Основні проблеми вітчизняної пенітенціарної системи

Указом Президента України № 631/2012 від 8 листопада 2012 року була затверджена Концепція державної політики у сфері реформування Державної кримінально-виконавчої служби України, яка висвітлила проблеми, що існують у діяльності пенітенціарної служби в державі та визначила основні напрямки сучасної пенітенціарної політики на 2012 -2017 рр.

До проблем в документі відносяться:

• Збереження радянської системи управління виправними закладами з притаманними їй рисами адміністративно-командного управління, що перешкоджає належному виконанню завдань, покладених на Державну кримінально-виконавчу службу України.

• Перевантаженість установ виконання покарань та слідчих ізоляторів.

• В останні роки були виділені значні фінансові ресурси для зміни умов тримання осіб в УВП та СІЗО і певною мірою ці умови були поліпшені. Водночас більшість проблем до цього часу не розв'язано.

• Більшість будівель і споруд, інженерних мереж УВП та СІЗО, які побудовано та введено в експлуатацію понад 50 або навіть 100 років тому, вичерпали свій ресурс.

• Вживаються недостатні заходи в частині переходу від казарменого до блокового розміщення засуджених та збільшення норми жилої площі на одного засудженого.

• Залишається гострою проблема забезпечення хворих на соматичні та психічні захворювання, туберкульоз та ВІЛ/СНІД засуджених належною медичною допомогою.

• Заклади охорони здоров'я ДКВС України не відповідають вимогам державних будівельних норм.

• Низький рівень організації соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими, що призводить до непоодиноких випадків суїцидів в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, непідготовленості до життя після звільнення з установ виконання покарань і, як наслідок, до значної кількості випадків пенітенціарного рецидиву

• Критичний стан підприємств установ виконання покарань не дає змоги забезпечити залучення всіх засуджених до праці, яка є одним із засобів виправлення та ресоціалізації. Принципи діяльності таких підприємств не відповідають сучасним умовам ринкової економіки, через що вони неспроможні ефективно функціонувати.

• Неефективною є й система виконання покарань, альтернативних позбавленню волі. Зазначене обумовлено невідповідністю матеріально-технічної бази та чисельності персоналу кримінально-виконавчої інспекції обсягу покладених на неї завдань і функцій. Процес виконання покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, не забезпечує соціально-виховного впливу на засуджених і переважно зводиться до формального контролю за виконанням засудженими обов'язків, покладених на них судом.

• Плинність кадрів, яка пов'язана з низькою заробітною платою персоналу органів і установ виконання покарань, СІЗО, низьким рівнем соціальної захищеності персоналу та пенсіонерів ДКВС і членів їх сімей, що робить професію непрестижною і створює умови для виникнення корупційних ризиків, а також недостатня чисельність персоналу зі спеціальною освітою та нерозвинутість системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу УВП та СІЗО.

Дата добавления: 2014-01-07