Методи планування

Види планування.

За термінами розрізняють планування:

· довгострокове (стратегічне) здійснюється на термін не більше п’яти років і полягає в розробці перспективних цільових програм (стратегічне планування). за допомогою довгострокових планів розподіляється час на реалізацію значних життєвих цілей, що вимагають багатьох років, а в деяких випадках і десятиріч (отримання освіти, просування до певної посади тощо).

· середньострокове(тактичне) здійснюється на термін від року до п’яти (різні програми);

· короткострокове (оперативне) здійснюється на термін до одного року (оперативні плани на день, місяць, квартал). Ці плани конкретизують середньо строкові плани. При складанні таких планів в першу чергу необхідно визначити головну задачу, а вже навкруги її планувати заходи, що допоможуть вирішити цю головну задачу.

Розрізняють:

- послідовне планування (новий план складають після закінчення терміну дії попереднього);

- ковзаюче планування (після закінчення частини терміну дії попереднього плану проводиться його ревізія на період що залишився, і складається новий на період після закінчення всього терміну попереднього);

- жорстке планування (конкретно вказуються всі цілі і заходи);

- гнучке планування (враховується можливість виникнення неоднозначних умов і перегляду плану з їх урахуванням).

За методами обґрунтування розрізняють:

· ринкове планування – базується на ринковій тенденції

· індикативне планування – планування за певними показниками (індикаторами)

· адміністративне планування – планування заходів управління процесами

· директивне планування – таке планування передбачає точне виконання його виконавцями без обговорення.

За ступенем точності планування може бути укрупнене і уточнене.

За типом складання видаляють планування:

Цільове – воно передбачає спочатку встановлення бажаних цілей, а потім визначення необхідних для їх досягнення ресурсів.

Пошукове – передбачає зворотній процес, тобто спочатку визначаються наявні ресурси, а вже потім визначаються цілі, яких можна досягти використовуючи наявні ресурси.

В різних ситуаціях, для досягнення різних цілей можна використовувати певні методи планування. Серед них розрізняють:

1. Нормативний метод - цей метод полягає в наявності на підприємстві в процесі планування єдиної системи норм і нормативів (норми витрати сировини і матеріалів, норми вироблення і обслуговування, трудомісткість, норми численності, нормативи використання машин і обладнання тощо).
2. Балансовий метод - цей метод забезпечує встановлення зв’язку між потребами в ресурсах і джерелах їх покриття через складання балансів виробничої потужності, робочого часу, матеріального, енергетичного, фінансового та інших, а також між розділами плану.
3. Розрахунково-аналітичний метод - цей метод використовують для розрахунку показників плану, аналізу їх динаміки і чинників, що забезпечують необхідний кількісний рівень. За допомогою цього методу визначають базисний рівень основних показників плану, а також їх зміни в плановому періоді за рахунок кількісного впливу основних чинників.
4. Економіко-математичні методи - ці методи дозволяють розробити економічні моделі залежності показників на основі визначення зміни їх кількісних параметрів у порівнянні з основними чинниками, підготувати декілька варіантів плану і обрати оптимальний.
5. Графоаналітичний метод - цей метод дає можливість зобразити результати економічного аналізу графічними засобами.
6. Програмно-цільові методи - ці методи дозволяють складати план у вигляді програми, тобто комплексу задач і заходів, які поєднані однією (генеральною) метою і мають конкретні терміни досягнення.
7. Бюджетний – метод представлення матеріалів, який відображує надходження і перерозподіл ресурсів по підрозділах і сферах діяльності.

В процесі планування на підприємстві використовують не якийсь один метод, а весь їх комплекс.

Розрізняють три основні форми організації планування:

«згори донизу»

«знизу догори»

«цілі вниз - плани догори»

Планування «згори донизу» базується на тому, що керівник створює плани, які належить виконувати його підлеглим. Така форма планування може дати позитивний результат тільки при наявності жорсткої, авторитарної системи примусу.

Планування «знизу догори» побудоване на тому, що плани складають підлеглі і ці плани затверджуються керівником. Це більш прогресивна форма планування, але в умовах поглибленої спеціалізації і розподілення праці складно створити єдину систему взаємопов’язаних цілей.

Планування «цілі вниз - плани догори» поєднують переваги і позбувається недоліків двох попередніх варіантів. Керівні органи розробляють і формулюють цілі для своїх підлеглих і стимулюють розробку планів в підрозділах. Така форма дає можливість створити єдину систему взаємопов’язаних планів, тому що спільні цільові установки є обов’язковими для всієї організації.

Дата добавления: 2014-01-07