Документальний контроль касових операцій

Після проведення інвентаризації каси ревізор здійснює ревізію касових операцій за ревізований період суцільним методом.

До основних напрямків документального контролю слід віднести:

- дотримання касової дисципліни;

- дотримання встановленого ліміту готівки в касі;

- своєчасність і повнота здачі виручки готівкою;

- своєчасність повернення в касу невикористаної за цільовим призначенням готівки;

- дотримання правил розрахунків готівкою;

- дотримання правил ведення касових операцій;

- дотримання правил прийому і видачі грошей з каси;

- дотримання правил ведення касової книги;

- дотримання правил оформлення касових документів і ведення обліку касових операцій;

- перевірка достовірності і правомірності здійснення касових операцій (оприбуткування надходжень до каси та видача з каси готівки).

Послідовність ревізії касових операцій після проведення інвентаризації включає такі процедури контролю:

1. Перевірку повноти оприбуткування й обґрунтованості витрачення готівки за цільовим призначенням.

2. Перевірку відповідності даних звітів касира й прикладених до них документів записам журналу – ордеру №1, Головної книги й балансу за рахунком 30 «Каса».

У кожному звіті касира слід перевіряти дотримання порядкової нумерації прибуткових і видаткових касових документів, їх дати, відповідність нумерації тому періоду, за який складено звіт, з’ясувати, чи нема підчисток дат тощо.

Порівнюючи дані журналу – ордера №1 з Головною книгою, ревізор встановлює реальність сум залишків каси шляхом перевірки записів з дебету і кредиту рахунка 30 «Каса», зроблених на основі прибуткових прибутків і видаткових касових ордерів.

Особливу увагу ревізор приділяє перевірці своєчасності оприбуткування одержаних за чеком грошей з банку, на суму яких у день одержання виписується прибутковий касовий ордер. Одночасно ревізор знаходить корінець чека, на підставі якого одержані гроші і відмічає на ньому «Оприбутковано».

Під час перевірки правильності виплати грошей за платіжними відомостями слід вибірково встановити, чи всі записані у відомості особи фактично працювали на підприємстві, чи не було серед них підставних на яких виписується заробітна плата з метою її привласнення. Такі факти можна встановити шляхом зіставлення даних відомості на заробітну плату із записами в особових справах працівників і табелях, з наказами про зарахування на роботу та звільнення, з даними документів (довідок) про нарахування заробітної плати.

Перевірці також підлягають достовірність підписів одержувачів грошей, випадки дописування сум, підчистки, незастережні виправлення тощо.

При перевірці касової дисципліни слід сконцентрувати увагу на виявлені випадків використання коштів не за цільовим призначенням (наприклад, на господарські потреби) із сум, отриманих на виплату заробітної плати, використання касової виручки понад встановлені норми або на виплату заробітної плати (якщо у підприємстві є податкова заборгованість), на своєчасність повернення до банків невикористаних коштів.

Ліміт каси підприємства встановлюють самостійно. Перевіряючи дотримання підприємством ліміту каси та визначення понадлімітних залишків готівки в касі ревізор перевіряє записи про фактичні її залишки за касовою книгою з установленим підприємству лімітом каси за кожний день.

Особливу увагу ревізор повинен приділити встановленню повноти та своєчасності оприбуткування касами підприємств готівкових надходжень. Для перевірки повного оприбуткування в касі готівкових грошей, одержаних з різних джерел, ревізор аналізує обороти за відомістю Журналу №1 за дебетом рахунка 301 «Каса».

До коштів, що рахуються в дорозі (рахунок 33), належать: виручка, одержана підприємствами за послуги, реалізовану продукцію й виконані роботи.

На основі книги (журналу) обліку коштів у дорозі, а також суми нестач і залишків грошей, виявлених у інкасаторських сумках, слід перевіряти відображення їх у звітах касира або звітах матеріально відповідальних осіб підприємства.

Для встановлення можливих крадіжок кожну суму на рахунку 33, субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» за дебетом цього рахунка зіставляють з документами, що підтверджують відправлення грошей, а за кредитом – з випискою банку або прибутковим касовим ордером.

Ревізор повинен також перевірити порядок видачі підприємством сум підзвіт, їх цільове використання, виявити факти неправомірної видачі готівки підзвіт працівникам, які повністю не розрахувалися за попередньо видані їм кошти, несвоєчасного звітування, випадки передавання підзвітних коштів одним працівником іншому.

У разі виявлення порушень ревізор повинен їх класифікувати:

- за формальними ознаками (порушення визначеного порядку ведення облікових регістрів);

- за суттю (підроблені бухгалтерські записи).

Особи, винні в порушенні порядку ведення операцій з готівковою, повинні бути притягнуті до відповідальності в установленому чинним законодавством порядку. Згідно з Указом Президента України від 12.06.95 №436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», зі змінами і доповненнями, до порушників застосовують такі фінансові санкції:

- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах – двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

- за неоприбуткування та неповне оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

- за використання одержаних в установі банку коштів не за цільовим призначенням – у розмірі витраченої готівки;

- за витрачення готівкової виручки на виплату заробітної плати за наявності податкової заборгованості – у розмірі здійснених виплат та ін.

Типові порушення:

- виплата готівки за фіктивними рахунками або документами;

- підроблення підписів отримувачів готівкових коштів;

- включення до платіжних документів підставних осіб;

- завищення сум у відомостях на виплату заробітної плати;

- неоприбуткування готівки, отриманої за чеком в банку;

- виплата готівки за документами взятими з архіву минулих періодів і використаних повторно;

- заміна тексту касових документів тощо.

Дата добавления: 2014-01-07