Конвенція сталого розвитку і Україна

Форми і методи двостороннього співробітництва у Карпатському регіоні між Україною та державами, що межують з нею, відображають зростання рівня усвідомлення спільності проблем і необхідності узгодження дій щодо їх розв'язання.

В 1992 р. в Ріо-де-Жанейро, Бразилія відбулася одна з найбільш представницьких зустрічей світових лідерів по проблемах охорони довкілля. У зустрічі брали участь представники 179 держав світу. На цьому форумі було прийнято документ на 700 сторінках, який охоплював всі аспекти сталого розвитку і який отримав назву "Порядок денний на XXI ст.".

У Преамбулі до "Порядку денного на XXI ст.", схваленого на конференції в Ріо-де-Жанейро, наголошується, що "Людство переживає вирішальний момент своєї історії. Світ зіткнувся з проблемами посилення злиднів, голоду, хвороб, неграмотності і тривалої деградації екологічних систем, від яких залежить наш добробут. Нерівність між багатими і бідними зберігається і єдиний спосіб забезпечити екологобезпечне майбутнє — це розв'язання проблем довкілля та економічного розвитку у комплексі й узгодженим чином... Жодна країна не може досягти такого майбуття поодинці, але ми можемо його осягнути спільними зусиллями в рамках всесвітньої співпраці з метою сталого розвитку".

Міжнародне співробітництво задеклароване як одна з перших і найголовніших ідей у першому розділі "Порядку денного". Воно має базуватися на засадах оптимального розподілу світової продукції, позбавитися протекціонізму, наживи, корупції, сповідувати принципи лібералізації торгівлі. Його головними завданнями є боротьба з бідністю, подолання голоду і неписьменності, незадовільного рівня медичного обслуговування і недостатнього догляду за дітьми, безробіття, розтринькування природних ресурсів. В документі підкреслено, що у стратегіях сталого розвитку усіх країн має бути чітко визначена соціальна спрямованість економічного розвитку поряд з охороною ресурсної бази й навколишнього середовища, розрахованою на забезпечення сприятливих умов існування майбутнім поколінням.

Після розгляду соціальних та економічних аспектів проблем, які є підмурком для ефективного розв'язання питань, безпосередньо пов'язаних із забезпеченням сталого розвитку довкілля, зокрема збереження та раціонального використання природних ресурсів "Порядок денний на XXI ст." звертає увагу на потребу охорони атмосфери, земельних ресурсів, лісів, біорізноманіття, водних екосистем тощо.

Базуючись на основних ідеях і принципах, які декларовані на конференції ООН з питань навколишнього середовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992), Україна вважає перехід до сталого розвитку, при якому забезпечується збалансоване вирішення соціально-економічних завдань, проблем збереження сприятливого стану довкілля і природно-ресурсного потенціалу з метою задоволення життєвих потреб нинішнього і майбутніх поколінь.

Сталий розвиток — це процес гармонізації продуктивних сил, забезпечення задоволення потреб всіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відтворення цілісності природного середовища, створення можливостей для рівноваги між його потенціалом і вимогами людей усіх поколінь. Основою сталого розвитку є паритетність відносин у тріаді «людина—господарство—природа», що забезпечує перехід до такого способу взаємодії природи і суспільства, який характеризується як епоха ноосфери.

Сталий розвиток узагальнює в собі процес виживання і відтворення генофонду нації, активізацію ролі кожної окремої людини в суспільстві, забезпечення її прав і свобод, збереження природного середовища, формування умов для відновлення біосфери та її локальних екосистем, орієнтацію на зниження рівня антропогенного впливу на довкілля й гармонізацію розвитку людини і природи.

Концепція сталого розвитку України базується на таких основних принципах:

— забезпечення гармонізації співіснування людини і природи;

— невід'ємності захисту навколишнього середовища у процесі розвитку суспільства;

— відповідальності держави за погіршення стану навколишнього середовища;

— нарощування національного потенціалу країни для забезпечення сталого розвитку;

— здійснення заходів щодо екологізації господарської діяльності, усунення причин забруднення, а не їх наслідків;

— — проведення оцінки екологічних наслідків усіх видів діяльності, які можуть негативно вплинути на навколишнє природне середовище.

Основне завдання сталого розвитку України полягає у забезпеченні динамічного соціально-економічного зростання, збереженні наколишнього природного середовища і раціональному використанні природно-ресурсного потенціалу з метою задоволення потреб нинішнього і майбутнього поколінь.

Запитання для самоконтролю.

1. Охарактеризуйте основні міжнародні концепції природо користування.

2. Назвіть основні міжнародні природо-охоронні організації.

3. Наведіть приклади міжнародного співробітництва на регіональному рівні.

4. В чому суть Концепції сталого розвитку України?

Дата добавления: 2014-01-07