Категорії зв'язності та цілісності

Однією з найважливіших категорій тексту є зв'язність, яка зумовлює розвиток теми та забезпечує цілісність, інтеграцію тексту. Вона виявляється у процесі структурування тексту, поєднання його частин та елементів. Через зміст конкретних речень усвідомлюються взаємозв'язки між частинами тексту, стає зрозумілим глобальний смисл тексту, головна ідея речення чи складного синтаксичного цілого.

Це категорія семантико-граматичного, смислово-структурного аспектів тексту, показниками якої вважаються повтори, синоніми, пароніми, однотемні й дейктичні слова тощо. Зв'язність встановлюється на основі не менше як двох послідовних речень. За дослідженнями психологів, зв'язність визначається, як правило, на 3—5, але не більше 7 послідовних реченнях, що зумовлено верхньою межею обсягу оперативної пам'яті людини.

Вивчення текстової зв'язності набуло актуальності у лінгвістиці тексту наприкінці 60-х років XX ст. Прикладні дослідження були орієнтовані на аналіз формальних способів зв'язності — семантично близьких слів і фраз, які формують текст. Прикладний аспект зв'язності є важливим для автоматичного реферування, комп'ютерного створення та інтерпретації тексту.

Зв'язність мовних одиниць різних рівнів забезпечує передавання семантичної інформації у тексті. Однак семантика тексту відмінна від семантичної сукупності речень, що його становлять. Додаткова інформація тексту передається за допомогою внутрішньотекстових (міжфразових) зв'язків. Таким чином, семантика тексту формується двома взаємопов'язаними факторами: семантикою речень тексту та внутрішньотекстовими зв'язками.

Виділяють такі чинники зв'язності тексту: логіку викладу, особливу організацію мовних засобів, комунікативну спрямованість — відповідність мотивів до мети та умов тексту, смисловий план тексту.

Зв'язність реалізується спеціалізованими різнорівневими мовними одиницями.

У текстах службових документів використовують сегментні засоби вираження зв'язності:

1) лексичні (повтори, однокореневі слова, однотемні слова);

2) граматичні (сполучники, сполучникові слова, особові та вказівні займенники, узгодження часу і стану, ступені порівняння, вставні слова та речення);

3) синтаксичні (порядок слів, порядок поєднання частин, фрагментів).

Ці мовні засоби забезпечують вираження експліцитних зв'язків у тексті.

Текст характеризується не лише експліцитним (Явний, чіткий, розгорнутий, доступний зовнішньому спостереженню (на відміну від імпліцитного). а й імпліцитним (без спеціального мовного вираження) зв'язками. Наприклад, мислення експліцитно розгортається у мовленні вираженим за допомогою мовних засобів (лексичних, морфологічних, синтаксичних),

Використовують три основні види імпліцитності тексту:

1) граматична імпліцитність — в одному чи кількох реченнях тексту пропущені певні члени;

2) семантична імпліцитність — у тексті відсутні одне чи більше речень, частини речень, які експліцитно містять інформацію, властиву певному тексту;

3) поєднання граматичної і семантичної імпліцитності.

Імпліцитні зв'язки обмежено використовуються у текстах службових документів, оскільки можуть порушувати точність, ясність, повноту викладу управлінської інформації. З іншого боку, для того, щоб текст управлінського документа і кожне його речення були інформаційно місткими, слід уникати невиправданих повторів і слів, які не мають у даному контексті конкретного смислового навантаження. Імпліцитні зв'язки переважають у суто формалізованих текстах, у яких зміст передається спрощеними конструкціями, ключовими словами.

Категорія цілісності (завершеності) є однією з провідних ознак тексту, яка відрізняє його від нетексту (набору послідовно написаних граматично правильних та усвідомлених речень), являє собою відносну закритість тексту, що забезпечується інтеграцією всіх його структурно-змістових та смислових рівнів і сприймається читачем як єдність.

Цілісність тексту часто пов'язують чи ототожнюють із завершеністю тексту. Цілісність властива тільки завершеному тексту, але не його частинам. Так само і завершеність стосується цілого тексту, а не його фрагментів.

Цілісність тексту — це відповідність змісту тексту його формі в обсязі, визначеному автором тексту та його адресатом, технічним укладачем (проміжним споживачем) для виконання визначених ними комунікативних цілей.

Отже, цілісність тексту службового документа виявляється у процесі створення його композиційної форми і забезпечується такими засобами: особою, часом, способом, моделлю та типом речення за цілеустановкою, порядком слів.

Цілісність розуміється як єдність змістової (теми, ідеї, мети), комунікативної (мети, намірів мовного спілкування), структурно-граматичної цілісностей.

Змістова цілісність тексту виявляється у єдності теми та забезпечується лексичним рівнем мови. Носієм теми є складне синтаксичне ціле, в якому тема поступово розгортається. Відбувається рух тексту від відомого до нового. Кожне нове речення логічно продовжує попереднє (або складне синтаксичне ціле). У результаті виникає тема-рематичний ланцюжок, який визначає характер і межі складного синтаксичного цілого.

Лексичні повтори, вживання ключових слів, мовних кліше, їх співвіднесеність з одним тим самим предметом дійсності — все це забезпечує єдність теми шляхом логіко-фактологічних ланцюжків.

Зв'язність та цілісність взаємозумовлені: цільність передбачає смислову єдність тексту, що забезпечується логіко смисловими та структурними засобами зв'язності.

Дата добавления: 2014-01-07