Тара та упаковка для продуктів дитячого харчування

Упаковка є заключною стадією у виробництві продуктів харчування. Функції упаковки: захисна, функція раціоналізації, інформативна функція, рекламна.

При виборі пакувального матеріалу і способу пакування харчового продукту в першу чергу виходять із специфічних властивостей продукту, необхідного строку зберігання, можливих біохімічних змін продукту і його взаємодії з пакувальним матеріалом, впливу зовнішніх факторів на продукт і тривалості цих взаємодій. Властивості продукту визначаються його хімічною природою, фізичним станом, чутливістю до дії світла, вологи, кисню і мікроорганізмів.

За призначенням тару і упаковку можна поділити на виробничу, споживацьку і спеціальну (консервуючи).

Споживацька тара і упаковка призначена для продажу населенню і є частиною товару.

Транспортна тара призначена для перевезення, складування і зберігання готової продукції.

Виробнича тара призначена для виконання внутрішньоцехових і міжзаводських перевезень, накопичення сировини, готових виробів і відходів.

В залежності від використаного матеріалу, тару і упаковку підрозділяють на скляну, дерев’яну, металеву, полімерну і паперову.

До пакувального матеріалу висуваються вимоги як загального характеру, так і специфічні.

Для реалізації своєї основної функції – забезпечення захисту продукту від дії комплексу руйнуючих факторів: упаковка повинна мати високі бар’єрні властивості, тобто володіти достатньою механічною міцністю, герметичністю, хімічною стійкістю, мати оптимальні показники проникнення по відношенню до газів, води, пари, жиру та інших середовищ, в тому числі агресивних).

До пакувальних матеріалів, призначених для контакту з продуктами харчування, пред’являються більш жорсткі вимоги, особливо для пакування продуктів дитячого харчування. Ці вимоги обумовлені Гігієнічними нормативами Міністерства охорони здоров’я. В нормативних документах сказано: «При оцінці матеріалів, призначених для пакування продуктів дитячого харчування, виготовлення товарів дитячого асортименту, міграція хімічних речовин, які відносять до 1 і 2 класів небезпеки, забороняються». Це означає, що забороняється використання ряду полімерних матеріалів, таких як полістерол, сополімери стеролу і полівінілхлорид. Обов’язковою умовою для використання пакувального матеріалу повинна бути наявність гігієнічного сертифікату, який підтверджує фізіологічну безпечність упаковки для людини.

Необхідно дотримуватись ряду специфічних санітарно-гігієнічних вимог до полімерних матеріалів:

– до складу пакувального матеріалу не повинні входити високотоксичні речовини, які володіють кумулятивними властивостями і специфічною дією на організм (канцерогенну, мутагенну, алергенну тощо);

– пакувальний матеріал не повинен змінювати органолептичні і фізіологічні властивості продукту, а також виділяти шкідливі речовини у кількості, яка перевищує допустимі з гігієнічної точки зору рівні.

Органами охорони здоров’я регламентується як гранично допустима величина сумарної міграції у модельні середовища (50-60 мг/кг продукту), так і нормативи міграції окремих найбільш токсичних з’єднань (тяжких металів, органічних розчинників, мономерів та інших компонентів пакувальних матеріалів і барвників).

Дата добавления: 2014-01-07