Франція

Серед ведучих розвинених країн Францію вирізняє висока частка обов’язкових відрахувань (податкових платежів і внесків у фонди соціального призначення) у валовому внутрішньому продукті. У першій половині 80-х років минулого століття ця частка збільшувалася безперервно і з 39, 4 % у 1976 році у 1985 році досягла 45,6 %.

Другою відмінністю системи обов’язкових відрахувань у Франції є висока частка внесків у фонди соціального призначення. За часткою внесків у фонди соціального призначення Франція займає одне з перших місць серед розвинених країн.

Ще однією особливістю Франції є низький рівень прямого оподаткування і одночасно високий рівень непрямого.

Значна роль непрямих податків у багатьох західних країнах, у тому числі і в Франції, викликана високою фіскальною ефективністю і використанням цих податків для збалансування місцевих бюджетів.

Перевага на початку і середині XX століття непрямих податків була обумовлена низьким рівнем доходів населення більшості країн світу, що об’єктивно обмежувало масштаби прямих податкових надходжень.

Непрямі податки Франції становлять приблизно від 56,6 % до 60 % податкових прибутків загального бюджету.

Одним з основних непрямих податків у Франції є податок на додану вартість. Він застосовується лише для обкладення продукції, яка вироблена і реалізована у Франції. У податкових прибутках загального бюджету надходження від цього виду податку становлять 45 % і на його частку припадає 72,3 % надходжень з непрямих податків.

Другим непрямим податком є внутрішній податок на нафтопродукти, його частка становить 13,3 % надходжень від непрямих податків.

Водночас від прямих податків прибуток загального бюджету Франції становить приблизно 40 % [107, с. 262].

При цьому головну роль відіграє прибутковий податок (податок на прибуток фізичних осіб), на який припадає 20 – 21 % податкових прибутків загального бюджету.

Другим за важливістю є податок на прибуток акціонерних компаній, так званий корпораційний податок. Частка надходжень від нього в податкових прибутках коливається від 8 до 10 %.

Основні податки Франції – це прибутки, що йдуть у центральний бюджет.

Одним з основних видів податку у Франції є о бкладення прибутків від грошових капіталів. До цих прибутків фізичних осіб відносять: прибутки від акцій; вкладення капіталу з метою отримання твердого прибутку (облігації, кредитні зобов’язання, вклади); прибутки від іноземних цінних паперів.

Наступним видом податку є обкладення прибутку від нерухомості.

До податків, що накладаються на прибутки фізичних осіб, відносять три види прибутку від нерухомості: прибутки, що отримуються при будівництві; прибутки від нерухомості, що мають спекулятивний характер; надприбутки, отримані при продажі землі під будівництво.

Важливим джерелом наповнення бюджету Франції є прибутковий податок з фізичних осіб, який становить близько 18 %.

Наступним податком є податок на прибуток акціонерних компаній.

Цим податком обкладаються акціонерні компанії з обмеженою відповідальністю, кооперативи і їх об’єднання та інші підприємства. Цим же податком обкладаються заклади й органи центральної державної влади, які мають фінансову автономію.

У Франції ще існують такі податки, як податок на спадщину, дарування та оподаткування приросту капіталу.

Важливим джерелом прибутку до бюджету є акцизи. Перелік акцизних товарів досить об’ємний. Акцизи стягуються з нафтопродуктів, електроенергії, міцних алкогольних напоїв, пива, мінеральної води, тютюнових виробів, олійних, зернових, цукру, сірників і запальничок, кондитерських виробів, дорогоцінних металів та ювелірних виробів, виробів мистецтва й антикваріату, страхових і біржових операцій, грального бізнесу, видовищних заходів, телевізійної реклами тощо.

Крім того, існують, як різновид податку, так звані реєстраційні і гербові збори. Ними обкладаються юридичні акти, якими оформляється перехід різних видів власності від одного власника до іншого.

Реєстраційний податок (збір) стягується при продажу, перепродажу, переуступці, добровільному наймі чи через суд продажу всіх видів майна.

Основна частина реєстраційних і гербових зборів стягується на користь центрального бюджету Франції.

Доцільно виділити одну з особливостей французької податкової системи – платник податку сам надає дані для визначення податкового платежу, при цьому 90 % податкових надходжень сплачується добровільно.

Досить розвинена у Франції і система місцевого оподаткування. Загальна величина місцевих бюджетів сягає 60 % бюджету країни.

До місцевих податків і зборів Франції належать місцеві прямі податки, які включають таких чотири види: податок на житло, промисловий податок, земельний податок і поземельний податок з забудівель.

При цьому місцеві органи влади мають право додатково на своїй території вводити такі місцеві податки і збори: податок на прибирання територій; земельний податок на забудовані ділянки; земельний податок на незабудовані ділянки; професійний податок; мито на утримання сільськогосподарської реклами; мито на утримання торгово-промислової палати; мито на утримання палати ремесел; місцеві збори на освоєння рудників; збори на установку електроосвітлення; мито на обладнання, що використовується; податок з продажу приміщень; мито на автотранспортні засоби; податок на перевищення допустимого ліміту платності забудови; податок на перевищення предмета часткової зайнятості площі.

Крім того, можуть вводитися додаткові податки: податок на ліквідацію побутових відходів; департаментні і комунальні податки на рудники; додаткові обкладення висотних споруд (мачтові опори, високовольтні лінії тощо).

Дата добавления: 2014-01-07