Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Принципи і структура технології формування лінгвометодичної компетентності майбутніх учителів початкової школи

План

ЛЕКЦІЯ 4

Тема. Сучасні технології викладання методики української мови

студентам факультету початкового навчання

1. Принципи і структура технології формування лінгвометодичної компетентності майбутніх учителів початкової школи.

2. Мета і завдання лінгвометодичної освіти студентів факультету початкового навчання.

3. Зміст лінгвометодичної освіти майбутнього вчителя початкових класів.

Література

1. Бєлєнька Г.В. Роль інтерактивних прийомів навчання в оптимізації навчального процесу у вищій школі // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград, КДПУ ім. В.Винниченка, 2001.– Вип. 32. – Ч. 1. – С. 62.

2. Дзєжговська І. Навчання вчителів: Підручник для викладача-тренера. – Львів: Літопис, 2002.

3. Євдокимов В.І. Самостійна робота студентів: (навчальний посібник) В.І. Євдокимов, Л.Д. Покроєва, Т.П. Агапова, В.В. Луценко. – Харків, 2004.

4. Професійна освіта: Словник: Навчальний посібник / Уклад. С.У. Гончаренко та ін. – К.: Вища школа, 2000.

5. Салов В.О. Основи педагогіки вищої школи: Навчальний посібник / В.О. Салов. – Дніпропетровськ, 2004.

6. Хуторской А.В. Практикум по дидактике и современным методикам обучения / А.В. Хуторской. – СПб.: Питер, 2004.

 

 

Серед завдань вітчизняної педагогічної освіти акцентується як вагоме завдання створення цілісної системи безперервної педагогічної освіти з урахуванням вітчизняного досвіду, національних традицій і тенденцій розвитку світових освітніх систем, зокрема завдання модернізації системи методичної освіти майбутніх учителів початкової школи з урахуванням досвіду професійно-педагогічної освіти студентів і мовно-мовленнєвої освіти молодших школярів та сучасних освітніх тенденцій.

Складниками системи лінгвометодичної освіти майбутнього вчителя початкової школи є принципи, мета, зміст, методи, організаційні форми навчання. При цьому система методичної освіти співвідноситься із загальними принципами їхнього функціонування та задовольняє формальні критерії цілісності, стабільності й оглядовості.

Застосування системного підходу до методичної освіти зумовлює її місце в професійній освіті майбутнього вчителя початкової школи. Методична освіта як підсистема функціонує вагомим і невід’ємним складником загальної системи професійної освіти студентів. Невіддільність підсистеми методичної освіти від загальної системи професійної освіти зумовлена всіма причинно-наслідковими зв’язками між взаємодіючими складниками будь-якої системи. Зокрема цілі, зміст, методи й організаційні форми методичної освіти студентів є адекватними аналогічним складникам їхньої професійної освіти.

Отже, навколишнє середовище системи методичної освіти майбутнього вчителя початкової школи в області викладання мови створює система професійної освіти, стосовно якої перша виступає підсистемою. Характер взаємодії складників системи професійної освіти впливає на характер взаємодії складників підсистеми методичної освіти. У свою чергу, система професійної освіти теж знаходиться в певному навколишньому середовищі – системі вимог до вчителя початкової школи, стосовно якої вона також виступає підсистемою.

Будь-яка створювана система передбачає, передусім, наявність вихідних положень, які, комплексно окреслюючи її обриси, визначають стратегію системи. Назвемо принципи сучасної системи методичної освіти майбутніх учителів початкової школи в контексті Болонського процесу.

1. Спрямованість системи лінгвометодичної освіти на передачу студентові методичної культури вчителя початкової школи.

Методична культура вчителя початкової школи є сукупністю знань про складники системи й процесу мовної освіти молодших школярів та про їхнього вчителя; умінь і навичок здійснення методичної діяльності вчителя початкової школи у класній та позакласній роботі з української мови. Кожний зі складників (знання, вміння, навички) пронизано мотивом (бажанням) його реалізації.

2. Професійна (а не предметна) спрямованість системи методичної освіти.

Цей підхід уможливлює виділення генеральних наскрізних ідей професійної діяльності вчителя початкової школи. Так, технізація сучасної мовної освіти передбачає навчання студентів застосування комп’ютерних засобів у навчанні молодших школярів.

3. Спрямованість системи методичної освіти на підготовку вчителя-дослідника.

Відповідно до цього підходу акцентується вагомість поряд із навчанням наукової діяльності студентів й ефективності їхніх наукових досліджень, виокремлюється індивідуальна науково-дослідницької робота як інтегрований складник методичної освіти студентів.

4. Функціональність системи методичної освіти.

Згідно цього принципу процес освіти має моделювати у навчальних умовах методичну діяльність учителя початкової школи.

5. Спрямованість системи методичної освіти на формування передусім особистості студента, зокрема його автономії та креативності.

Це дозволяє виокремити підсистему «Самостійна робота» ще одним інтегрованим складником методичної освіти майбутніх учителів початкової школи.

6. Сприяння системи методичної освіти одночасній фундаментальній освіті студента.

Це передбачає оволодіння студентами найсучаснішими основами наук, та їх загальногуманітарній освіті, що надає професійним знанням людської значущості.

7. Забезпечення системою методичної освіти високого рівня практичного оволодіння студентами методичною діяльністю вчителя початкової школи, зокрема в галузі викладання мови.

Відповідно підсистема «Педагогічна практика», яка реалізується в початковій школі як об’єкті майбутньої професійної діяльності студента, є інтегрованим складником системи його методичної освіти.

8. Інтегративність системи методичної освіти.

Вона спрямована на передачу студентам методичної культури з метою формування відповідної методичної компетенції. Серед напрямів такої інтеграції:

1) інтеграція навчальних дисциплін педагогіки, психології й методики без утрати специфіки кожної з дисциплін;

2) інтеграція чотирьох підсистем методичної освіти: «Аудиторні лекційні та семінарсько-практичні заняття», «Самостійна робота», «Індивідуальна науково-дослідницька робота», «Педагогічна практика»;

3) інтеграції мови як фахового предмету з методикою, педагогікою й психологією та циклом лінгвістичних дисциплін.

9. Забезпечення системою методичної освіти можливості індивідуальної самореалізації кожного студента.

Цей принцип передбачає проектування індивідуальної траєкторії особистісного й методичного розвитку студента.

10. Диференційоване оцінювання як процесу (процесуальне оцінювання), так і результату (результативне оцінювання) методичної освіти студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

В межах окреслених вище положень звернемося до опису системи методичної освіти майбутнього вчителя початкової школи в галузі викладання української (рідної) мови, який є точним і чітким описом її (системи) структури й складників.

2. Мета і завдання лінгвометодичної освіти студентів

факультету початкового навчання

Стрижневою категорією, яка пов’язує воєдино всі складники освітньої системи та значною мірою детермінує результати освітнього процесу, є мета як системоутворюючий складник системи лінгвометодичної освіти майбутнього вчителя початкової школи. В освітньому процесі мета трактується як певна проміжна ланка між соціальним та методичним: з одного боку, мета зумовлюється об’єктивними потребами суспільства, виражаючи його соціальне замовлення, з іншого, – сама мета детермінує всю систему освіти, визначаючи як зміст системи, так і її організацію.

У навчанні мета й зміст збігаються: метою навчання є формування знань, умінь і навичок для конкретних прагматичних цілей. Змістом навчання виступають ті ж самі знання, уміння і навички. В освіті мета й зміст відрізняються. Метою освіти є формування людини як особистості: розвиток її духовних сил, здібностей, піднесення потреб, виховання морально відповідальною і соціально пристосованою. Зміст освіти складає культура як сукупність матеріальних і духовних цінностей, накопичених людською спільнотою в процесі цивілізації. Відповідно головною метою освіти є створення суб’єкта культури – не лише навченої й освіченої, але й культурної особистості.

Головна мета системи методичної освіти майбутнього вчителя полягає в набутті студентом основ методичної компетентності. При цьому рівень компетентності, якому передують рівень грамотності й рівень ремесла, є третім рівнем професіоналізму вчителя, передостаннім перед рівнем мистецтва як проявом методичної майстерності. Кожному рівню відповідає своя система складників:

- рівню грамотності – система знань;

- рівню ремесла – система умінь;

- рівню майстерності – система навичок.

Входження України до європейського простору вищої освіти в контексті Болонського процесу передбачає модернізацію вітчизняної системи вищої освіти, зокрема відображення загальних цілей європеїзації у змісті національних освітніх систем, зокрема щодо методики викладання конкретних предметів. Тому відповідно до загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти метою лінгвометодичної освіти майбутнього вчителя початкової школи вважається його методична компетентність, що складається з кількох елементів (знань, умінь і навичок, здібностей та психологічної готовності) і тісно пов’язана з рядом інших компетентностей (соціально-психологічною, комунікативною, предметною, інформаційною) та професійно значущими якостями особистості, особливо автономією та креативністю.

Визначення завдань методичної освіти майбутнього вчителя початкової школи передбачає усвідомлення їхньої логіки й послідовності (ієрархії) для кожного з етапів формування відповідної методичної компетентності.

Основними завданнями є:

1) завдання професійної освіти (є макросистемою відносно до методичної освіти) майбутнього вчителя початкової школи;

2) завдання методичної освіти (є підсистемою відносно професійної освіти) майбутнього вчителя початкової школи;

3) завдання кожної з підсистем методичної освіти майбутнього вчителя початкової школи – «Аудиторні заняття», «Самостійна робота», «Індивідуальна науково-дослідницька робота», «Педагогічна практика».

Частковими завданнями є:

1) завдання навчальної дисципліни «Методика навчання української мови в початковій школі»;

2) завдання розділів і тем теоретико-практичних навчальних дисциплін, названих вище;

3) завдання організаційних форм навчання студентів із методики викладання української мови в початковій школі.

Таким чином, метоюпрофесійної освіти майбутнього вчителя початкової школи є формування у студентів відповідної професійної компетентності.

Завдання полягає у формуванні професійної культури вчителя початкової школи, яку в сукупності з методичною культурою складають соматична, соціальна, духовна, філологічна, білінгвістична, психологічна й педагогічна культури.

Метою методичної освіти майбутнього вчителя початкової школи є формування у студентів відповідної методичної компетентності.

Завдання полягає у формуванні методичної компетентності вчителя початкової школи, зокрема в області викладання української мови, яка, нагадаємо, є сукупністю знань про всі складники системи й процесу мовної освіти молодших школярів та про вчителя початкової школи; навичок здійснення методичної діяльності щодо аспектів мовної освіти молодших школярів на уроках та позакласних заходах; умінь реалізації методичної діяльності вчителя початкової школи в природних умовах, кожний складник якої (знання, вміння і навички) пронизано бажанням його здійснення.

Завданням підсистеми «Аудиторні лекційні та семінарсько-практичні заняття» є формування у студентів методичної компетентності здійснення мовної освіти молодших школярів на уроках української мови. Провідне завдання підсистеми полягає в набутті студентами відповідних декларативних методичних знань та оволодінні процедурними методичними вміннями.

Завданням підсистеми «Самостійна робота» є розвиток у студентів потреби в постійній самоосвіті, умінь і навичок самостійного навчання, визначання його завдань і засобів, умінь планування, а також підготовка студентів до безперервної освіти.

Завданням підсистеми «Індивідуальна науково-дослідницька робота» є формування у студентів науково-дослідницької компетентності вчителя початкової школи в галузі викладання української. Провідне завдання підсистеми полягає в набутті студентами відповідних методичних знань й оволодінні методичними уміннями і навичками.

Завданням підсистеми «Педагогічна практика» є набуття студентами практичного досвіду в природних умовах: а) здійснення мовної освіти молодших школярів в умовах українсько-російського близькоспорідненого білінгвізму; б) наукового дослідження процесу мовної освіти в початковій школі. Провідне завдання підсистеми полягає в оволодінні студентами конкретними методичними навичками.

Визначення мети і завдань лінгвометодичної освіти майбутнього вчителя початкової школи зумовлює стратегічні напрямки розробки змісту методичної освіти студентів.

 

 

3. Зміст лінгвометодичної освіти майбутнього вчителяпочаткових класів

Відповідно до компетентнісного підходу відбір навчального змісту в галузі викладання методики української мови залежить від переліку компонентів, що необхідні для формування будь якої компетентності (знання, спосіб діяльності, досвід творчої діяльності, соціальні норми, ціннісні орієнтири, самоорганізація, мотиви діяльності).

В українському педагогічному словнику зміст освіти трактується як система наукових знань (про природу, суспільство, людське мислення), практичних умінь і навичок та способів діяльності, досвіду творчої діяльності, світоглядних, моральних, естетичних ідей та відповідної поведінки, якими необхідно оволодіти в процесі навчання.

Проектування змісту лінгвометодичної освіти майбутнього вчителя початкової школи повинно базуватися на певних вимогах до нього.

1. Вимога відповідності змісту методичної освіти її цілям зумовлює не лише необхідність відображення в змісті всіх складників мети (складників методичної компетенції), а й необхідність укладання змісту методичної освіти, який максимально відображає окреслені вище принципи цілеутворення.

2. Згідно з вимогою науковості до змісту лінгвометодичної освіти майбутніх учителів початкової школи мають включатися чітко встановлені в методичній науці факти й теоретичні положення, а зміст навчального матеріалу має корелювати із сучасним станом розвитку методичної науки та відображати всі наукові досягнення.

3. Структурна єдність змісту освіти на різних рівнях його проектування при переході від загальних до конкретніших форм та до його реалізації в освітньому процесі виокремлено як вимогу до змісту освіти, згідно з якою кожна навчальна дисципліна повинна орієнтуватися на загальне уявлення про склад і структуру змісту освіти.

4. Наступна вимога відображення в змісті лінгвометодичної освіти майбутнього вчителя початкової школи зв’язку теорії й практики потребує чіткого визначення характеру й змісту як теоретичного, так і практичного складників методичної освіти, орієнтації методичної теорії на реальну практичну діяльність, включення в зміст методичної освіти інноваційних тенденцій, визначення конкретного змісту як теоретичних знань, так і практичних умінь та навичок, які складають методичну компетентність учителя початкової школи, зокрема в процесі викладання мови.

5. Вимогою відповідності змісту методичної освіти студентів їхнім реальним навчальним можливостям передбачено оптимальне визначення обсягу й складності навчального матеріалу, можливість студентів у самостійному набутті методичних знань, навичок і вмінь, характері індивідуальних і групових творчих завдань тощо.

6. Вимога інтеграції методичної освіти студентів з іншими різновидами їхньої професійної (мовної, педагогічної, психологічної тощо) освіти.

7. Реалізація вимоги гуманізації змісту методичної освіти майбутнього вчителя початкової школи здійснюється двояко: з одного боку – через якісне переосмислення, перегляд, переоцінку самого змісту методичної освіти студентів, з іншого – через перегляд усієї структури методичної освіти студентів у ВНЗ у світлі її людинотворчої функції.

8. Вимога відкритості й принципової незавершеності визначає співвідношення певного фрагмента (частини) методичної освіти студентів із її цілісним змістом (як співвідношення стабільної й динамічної частин змісту методичної освіти).

9. Вимога формування алгоритмів методичної діяльності передбачає, що в умовах методичної освіти, де закладаються основи майбутньої методичної діяльності вчителя початкової школи, формуються всі необхідні методичні вміння і навички.

По-перше, зміст методичної освіти студентів обумовлюється соціальним замовленням суспільства на розвиток як особистості вчителя початкової школи, так і особистості молодшого школяра засобами мовної культури.

По-друге, зміст методичної освіти студентів зумовлюється рівнем розвитку методичної науки, а головне – прогресивними тенденціями її розвитку, оскільки без їх урахування неможливо підготувати вчителя для найближчого майбутнього. Тому виявлення й урахування сучасних світових тенденцій професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема тенденцій мовної професійно-педагогічної освіти студентів і тенденцій мовної освіти в початковій школі, є третім обов’язковим джерелом при укладанні змісту методичної освіти студентів.

Отже, відповідно до трьох джерел змісту лінгвометодичної освіти: 1) мети професійної освіти вчителя; 2) мети мовної освіти учнів початкових класів; 3) рівня розвитку методичної науки; та згідно з культуровідповідною моделлю професійної освіти зміст методичної освіти майбутнього фахівця у сфері навчання української мови складають:

- досвід пізнавальної діяльності у вигляді її результатів – декларативних знань і відомих способів діяльності у вигляді процедурних умінь здійснювати мовну освіту молодших школярів (підсистема «Аудиторне навчання»);

- досвід самостійної пізнавальної діяльності у вигляді її результатів –

знань і відомих способів діяльності у вигляді процедурних умінь здійснювати мовну освіту учнів початкових класів (підсистема «Самостійна робота»);

- досвід пізнавальної діяльності у вигляді її результатів – знань і відомих способів діяльності у вигляді вмінь та навичок здійснювати наукове дослідження мовної освіти молодших школярів (підсистема «Індивідуальна науково-дослідницька робота»);

- досвід творчої діяльності у вигляді конкретних практичних умінь та навичок здійснювати мовну освіту молодших школярів та наукове дослідження мовної освіти молодших школярів у природних умовах (підсистема «Педпрактика») (Див. схему 1).

 

Педагогічна практика  

 

Практичні вміння і навички

 

 

Схема 1. Зміст методичної освіти майбутнього вчителя початкових класів у сфері навчання української мови

 

Наступний рівень, на якому уявлення про те, чого потрібно навчати, отримує конкретніший вигляд, є рівнем навчальної дисципліни.

Зважаючи на те, що модульна організація змісту навчальної дисципліни вимагає глибокої аналітико-логічної роботи над її змістовим наповненням і структурування її як системи з одночасним виділенням генеральних наскрізних ідей методичної діяльності, на розкриття й засвоєння яких спрямований кожний модуль, кожну з підсистем методичної освіти вчителя початкових класів в межах навчальної дисципліни «Методика навчання української мови в початковій школі» представлено окремим розділом, у межах якого передбачена теоретична і практична підготовка студента з огляду на те, що для нього як майбутнього фахівця важливо не лише осмислити й засвоїти інформацію, а й оволодіти способами її практичного застосування і прийняття рішень.

Отже, зміст лінгвометодичної освіти майбутнього фахівця є моделлю системи соціального досвіду в галузі мовної освіти молодших школярів, яка містить:

1) підсистему інтегрованих методичних знань про систему й процес мовної освіти молодших школярів та про вчителя початкових класів;

2) підсистему методичних умінь здійснення проектувальної, адаптаційної, організаційної, мотиваційної, комунікативної, дослідницької й контролюючої діяльності щодо мовної освіти дітей;

3) підсистему методичних навичок здійснювати проектувальну, адаптаційну, організаційну, мотиваційну, комунікативну, дослідницьку й контролюючу діяльність щодо мовної освіти учнів у природних умовах;

4) підсистему мотивів, зокрема бажання, бути вчителем саме в початковій школі, яким пронизаний кожний із попередніх складників.

Ця модель слугує підґрунтям для системи цілеспрямованої методичної освіти майбутнього вчителя початкової школи у сфері навчання української мови дітей.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Учет и статистическая отчетность в прокуратуре | Загальні дані| про підтвердження| відповідності|
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 768; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.049 сек.