічному ураженні лімфовузлів штриховка їх при скануванні не виражена.

АНГІОМЕТРОСАЛЬПІНГОГРАФІЯ — метод, який базується на контрастуванні тазових судин, порожнини матки, маткових труб. Об'єднання двох досліджень в одне дає можливість не тільки одночасно вивчити стан порожнини матки, маткових труб, міометрія, придатків матки і судин, що їх забезпечують, але й різко зменшує дозу опромінення.

ПАРІЄТОГРАФІЯ. В основі метода лежить одночасне роздування газом (02 чи С02) сечового міхура, піхви і прямої кишки, після чого роблять бокові томограми. Це дає можливість з'ясувати взаємовідношення між маткою, прямою кишкою і сечовим міхуром. Д. Радіонуклідна діагностика базується на тому, що злоякісні клітини мають здатність посилено поглинати радіоактивний фосфор (32Р), який вводять усередину. За допомогою радіометричного зонда можна виявити зони ураження яєчника. Е. Ендоскопічні методи дослідження.

КОЛЬПОСКОПІЯ — огляд шийки матки та слизової оболонки вагіни за допомогою кольпоскопа. Розширена кольпоскопія — огляд після обробки шийки матки розчином Люголя та 3% оцтовою кислотою.

ЦЕРВІКОСКОПІЯ — огляд шийки матки за допомогою спеціальних засобів — цервікоскопа через кольпоскоп.

ПСТЕРОСКОПІЯ — огляд слизової оболонки матки за допомогою гістероскопа.

ЦИСТОСКОПІЯ — огляд слизової оболонки сечового міхура за допомогою цистоскопа.

ЛАПАРОСКОПІЯ — огляд органів черевної порожнини та малого таза за допомогою лапароскопа, введеного в черевну порожнину шляхом проколу передньої черевної стінки.

Є. Дослідження функціонального стану яєчників. Феномен зіниці, феномен папороті, циклічні зміни базальної температури, цитологічне дослідження вагінальних мазків. Патогістологічне дослідження ендометрія. Біологічні, хімічні дослідження крові, визначення гормонів у крові та сечі (7, 14, 21 день). Цитологічне дослідження мазків на атипові клітини, визначення функції яєчників за характером скорочення маткових труб, фазово-контрасна мікроскопія.

Ж. Інші спеціальні методи дослідження. Рентгенографія турецького сідла, комп'ютерна томографія, теплобачення, діагностична і пробна лапаротомія, метод хромодіагностики за Шіллером (забарвлення слизової оболонки шийки матки розчином Люголя для визначення розподілу глікогену в поверхневих шарах епітелію, що має значення для діагностики раку шийки матки), гістологічне дослідження

Контрольні запитання та завдання

1. Які спеціальні основні дослідження гінекологічних хворих ви знаєте?

2. На які особливості звертають увагу при огляді зовнішніх статевих органів, огляді шийки в дзеркалах, одноручному, бімануальному дослідженні?

3. Які додаткові методи спеціального дослідження застосовують при обстеженні гінекологічних хворих?

4. Методика проведення та діагностичне значення зондування.

5. Методика проведення та діагностичне значення пункції через заднє склепіння, прицільної пункції.

6. Методика проведення та діагностичне значення роздільного вишкрібання порожнини та шийки матки.

7. Методика проведення та діагностичне значення метросальпінгогра- фії, пневмопельвіографії, лімфографії.

8. Методика проведення та діагностичне значення ендоскопічних методів дослідження.

9. Які інструменти необхідні для проведення малих гінекологічних операцій?

Завдання для самостійної роботи студентів

1. Зберіть загальний та спеціальний анамнез у гінекологічної хворої.

2. Візьміть аналіз виділень на чистоту вагінальної флори.

3. Проведіть огляд зовнішніх статевих органів.

4. Проведіть огляд шийки в дзеркалах.

5. Проведіть одноручне та бімануальне обстеження хворих.

6. Візьміть аналіз виділень на посів з цервікального каналу.

7. Візьміть мазок для кольпоцитологічного дослідження.

8. Візьміть мазок з цервікального каналу для цитологічного дослідження.

9. Доберіть інструменти для роздільного діагностичного дослідження, для біопсії, для пункції через заднє склепіння. Інтерпретуйте дані рентгенограми.

Задачі для контролю засвоєння матеріалу

№ 1. У гінекологічне відділення поступила хвора 15 років з кровотечею, яка почалася у строк менструації. Яке обстеження необхідно провести?

Відповідь: зібрати анамнез, провести огляд, дослідження органів та систем, ректальне та ректоабдомінальне дослідження, огляд зовнішніх статевих органів, виміряти базальну температуру, визначити гормони у крові, сечі, зробити клінічні аналізи крові, мазок на чистоту вагінальної флори.

№ 2. У жіночій консультації при огляді шийки в дзеркалах у хворої 25 років виявлена гіперемія розміром з п'ять копійок. Які обстеження необхідно провести хворій?

Відповідь: кров на РВ, мазок на чистоту вагінальної флори, на цитологію, кольпоскопію, при необхідності — прицільну біопсію.

№ 3. У хворої 60 років почалася кровотеча. Менопауза 10 років. Які інструментальні та додаткові спеціальні методи дослідження необхідно використати для виключення пухлини матки?

Відповідь: роздільне діагностичне вишкрібання порожнини матки, УЗД.

№ 4. У хворої 30 років із запаленням матки та придатків зроблено мазок з заднього склепіння. У мазку виявлена невелика кількість паличок Додерлейна, багато лейкоцитів та епітелію, значна кількість кокової флори. Реакція слабокисла. Зовнішній вигляд слизово-гнійний. Який ступінь чистоти?

Відповідь: 3.

№ 5. У мазку у хворої зі значними гнійними виділеннями виявлено лейкоцити у великій кількості та значна кількість епітелію; флори немає. Який ступінь чистоти?

Відповідь: 4.

Дата добавления: 2014-01-07