Емоційне насильство

Емоційне насильство над дитиною – це будь-яка дія, яка викликає в дитини стан емоційної напруги, що наражає на небезпеку нормальний розвиток його емоційному життя.

Звичайно на успіх дитини батьки реагують похвалою, почуттям гордості й радістю. Але іноді батьки реагують протилежним образом: байдужістю й роздратуванням. Спочатку це викликає в дитині змішані почуття. Надалі дитина, якій неодноразово доводиться зустрічатися з неадекватними реакціями батьків у відповідь на його позитивну поведінку, швидко втрачає мотивацію на досягнення й супровідне успіх почуття гордості. Він робить висновок, що проявляти радість із приводу досягнень небезпечно й неправильно.

До емоційного насильства ставляться наступні дії стосовно дитини:

• ізоляція, тобто відчуження дитини від нормального соціального спілкування;

• похмурість, відмова від обговорення пробтсм;

• «торювля заборонами» (наприклад, якщо дитина в певний час не виконав уроки або не забрав постіль, то за цим на певний час випливає заборона дивитися телевізор або гуляти);

• образа;

• тероризування, тобто кількаразова образа дитини словами й формування стабільного почуття страху;

• підтримка постійної напруги, залякування, погрози;

• лайка, глузування;

• залякування покаранням («Ще одна двійка або чергова витівка в школі – і я візьмуся за ремінь»);

• моральне розкладання (коррумпирование), залучення й примус дитину до дій, які суперечать суспільним нормам і завдають шкоди дитині (примус до здійснення крадіжок, уживанню алкоголю або наркотиків).

Емоційне насильство над дитиною можна припустити у випадку, якщо ви заметете, що батько постійно:

• пред'являє до дитини завищені вимоги,"з якими той не в змозі впоратися, що формує низьку самооцінку й приводить до фрустрації;

• надмірно суворо карає дитину;

• надзвичайно критичний стосовно дитини, обвинувачує його;

• злиться й поводиться устрашающе.

Наявність емоційного насильства можна припускати й на основі ряду ознак у дитини, наприклад, якщо він:

• емоційно несприйнятливий, байдужий;

• сумна, субдепресивна або виражена депресія;

• ссе пальці, монотонно розгойдується;

• замкнута у собі, замислена або, навпаки, агресивна;

• «приклеюється» до будь-якої дорослої в пошуках уваги й тепла;

• нічні приступи страху, погано спить;

• не виявляє інтересу до ігор.

Фізіологічні реакції дитини також можуть свідчити про те, що він є жертвою емоційного насильства. Сюди ставляться:

• нічний і денний энурез (нетримання сечі);

• психосоматичні скарги: головний біль, болі в животі й області серця, скарги на погане самопочуття і т.д.;

• уповільнений фізичний і загальний розвиток дитини.

Дата добавления: 2014-01-07