Прийом попереднього огляду

МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ ПОКАЗУ І РОЗПОВІДІ В ЕКСКУРСІЇ

ЕКСКУРСІЙНА МЕТОДИКА: ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЇ

Перспективи та соціальна політика

Демографічна криза, яку переживає Ураїна, безперечно, відіб’ється на перспективі розвитку населення. Реально припустити, що навіть за умови певного підвищення народжуваності і зниження смертності чисельність населення прдовжуватиме скорочуватися, і до середини ХХІ ст. Українська нація зменшиться на 8 – 10 млн. Чоловік. Було б наївно думати, що цю тенденцію можна переломити якимись екстраординарними заходами. Навіть у країнах, які значно переважають Україну за ступенем добробуту, відбувається процес депопуляції. Це – ФРН, Італія, Іспанія та багато інших європейських країн. Реально можна передбачати деяке зростання народжуваності в Україні, якщо буде досягнуто економічної стабілізації та зростання добробуту людей. Але навряд чи найзавзятіші оптимісти можуть прогнозувати підвищення народжуваності до рівня, який забезпечуватиме принаймні просте відтворення у найближчі 10-15 років. Якщо це й відбудеться, то в дуже віддаленому майбутньому. Що стосується заходів допомоги сім’ям з дітьми, які начебто мали б стимулювати народжуваність, досвід України й інших країн показує, що кожне нововведення має дуже короткотерміновий ефект.

Отже, у найближчий перспективі головною турботою мусить стати здоров’я і тривалість життя. На думку багатьох спеціалістів, стан здров’я населення і рівень смертності лише невеликою мірою залежать від діяльності системи охорони здоров’я. Держава всіма засобами має стимулювати захист

Лекція № 7

1.Прийоми показу

Всі методичні прийоми взаємообумовлені, використовуються у
комплексі, іноді один переходить в інший.

Залежно від теми, мети, змісту екскурсії, категорії екскурсантів змінюється роль, функції та взаємообумовленість методичних прийомів – вони можуть бути основними чи додатковими.

Застосовується, коли екскурсанти знаходяться на місці розташування пам'ятки. Існує два варіанти використання прийому- 1) після первісного спостереження об'єкту екскурсантами екскурсовод спрямовує увагу групи на сутність об'єкта, уяву про історичну місцевість, де проходили події, уяву об'єкту в його природному середовищі; дати відповідну оцінку об'єкту; 2) - екскурсовод орієнтує групу на те, що саме слід побачити під час спостереження об'єкта, які його якості та конкретні особливості рекомендується виявити під час спостереження.

Аналіз - один з самих дійових прийомів для виявлення суттєвих рис об'єкта та досягнення пізнавального результату. Тип аналізу залежить від мети та теми екскурсії, а також від характеру самого об'єкта. Аналіз може бути історичний, мистецтвознавчий, природознавчий.

Для історичного аналізу характерно виявлення епохи, зв'язків об'єкта з історичними подіями та явищами.

При мистецтвознавчому аналізі екскурсовод виявляє зміст витвору, його художній образ, засоби та прийоми, за допомогою яких митець втілив свій задум, тощо.

При природознавчому аналізі - властивості об'єкта, як правило, розкриваються методами тих наук, яким присвячується екскурсія.

Першим ступенем будь-якого аналізу є виділення об'єкта з навколишнього середовища, наприклад, екскурсовод повідомляє: "Раніше цей будинок знаходився в центрі великого парку. Інших будівель поблизу не було. Житловий масив з'явився у повоєнні роки". Це дозволить провести більш тибокий аналіз будівлі.

Другим і основним ступенем аналізу є встановлення різноманітних зв'язків об'єкта з метою та змістом екскурсії.

Прийом панорамного показу дає можливість екскурсантам спостерігати, наприклад, з видових майданчиків, веж, дзвінниць, фортечних стін, мостів, звідки відкривається панорама міста, поля битви, долини річки. Особливістю панорамного показу є те, що у поле зору екскурсантів потрапляє багато об'єктів, тому екскурсовод переходить від загального показу панорами до конкретних об”єктів, на яких розкривається тема. В панорамі важливо виявити і звернути увагу групи на композиційний центр..

Прийом зорової реконструкції (відтворення). Сутність його в тому, що вербально – словами відтворюється, допомагаєтьсяекскурсантам „зорово" „зримо”первісний образ пам”яток, пам'ятних місць, де відбувалися історичні події, проходило життя видатних осіб.

Обов”язкова прив”язка до місця дії: будивля, вулиця, майдан, поле, залишки споруд тощо,
виділяються ті деталі, що збереглися дотепер. Наприклад, Хортицька Січ - екскурсовод відштовхується
від зорових вражень від залишків укріплень, що збереглися, від природного оточення: високий та низький
береги Дніпра.

Якщо споруда не збереглася, проводять зорову реконструкцію здійснити допомагають і матеріали „портфеля екскурсовода". Наприклад, Олександрівська фортеця.

Екскурсовод повинен сам зорово уявити собі
первісний вигляд історичної споруди, її давнє оточення, ландшафт. Поняття культурного ландшафту.

Цей прийом дієвий і тоді, коли відтворюють в уяві екскурсантів
район, місто в майбутньому.

Одним з варіантів методичного прийому реконструкції є прийом зорового монтажу, коли екскурсовод складає необхідний образ, поєднуючи зовнішні вигляд декількох пам'яток, а також їхніх окремих частин у зоровому монтажі можуть бути використані фотографіЇ, креслення, малюнки.

Одним з найбільш використовуваних прийомів показу в екскурсіях є прийом локалізації подій. Д ає можливість скерувати погляд на конкретну територію, місце, де відбулася подія.

"Тут у цій кімнаті Тарас Шевченко написав свій "Заповіт" - у будинку Козачківського в Переяславі-Хмельницькому. Емоційний вплив прийому локалізації великий, тому його часто використовують в кульмінаційні моменти екскурсії. Професійний екскурсійний термін „влада місця".

Прийом абстрагування дозволяє екскурсантам виділити, вичлененити подумки,окремі ознаки, властивості, зв'язки об”єкту. Використанню цього прийому передує пояснення екскурсовода, які частини предмета, будови є предметом показу. Абстрагування дозволяє екскурсантам „не бачити" того, що не має відношення до екскурсії.
Прийом зорового порівняння - порівнюютьсярізні предмети або частини одного об'єкта. Порівнюють як схожі, так і різні за своїм зовнішнім виглядом об'єкти.

Цей прийом дає можливість екскурсантам уявити дійсний розмір об'єкта (наприклад, висоту пам'ятника, довжину стін фортеці, ширину вулиці), дозволяє скоротити кількість цифр у розповіді, число використаних фактів і прикладів, час на пояснення. Одне з головних завдань цього методичного прийому - виявити характерні риси, особливості об'єкта, показати його унікальність і неповторність. У підсумку „спостереження екскурсовод називає тотожні елементи двох об'єктів або відмінність одного від іншого.

Прийом інтеграції побудований на об'єднанні окремих частин об'єкта, що спостерігається, в єдині ціле. Показуючи будівлю, споруду, пам'ятне місце, екскурсовод об'єднує різні деталі, властивості в одне ціле. Дія методичного прийому інтеграції в екскурсії пов'язана з методом синтезу - об'єднання окремих частин деталей, узагальнення розірваних фактів в єдине ціле.

(наприклад ансамбль Софійського заповідника: спочатку показується кожна будівля окремо, потім екскурсовод об'єднує (інтегрує) зорові враження, отримані екскурсантами прі спостереженні окремих об'єктів. На заключному етапі показу група спостерігає ансамбль як єдність декількох будівель. І екскурсовод формулює висновки, характеризуючи ансамбль у цілому.

Прийом зорової аналогії заснований на дії одного із загальних методів наукового пізнання - метода аналогії. Прийом аналогії побудований на порівнянні:

а) цього об'єкта з світлиною або малюнком іншого
аналогічного об'єкта;

б) об'єкта, що спостерігається, з тими об'єктами, які
екскурсанти спостерігали раніше.

Наприклад, схожість Кирилівської церкви у Києві з Канівським собором, Софійського собору в Києві з Софійськими соборами Новгорода та Полоцька.

Механізм дії цього прийому полягає в тому, що екскурсовд „ставить" перед екскурсантами два об'єкти, причому один з ни фізично знаходиться перед їхніми очима.

Прийом зорової аналогії складніший, ніж прийом зорової и порівняння.

При зоровому порівнянні співставляються дві схожі між собою споруди, будівлі, монументи, рослини, пам'ятні місця тощо, а при зоровій аналогії залучаються екскурсанти до активного пошуку аналогії, викликаючи у пам'яті уяву про зовнішній вид аналогічного об'єкта, який вони бачили раніше. Причому у кожного екскурсанта може бути своя аналогія.

Прийом зорової аналогії іноді називають прийомом асоціації. Ч асто цей прийом показу будується на асоціації за схожістю, іноді за протилежністю, за єдністю місця розташування об'єктів або дій (історичних подій) тощо.

Прийом переключення уяви. Після спостереження об'єкта екскурсанти за пропозицією екскурсовода переносять свій погляд на інший об'єкт (наприклад, перенесення погляду від будинку, побудованого на початку XX ст., на сучасний багатоповерховий будинок або перехід від спостереження панорами міста до спостереження об'єктів природи). Наявність контрасту збагачує новими враженнями.

Методичний прийом руху. В ідрізняють поняття "рух" як ознака екскурсії і „рух" як методичний прийом. Методичний прийом це рух екскурсантів поблизу об'єкта з метою кращого його спостереження (наприклад, огляд фортечних стін, рух екскурсантів уздовж конвеєра на заводі тощо); для того, щоб екскурсанти отримали уяву про крутизну схилу гори, висоту вежі, дзвіниці, глибину рову, відстань до об'єкта тощо. Крім того, рух в екскурсіях використовується як методичний прийом показу екскурсійних об'єктів: окремих споруд, вулиць, архітектурних ансамблів, майданів. Інакше як у русі, наприклад, неможливо оглянути комплекс Києво-Печерської лаври, площу Ринок у Львові. Ефективний при огляді таких об'єктів як поле бою (наприклад, поле Корсунь-Шевченківської битви); У ряді випадків використовують повільний рух в автобусі навколо комплекса об'єктів. Під час такого руху комплекс об'єктів, що спостерігаються, на очах екскурсантів як би обертається, виявляючи все нові об'єкти.

Іноді рух пішохідної групи організується при панорамному показі: наприклад, оглядовий майданчик біля філармонії у Києві, з якого екскурсовод веде показ Подолу, Дніпра, задніпровськихдалечінь, новобудов Лівобережжя. Цей методичний прийом дає можливість вести багатоплановий показ панорами, виявити схожість об'єктів, їх відмінність, характерні особливості.

Варіант 2 руху як методичного прийому - обхід навко будівлі, споруди, пам'ятника; дозволяє більш об'єктивно уявити її розміри,розташування помешкань, помітити деталі, які випадають із уваги при статичном огляді.Рух по внутрішніх приміщеннях будівлі, створює ефект присутності, який допомагає краще відчути колорит епохи тощо.

Розповідь екскурсовода під час руху зводиться до мінімуму - до екскурсійної довідки чи опису, і не під час ходи, на короткій зупинці. Слід пам'ятати, що рух при обході будівлі чи при проході через палацовий парк надає приємне фізичне навантаження, яке є ніби відпочинком, розминкою після тривалої перебування в автобусі, закритому приміщенні чи статичного огляду об'єкта з однієї точки.

Варіант 3 - рух до пам'ятки. Методично побудований таким чином, що у ході пересування автобусної an пішохідної групи об'єкт починає поступово викреслюватися виникаючи і зростаючи у розмірах на очах екскурсантів. Це дозволяє екскурсоводу виявити особливості об'єкта, звертаючи на них увагу групи, підвести екскурсантів до необхідних висновків.

Прийом руху використовуєтьс, щоб відчути динаміку конкретної події - пройти тим шляхом, яким ішли герої події.

Такі „моторні прийоми” важливі за своїм психологічним впливом. За їх допомогою екскурсанти краще сприймають динаміку події, відчувають розмірі об'єкта, художній образ пам'ятника, відстань, розміри древнього міста (Старокиївська гора) тощо.

В процесі руху по пам'ятних місцях екскурсант отримує шляхом спостереження найбільш гострі,, враження, що запам'ятовуються і мають велику пізнавальну цінність і емоційну силу.

Дата добавления: 2014-01-07