Питання

Все багатоманіття суспільств, котрі ісвували колись та існують нині, соціологи розділяють на певні типи. Декілька суспільств, об’єднаних схожими ознаками та критеріями, складають типологію. В соціології існує множина типологій, залежно від критеріїв типологізації. Виділимо наступні:

1 типологія, згідно такого критерію як особливості соціальної структури суспільства (число рівнів управління та ступінь соціальної диференціації) виділяють

суспільства прості та складні

Суспільство
Просте	Складне
Особисті, кровно-родові зв'язки Родоплемінна організація суспільства Немає майнової диференціації в суспільстві Немає класів і держави Повна соціально-економічна та політична рівність	Різноманітні зв'язки: безособові, неродинні Соціальне розшарування (класи, верстви, заможні - незаможні; ті, що управляють, і ті, ким управляють) Багаторівневе управління суспільством через державу
Виникло - 50-40 тис. рр.тому	Виникло - 10-6 тис. рр. тому

Прості суспільства характеризуються:

економічною рівністю – однакове відношення до засобів виробництва (знаряддя праці, земля) і продукту (їжа). Все знаходиться у власності роду, племені;

політична рівність – відсутність поділу на пануючих та залежних, управлінців та тих, ким керують;

соціальна рівність – відсутність класів, соц. верств і прошарків, поділ на багатих та бідних.

У складних суспільствах нерівність, що виникає стихійно, закріплюється економічно, юридично, політично, релігійно і забезпечується це появою такого соціального інститутут як держава.

2 типологія ґрунтується на виділенні головного способу здобуття засобів до існування виділяють суспільства:

мисливців та збирачів – період первісного стада, протосуспільство;

садівничі суспільства – вища форма господарської діяльності, що ґрунтується на відтворюючих формах господарювання;

аграрне суспільство – невеликі городи з часом поступилися великим полям, примітивна мотика деревяному а пізніше металевому плугу, зе млеробство та скотарство стають основними заняттями. Більш продуктивна праця сприяє накопиченню надлишків, значна частина яких відчужується на користь держави, вперше з’являється експлуатація людини людиною. Інтенсивна соціальна диференціація населення, поява писемності, розростання міст, зародження держави- основні ознаки даного типу суспільства;

промислове (індустріальне суспільство) – основна форма господарської діяльності будується на машинній техніці. Велика індустріальна революція (Англія), та велика Французька революція (1783-1794) проголосили індустріалізацію, характерними рисами якої були: 1) створення крупного машинного виробництва, 2) постійне впровадження досягнень науки та техніки, 3) відкриття нових джерел енергії – заміна ручної праці людей, тяглової сили тварин – машинною технікою. Внаслідок стандартизації деталей та вузлів різних механізмів виникає масове виробництво. Виготовлення стандартних компонентів технічних пристроїв і зборка з них різних виробів різко підвищили продуктивність праці, що поставило промислове виробництво на перше місце в господарській діяльності суспільства. Від того часу невелика кількість населення спроможна прогодувати більшість населення, не обробляючи землю. Важлива риса - висока ступінь урбанізації населення, поширення міських цінностей життя на всі верстви населення. Міста відіграли важливу роль в широкому розповсюдженню поділу праці, появі вузької спеціалізації, появі нових професій. В 70-ті роки на зміну індустріальному суспільству приходить постіндустріальне, де життєдіяльність людей базується на інформаційних технологіях: інформатизовані системи, повсюдна комп’ютеризація, переважання сфери обслуговування над сферою виробництва.

3 типологія базується на поділі суспільств на традиційні та сучасні у відповідності до домінуючих у них характеру суспільних зв’язків та взаємодій.

Суспільство
Традиційне	Сучасне
1. Природний розподіл праці (за статевою, віковою ознакою) 2. персоналізація міжособистісного спілкування(безпосередньо індивідів, а не посадових осіб) 3. неформальне регулювання взаємодії (звичаї, традиції, моральні норми) 4 примітивна система управління (правління старійшин, спадкова влада). 5. зв’язанність членів родинними зв’язками;	1. Глибокий розподіл праці (на проф.-кваліф. основі, пов’язаний з освітою, досвідом роботи); 2. рольовий характер взаємодії, (очікування і поведінка людей визначаються суспільним замовленням, соц функцями індивіда) 3. формальною системою регулювання відносин і силою писаного права (закон); 4. складною системою соц. управління (виділення інститутів управління, спец. функцій); 5. виділення множини соц інститутів (самовідтворюваних ситем особливіих відносин, що дозволяють забезпечити соц. контроль, нерівність, розподіл благ, забезпечення виробництва, спілкування)

4 типологія виходить з наявності писемності. Відповідно до цієї ознаки усі суспільства поділяють на дописемні (такі, що не володіють мовою) і писемні, які володіють алфавітом і фіксують усну мову в матеріальних знаках і носіях.

5 типологія. За демократичністю соціально-політичних відносин і відкритості зовнішньому світу розрізняють відкриті і закриті суспільства.

6 типологія. За видом пануючої релігії – суспільства ісламські, православні, католицькі, буддистські, тощо.

Дата добавления: 2014-01-07