Індивідуальний підхід в психолого-педагогічному обстеженні

Врахування віку дитини при організації психолого-педагогічного вивчення.

Всебічний характер психолого-педагогічного обстеження.

Комплексний характер вивчення

Психолого-педагогічне вивченя дітей з порушеннями слуху.

Психолого-педагогічне вивчення дітей і підлітків з особливими потребами

Психолого-педагогічне обстеження дітей з порушеннями слуху супроводжується низкою проблем, повя’заних з специфічними особливостями їх психічного розвитку. Нерозуміння дитиною зверненої до неї мови, відсутність мовлення або її нерозбірливість ускладнюють спілкування з нею, а це обмежує можливості застосування експериментальних методик.

Для діагностики особливостей психічного розвитку дітей з порушеннями слуху необхідний системний підхід, облік структури порушення в цілому, всебічне обстеження психіки дитини (мовлення, пізнавальних процесів, емоційно-вольової сфери, особистісних особливостей). При психолого-педагогічному вивченні дітей з порушеннями слуху обов'язково потрібно мати відомості про сім'ю — склад сім'ї, освіту батьків, наявність інших дітей у сім'ї, є чи в найближчої родини порушення слуху. Досить важливий збір даних про протікання внутрішньоутробного періоду життя дитини, про особливості її психічного розвитку від народження до моменту обстеження, про характер одержуваної нею спеціально-педагогічної допомоги, умовах навчання й виховання. Особливо важливо знати дані про стан слуху, результатами аудіометрії.

Діагностика проводиться за такими напрямками: медико-фізіологічний, психолого-педагогічний, соціологічний. Беруть участь лікарі – сурдолог і психіатр; психолог, сурдопедагог, логопед, при необхідності – невропатолог, офтальмолог. Важливе значення має педагогічне дослідження дитини: виявлення научуваності, можливості перебування в дошкільному закладі. Обов’язково аналізуються умови життя дитини, можливість участі батьків та інших родичів в процесі навчання та корекційної роботи.

Психолого-педагогічне обстеження повинно включати вивчення всіх сторін психіки: пізнавальних процесів, мовлення, емоційно-вольової сфери та особистісних особливостей. Необхідно не тільки виявити окремі порушення в розвитку, а й встановити зв’язки між ними, виявити систему первинних та вторинних порушень.

Підбір методів обстеження, дидактичного матеріалу повинен відповідати віку дитини.

Передбачає врахування віку, статі, індивідуальних особливостей дитини, створення під час обстеження комфортної для неї обстановки. Індивідуальний підхід базується на попередньому знайомстві з історією розвитку дитини, особливостями сімейного виховання, характером спілкування.

Зміст психолого-педагогічного обстеження

Комплексне обстеження дитини включає аналіз документації, бесіди з батьками та дитиною, спостереження за діяльністю, використання спеціальних методик психологічного обстеження. Приміщення повинно бути тихим, ізольованим від сторонніх шумів.

Необхідну документацію комісія вивчає попередньо. Розглядаються: виписка з історії розвитку дитини, діагнози та висновки спеціалістів, первинні аудіограми та ін. Вивчається інформація про фізичний і моторний розвиток, особливості формування мовлення, про способи спілкування з дитиною, використання слухових апаратів, організацію загальнорозвиваючої та корекційної роботи в сім’ї.

До змісту безпосереднього психолого-педагогічного обстеження дитини входять наступні розділи:

- спостереження за діяльністю дитини (грою, малюванням);

- обстеження розумового розвитку;

- перевірка стану слуху;

- перевірка стану мовлення;

- спостереження за поведінкою, виявлення особистісних особливостей.

В ході психолого-педагогічного обстеження збирають та виявляють:

- інформацію про ранній розвиток дитини;

- особливості поведінки, емоційно-вольової сфери, характеру;

- особливості фізичного та моторного розвитку;

- характер різних видів дитячої діяльності: предметної, ігрової, зображувальної, конструктивної, елементів трудової;

- рівень пізнавального розвитку;

- стан слуху;

- стан мовлення.

Збір інформації про ранній розвиток повинен включати:

1. Дані про батьків (вік, характер занять, наявність вад слуху), про інших дітей в сім’ї.

2. Дані про перебіг вагітності, пологів.

3. Дані про перенесені дитиною хвороби та способи їх лікування.

4. Дані про фізичний та моторний розвиток дитини: коли почала тримати голівку, сидіти, стояти, ходити.

5. Дані про мовленнєвий розвиток: коли розпочався лепет, чи з’явсь слова і в які строки, що вимовляє зараз.

6. Ймовірні причини та строки зниження слуху.

7. Реакція на звуки (побутові звуки, радіо, телевізор, гучне мовлення).

8. Способи спілкування дитини з членами родини, з іншими дітьми, в новій обстановці (природні жести, показування на предмети та предметні дії, звукосполучення, лепетні або скорочені слова, коротка фраза).

9. Улюблений вид діяльності, ігрові інтереси.

10. Умови попереднього виховання (вдома, у масовому дитсадку).

11. Наявність і використання індивідуальних слухових апаратів.

12. Організація занять з дитиною в родині, участь сурдопедагогів у консультуванні батьків.

Дата добавления: 2014-01-07