Видова класифікація карт

Композиційні елементи карти

Основні властивості карти

Карта як один із видів картографічних документів.

Термін «карта» з'явився в епоху Відродження. Походить цей термін від латинського - лист, папір.

У Росії карта спочатку називалась «кресленням», що означало зображення місцевості рисами, кресленнями. Ли­це в часи Петра І з'явився термін «ландкарти», а згодом «карти». У Тлумачному словнику В. Даля (1881 р.) карта визначається саме як «креслення якої-небудь частини землі, моря, небесної цілини».

Міжнародний багатомовний словник технічних термінів картографії (1973 р.) дає визначення карти як «зменшеного, узагальненого зображення поверхні Землі, інших небесних тіл чи небесної сфери, побудованої згідно математичного закону про площини, і показує методом умовних знаків розміщення й властивості об'єктів, пов'язаних з цими поверхнями».

Вітчизняні державні стандарти, енциклопедичні видання, довідники та підручники з картографії містять декілька інших трактувань, хоча часто вони різняться лише редакційно, акцентуючи увагу на тих чи інших властивостях картографічного зображення. Із виникненням нових видів карт, наприклад, електронних зображень на екранах моні­торів, пропонується ввести нове визначення з урахуванням нових властивостей та особливостей даних документів.

1) Знаковість зображення.

2) Математичний закон побудови.

3) Використання картографічних символів.

4) Системність відображення дійсності.

5) Генералізованість карти.

Елементи карти — це її складові частини.

Картографічне зображення: зміст карти, сукупність відомостей про об'єкти і явища, їх розміщення, властивості, взаємозв'язки, динаміку

Легенда: система використаних на карті умовних позначок і текстових пояснень до них.

Рамкове оформлення: взаємне розташування в межах рамки самого зображення території, назва карти, легенди додаткових карт та інших даних.

Допоміжне оснащення: різноманітні картометричні графіки (наприклад, на топографічній карті розміщують шкалу крутизни для визначення кутів нахилу схилів), схеми вивчення території й використання матеріалів, різноманітні довідкові відомості, карти-вирізки, фотографії, діаграми, графіки, профілі, текстові й цифрові дані.

Класифікація карт за: масштабом, просторовим охопленням, змістом.

№	Ознака класифікації	Вид	Характеристика
1.	За масштабом	Плани великомасштабні середньо мас­штабні дрібномасштабні.	1: 5 000 і більше; 1: 10 000 - 1: 200 000; 1:200000-1:1000000; дрібніше 1: 1 000 000.
2.	За просторовим охопленням (по території)	Сонячної системи; Землі; півкуль; материків і океанів; країн, регіонів тощо.	Класифікація карт за просторовим охопленням частіше використовується в картосховищах і бібліотеках.
3.	За змістом	Загально-географічні.	Карти, які відображають сукупність елементів місцевості, мають універсальне багато­цільове застосування: для вивчення території, орієнтування на місцевості, вирішення науково-практичних задач тощо.
		Тематичні.	Найбільш широка й різноманітна категорія карт природних і суспільних (соціальних і економічних) явищ, їх комплексів. Зміст карт визначає ту чи іншу конкретну тему.
		Спеціальні.	Призначені для вирішення специфічних завдань чи розраховані на певних користувачів: карти навчальні, агітаційно-просвітницькі, екскурсійні, спортивні тощо.

Атлас — це цілісний кодексовий картографіч­ний документ, який міс­тить зображення різних об'єктів, що пропонують­ся для навчання та прак­тичного використання. Подібно до карт, атласи класифікують:

за просторовим охопленням (атласи планет, конти­нентів, великих географічних регіонів, держав, республік, адміністративних районів, міст);

за змістом (геологічні, кліматичні тощо);

за призначенням (довідкові, комплексні нуково-довідкові, популярні, навчальні, туристичні, дорожні тощо);

за форматом (великі, середні та малі або кишень­кові).

Глобус (від лат. шар») — об'ємний картографічний документ у вигляді кулі — моделі Землі з карто­графічним зображенням її поверхні. У глобусах, так само як і в картах, використовують картографічні знаки і генералізацію. Земна поверхня відображається в її ортогональній проекції на шар.

Класифікація глобусів також подібна до класифікації карт, їх поділяють на загальногеографічні та тематичні. Масштаб глобусів досить дрібний:

1: 3000000 - 1: 30000000, але можливі екземпляри з розмірами до 1: 100000000 та більше.

Дата добавления: 2014-01-07