Категорії інформативності та континууму

Категорія дискретності

У науковій літературі термін «дискретність» (з латини discretus — розділений, перерваний) розглядають не тільки як текстову, але й як дискурсивну категорію, яка виражає роздільність процесів створення, сприйняття та членування текстової форми організації комунікативної си­туації. Членування, яке традиційно розглядають як текстову категорію, ототожнюють із дискретністю.

Системність і структурованість тексту передбачають можливості його формального (архітектонічного) та змістового (композиційного) членування на частини, розділи, абзаци, що містять свої локальні теми, і тому мають певну формальну і змістову самостійність. Така автосемантія текстового відрізка має відносний характер, тому що потребує обов'язкової опори на цілий текст.

Отже, категорія членування нерозривно пов'язана з категорією зв'язності.

Членування тексту службового документа дає можливість оперувати окремими текстовими фрагментами різної довжини як відносно автосемантичними одиницями. Автосемантія може виражатися різними засобами: графічними (використання нумерації, дужок, лапок, великої літери у назвах суб'єктів дії та назвах документів), граматичними (відокремлення різних форм вставних конструкцій у простому реченні, безсполучниковий зв'язок у складному реченні), лексичними (повтор слів, однокореневих слів у вузькому контексті), композиційними (рубрикація тексту — його поділ на абзаци). Однак аналіз цілого тексту засвідчує, що у міру його розгортання рівень автосемантії значно знижується і в кінці тексту дорівнює нулю - всі автосемантичні фрагменти інтегруються і зв'язуються в одне когерентне ціле.

Слід підкреслити, що у текстах службових документів складне синтаксичне ціле, або надфразова єдність, як структурний компонент членування співвідноситься з абзацом. У таких текстах головним принципом членування є логічна організація тексту. У межах кожної частини текст членується на абзаци — частини, що виокремлюються відступами вправо на початку першого рядка. Таке членування робить зрозумілою композиційно-синтаксичну структуру тексту. Відсутність абзаців ускладнює сприйняття тексту.

Великий за обсягом текст поділяється на пункти, підпункти тощо. Кожен з елементів має тематичну цілісність і завершеність. Виділення частин відбувається за принципом логічної організації мовлення.

Поняття «інформація», її види, особливості її передавання комунікатором та сприймання реципієнтом є предметом дослідження багатьох наук.

У лінгвістиці тексту інформація — це будь-яке повідомлення, оформлене як словосполучення номінативного характеру (речення, над-фразова єдність, цілий текст).

У контексті цієї науки поняття «інформація» ототожнюється з номінацією, смислом, змістом. У науковій літературі інформативність розглядається як категорія, що забезпечує вербалізовану організацію знань, їхнє осмислення, передавання та кодування читачем.

Службовий документ як матеріальний об'єкт призначений й для передавання управлінської інформації у часі та просторі. Інформація службового документа зумовлена його номіналом і видом номіналу та матеріалізована у вигляді реквізитів. Саме система реквізитів перетворює повідомлення, зафіксоване на матеріальному носії, на документ.

Реквізити службових документів містять інформацію ти метаінформацію. Інформація представлена у вигляді тексту, який має форму змістового повідомлення, що документується. Метаінформація — це «інформація про інформацію», яка забезпечує входження документа в документно-інформаційну систему. Усю сукупність реквізитів службових документів, залежно від функцій, які вони виконують, можна поділити на такі групи: комунікаційні, які забезпечують входження документа в систему (найменування автора, його адреса та ін. довідкові відомості про нього); реквізити, які захищають документ від спотворення інформації (підпис, печатка, відмітка про завіренння копії та ін.); ревізити, які підвищують інформативність повідомлення, тобто тексту (заголовок до тексту, позначка про наявність додатків); реквізити, які фіксують рух документа в інформаційній системі, як правило, у вигляді позначок; реквізити, необхідні для машинної обробки інформації у вигляді різних кодів; технічні реквізити, які забезпечують технічний доступ до змісту документа.

Категорія інформативності розглядається у контексті інформації, яка закладена у змістовому повідомленні документа. При цьому інформація, яка міститься у повідомленні, співвідноситься з досить обмеженою ділянкою дійсності та орієнтована на певне коло адресатів. Зміна конкретних індивідуумів усередині групи адресатів не призводить до суттєвої зміни інформації, що сприймається.

Дата добавления: 2014-01-07