Хвилеподібність і варіативність навантажень

Хвилеподібна динаміка навантажень характерна для різних структурних одиниць тренувального процесу. При цьому найчіткіше хвилі навантажень проглядаються у відносно великих його одиницях. В окремих же мікроциклах і навіть мезоциклах можуть спостерігатися інші варіанти динаміки навантажень (наприклад, поступове зростання або спадання). Однак при розгляді динаміки навантажень у серії мікроциклів або двох-трьох мезоциклах легко простежити її закономірні хвилеподібні коливання.

Хвилеподібність навантажень дозволяє виявити в різних структурних одиницях тренувального процесу залежність між об’ємом та інтенсивністю роботи, співвідношення роботи різної переважної спрямованості, залежність між періодами напруженого тренування і відносного відновлення, між різними за величиною і спрямованістю навантаженнями окремих тренувальних занять.

Суворі тимчасові закономірності коливань різних хвиль виділити складно, тому що вони визначаються багатьма факторами, у числі яких - етап багаторічної і річної підготовки, індивідуальні якості спортсменів, особливості підготовки до виступу в конкретних змаганнях. Однак загалом вони зводяться до наступного. Хвилі об’єму тренувальної роботи та її інтенсивності, як правило, протилежно спрямовані. Великі величини обсягу роботи (наприклад, на першому етапі підготовчого періоду) супроводжуються порівняно невисокою її інтенсивністю; зростання інтенсивності зі збільшенням частки засобів спеціальної підготовки неминуче спричинює зменшення обсягу роботи (мал. 1).

Різноспрямований характер у рамках тренувальних макроциклів звичайно мають і величини об’єму роботи різної переважаючої спрямованості (мал. 2).

Рис. 1. Хвилі об’єму (1) та інтенсивності (2) при двоцикловому варіанті річного планування

Рис. 2. Динаміка об’єму роботи різної переважаючої спрямованості при трицикловому варіанті річного планування: 1 — аеробна; 2 — анаеробна; 3 – швидкісна

Періоди напруженої роботи і великих навантажень у мезоциклах і мікроциклах чергуються з періодами спаду навантажень, протягом яких створюються умови для відновлення й ефективного протікання адаптаційних процесів (мал. 3, 4).

Рис. 3. Можливі варіанти динаміки навантажень у мікроциклах

а) б)

Рис. 4. Варіанти динаміки навантажень у мезоциклах: а, б — мезоцикли; I—IV — макроцикли

Таким чином, хвилеподібна зміна тренувальних навантажень дозволяє уникнути протиріч між видами роботи різної переважаючої спрямованості, об’ємом і інтенсивністю тренувальної роботи, процесами стомлення і відновлення і, таким чином, є інструментом реалізації в тренувальному процесі ряду найважливіших закономірностей спортивного тренування.

Варіативність навантажень обумовлюється різноманіттям завдань, що стоять перед спортивним тренуванням, необхідністю керування працездатністю спортсменів і процесами відновлення в різних структурних утвореннях тренувального процесу. Широкий спектр методів і засобів спортивного тренування, що забезпечують різноспрямованість впливу на організм спортсменів, застосування різних за величиною навантажень у тренувальних заняттях і їхніх частинах, мікро- і мезоциклах, а також у більших структурних утвореннях визначають варіативність навантажень у тренувальному процесі.

Варіативність навантажень дозволяє забезпечити всебічний розвиток якостей, що визначають рівень спортивних досягнень, а також окремих компонентів. Вона сприяє підвищенню працездатності при виконанні окремих вправ, програм занять і мікро циклів; збільшенню сумарного обсягу роботи, інтенсифікації відновлювальних процесів і профілактиці явищ перевтоми і перенапруги функціональних систем.

1.6 Циклічність процесу підготовки

Одним з основних принципів спортивної підготовки є циклічність, що виявляється в систематичному повторенні відносно закінчених структурних одиниць тренувального процесу - окремих занять, мікроциклів, мезоциклів, періодів, макроциклів.

Розрізняють мікроцикли тривалістю від 2—3 до 7—10 днів; мезоцикли - від 3 до 5-6 тижнів; періоди - від 2-3 тижнів до 4-5 мес, макроцикли - від 2-4 до 12 місяців і більше (зокрема, чотирирічні (олімпійські) макроцикли).

Побудова підготовки на основі різних циклів дає можливість систематизувати задачі, методи і засоби процесу підготовки і реалізувати інші його принципи: безперервність; єдність загальної і спеціальної підготовки; єдність поступовості збільшення навантаження і тенденції до максимальних навантажень; хвилеподібність і варіативність навантажень.

Раціональна побудова циклів тренування має особливе значення в даний час, коли одним з найважливіших резервів удосконалення системи тренування є оптимізація тренувального процесу при відносній стабілізації кількісних параметрів тренувальної роботи, що досягли близькограничних величин. Основні методичні положення, що випливають з принципу циклічності, чітко сформульовані Л. Г. Матвєєвим (1977):

• при побудові тренування варто виходити з необхідності систематичного повторення його елементів і одночасної зміни їх змісту відповідно до закономірностей процесу підготовки;

• розглядати будь-який елемент процесу підготовки в його взаємозв'язку з більш-менш великими складовими структури тренувального процесу;

• вибір тренувальних засобів, характер і величину навантажень здійснювати відповідно до вимог етапів і періодів тренування, що закономірно чергуються, знаходячи їх відповідне місце у структурі тренувальних циклів.

Дата добавления: 2014-01-07