Пакувальні матеріали

Всі пакувальні матеріали поділяються на п’ять груп:

1 – пакувальні матеріали на основі целюлози;

2 – таропакувальні матеріали на основі синтетичних полімерів;

3 – комбіновані багатошарові матеріали;

4 – метали;

5 – склоутворюючі матеріали.

Таропакувальні матеріали на основі целюлози. Целюлоза – це основний матеріал для виробництва целофану, паперу, картону. Целюлоза є важко розчинним полімером, вона не придатна для безпосереднього отримання плівкоподібних матеріалів. Целофан є найбільш дешевим і розповсюдженим пакувальним плівочним матеріалом. Целофанова плівка стійка до жирів і має низьку газопроникненість. Недоліком її є її підвищена гігроскопічність і набухання. Тому з метою підвищення вологостійкості і покращення експлуатаційних властивостей целофанові плівки покривають лаком.

Паперові матеріали. Асортимент паперу і картону дуже великий. Хімічною основою паперу і картону є целюлоза з різними добавками. В залежності від призначення до паперу і картону виставляються різні вимоги. Паперові матеріали, які використовуються для загортання і виготовлення тари, повинні володіти водо-, паро-, аромато-, жиро-, і газопроникністю

Таропакувальні матеріали на основі синтетичних полімерів. До найбільш відомих представників поліолефінів відносяться: поліетилен низької щільності (ПЕНЩ), поліетилен високої щільності (ПЕВЩ), лінійний поліетилен низької щільності (ЛПЕНЩ), поліпропилен (ПП), сополімери етилену з іншими мономерами (ПП, вінілацетат) тощо.

Поліетилен низької щільності (ПЕНЩ) по об’єму виробництва і використання займає ведуче місце у всіх країнах світу. Це пластичний, віскоподібний на дотик матеріал. Плівки ПЕНЩ легко зварюються тепловою зваркою і утворюють щільні шви, Вони достатньо міцні при розтягнені і стисненні, стійкі до удару і розриву, має високу хімічну стійкість, але при цьому має низьку жиро- і маслостікість. При низьких температурах (від -60 до -70 ^оС) плівки зберігають міцність. ПЕНЩ володіє водо- і паронепроникненістю, але проникнений для газів, тому не придатний до продуктів, які чутливі до окислення.

ПЕНЩ використовують у молочній промисловості в основному для пакування рідкого молока і вершків у паперові пакети з поліетилену (за методом «Тетра-Пак»; сухого молока і продуктів дитячого харчування; кисломолочного сиру. Він використовується також для виробництва стаканчиків і ванночок разового використання для фасування сметани, кисломолочного сиру та інших пастоподібних і рідких кисломолочних продуктів. Фасування сухих продуктів дитячого харчування в нашій країні у 80-ті роки проводили у картоні короби з внутрішнім пакетом при фасуванні у папір, покритий поліетиленом.

Поліетилен високої щільності (ПЕВЩ). Плівки з ПЕВЩ більш жорсткі на дотик, мають велику щільність порівняно з плівками на основі ПЕНЩ. Міцність при розтягненні і стиснені вище, ніж у ПЕНЩ, опір на розрив і удар – нижче.. Проникність ПЕВЩ менше, ніж у плівок ПЕНЩ у 5-6 разів. По хімічній стійкості переважає ПЕНЩ, використовується для виготовлення тари для кислот і лугів.

Поліпропілен (ПП) за властивостями наближається до ПЕВЩ, але відрізняється від нього меншою щільністю, більшою механічною міцністю, жиро- і теплостійкістю. Витримує коротко часовий нагрів до 130 ^оС.

Вінілові поліетилени. Найбільш відомими з них є полівінілхлорид (ПВХ), сополімери полівінілхлориду з вініліденхлоридом, полістерол і його сополімери. Цей клас пакувальних матеріалів заборонений для контакту з продуктами дитячого харчування.

Комбіновані і багатошарові матеріали. До багатошарових відносяться матеріали, які складаються тільки з шарів синтетичних полімерів, в той час як до складу комбінованих матеріалів входять шари матеріалів різного типу (папір, фольга, тканина). Комбіновані і багатошарові матеріали широко використовуються в якості упаковки.

Порядок чергування шарів визначається його функціональним призначенням. Зовнішній шар захищає від зовнішнього впливу, а також є основою для нанесення печатки назви продукту і його характеристики. Внутрішній шар забезпечує герметизацію упаковки. Середній або зовнішній шар забезпечують бар’єрні властивості. Монолітність композиційного пакувального матеріалу досягається за рахунок адгезійних властивостей.

Серед двошарових плівок найбільш розповсюджені при пакуванні харчових продуктів целофан-поліетилен, якій є сполученням міцності і газонепроникненості целофану з паронепроникністю, водостійкістю і здатністю до зварювання поліетилену.

До групи матеріалів на основі паперу або картону відносяться папір і картон з полімерним покриттям. Із полімерів частіше всього використовують поліетилен, сополімери етилену з вінілацетатом, поліпропіленом. Наприклад, комбінований матеріал для пакування молочних продуктів в пакети тетраедральної форми складаються з паперу з поліетиленовим покриттям і кольоровою печаткою, яка покрита парафіном.

Комбінований матеріал для пакування молока і молочних продуктів на автоматах «Тетра-Брік» – це папір з нанесеною з одного боку кольоровою печаткою і покриттям з двох сторін поліетиленом.

Матеріали на основі алюмієвої фальги представляють собою плівки з високими бар’єрними властивостями. На основі алюмінієвої фальги розроблені матеріали – буф лен (папір-фольга-поліетилен) для пакування сухих продуктів; лафолен (лавсан-фольга-поліофелини) у вигляді пакетів для пакування соків з наступною стерилізацією; цефлен (целофан-поліолефіни-фольга-полієтилен) для пакування продуктів сублімаційного сушіння; ламі стер (лак-фольга-поліпропілен), із якого холодним штампуванням виготовляють тару для пакування продуктів, які піддаються пастеризації або стерилізації.

Металева тара. Для виробництва металевої тари використовують листову або рулонну жерсть. При виготовлені тари сторона жерсті з більшою товщиною олова завжди повернена всередину банки. Олов’яне покриття на білій жерсті завжди шпарувате. Чим тонший шар олова, тим більше шпаруватість покриття, що знижує корозійну стійкість. Жерсть електролітичного луження, має підвищену шпаруватість покриття, тому його можна використовувати тільки після лакування поверхні. Плівки лаків повинні бути нешкідливими і не надавати продукту стороннього присмаку, мати високу хімічну стійкість до харчового середовища, добру адгезію до поверхні металу. Такими властивостями володіють епоксидні лаки і емалі. Лаки наносять на поверхню одним шаром із розрахунку 3-8 г/м² з товщиною лакового покриття 2,2-3 мкм.

Хромована лакована жерсть виготовляється шляхом електролітичного нанесення на знежирену поверхню жерсті тонкого шару (0,01-0,08 мкм) металевого хрому, після чого внутрішню поверхню покривають епоксидними лаками.

Алюмінієву жерсть отримують шляхом нанесення шару алюмінію (0,1-20 мкм) на прокат сталевої стрічки і після чого наносять лакове покриття шаром від 5 до 9 мкм.

Для виробництва металевої тари використовуються також алюміній і його низьколегировані сплави. Ці матеріали естетичні, мають низьку щільність, добру пластичність і шпаруватість, високу теплопровідність, що скорочує термін прогріву продукту і сприяє збереженню вітамінів.

Алюмінієва тара має низьку корозійну стійкість для більшості харчових середовищ, тому її лакують, а перед тим піддають хімічній обробці – анодуванню. Металева тара розрізняється за формою, місткістю і способом виготовлення. За формою вона поділяється на циліндричну і фігурну – овальну, еліптичну, прямокутну, за місткістю – на дрібну і крупну, за способом виготовлення – на збірну, збірну з язичками, цільноштамповану.

Скляна тара. Це найбільш прогресивний вид тари для мясних, плодоовочевих, фруктових та інших видів консервів з кришкою, яка легко знімається типу «Твіст-Офф» і «ПТ» ємністю від 50 до 200 г. Скло не передає продукту шкідливих домішок, не піддається корозії, витримує перепади температур, добре піддається санітарній обробці, дає можливість бачити продукт і візуально контролювати його товарний вигляд.

Способи пакування. До основних вимог до пакування відноситься захист і зберігання якості продукту протягом певного часу. Найбільш широке розповсюдження отримало пакування у термозсідаючу і розтягуючи плівки, асептичне пакування, пакування у вакууму, у газовому середовищі та інші.

В області пакувальної технології найбільш розвинена в теперішній час отримала асептична упаковка харчових продуктів. Ця технологія широко використовується для рідких продуктів (молоко і молочні продукти – більше 65 %, різні соки – більше 25 %, пасти і соуси – 10 %).

Найбільш розповсюдженими схемами асептичного пакування харчових продуктів є 3 стадії:

- стерилізація пакувального матеріалу

- термічна обробка харчового продукту

- фасування і закупорювання упаковки.

В теперішній час є великий вибір матеріалів і різна форма упаковок для асептичного фасування, яке відповідає високому рівню бар’єрних властивостей. Асе5птичним способом звичайно пакують молочні продукти. Для цієї мети використовують прямокутні пакети типу «Тетра-Пак», «Брік-ПАК», Ультра-Пак» із комбінованих матеріалів, самим розповсюдженим з яких є картон-алюмінієва фольга. В залежності від типу матеріалу (скло, папір, картон, пластмаса, комбіновані багатошарові матеріали), а також форми (стаканчик, пляшка, коробка тощо) використовують різні методи обробки перекисом водню – занурення, розпилювання тощо.

Дата добавления: 2014-01-07