Організаційні типи виробництва

Залежно від цих чинників робочі місця, дільниці, цехи та промислові підприємства поділяються на кілька організаційних типів. Основоположною ознакою поділу виробництва на організаційні типи є рівень спеціалізації робочих місць, який кількісно вимірюється за допомогою коефіцієнта закріплення операцій.

Коефіцієнт закріплення операцій (К _зо) являє собою відношення кількостівсіхрізноманітних технологічних операцій, що виконуються або мають виконуватися протягом місяця на даному робочому місці, до кількості робочих місць:

де п — кількість найменувань деталей, що обробляються на робочому місці, дільниці, у цеху;

m_i — кількість операцій, що проходить i -та деталь у процесі обробки на робочому місці, дільниці, у цеху;

РМm_j — кількість робочих місць на даній j- й операції, дільниці, у цеху.

Тип виробництва — це характеристика організаційно-технічного рівня виробництва, яка зумовлена широтою номенклатури, регулярністю, стабільністю та обсягом випуску продукції, а також формою руху виробів по робочих місцях.

Розрізняють три основні типи виробництва: одиничне, серійне, масове.

Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою виробів, малим обсягом їх випуску на робочих місцях, які не мають певної спеціалізації.

Особливості:

1. Велика різноманітність продукції, яка виготовляється. Значна кількість продукції випускається по одноразовому замовленню.

2. Технологічна спеціалізація робочих місць. Неможливість постійного закріплення деталей і операцій за робочими місцями.

3. Застосування універсального обладнання і приспосіблення.

4. Велика питома вага ручних складальних операцій.

5. Необхідність великої кількості висококваліфікованих робітників.

6. Велика тривалість виробничого процесу.

7. Децентралізація оперативного керівництва виробництвом.

Серійному виробництву властива обмежена номенклатура виробів, що виготовляються періодично повторюваними партіями, і порівняно великий обсяг випуску.

1. Постійна досить висока номенклатура продукції, яка випускається у великій кількості.

2. Спеціалізація робочих місць на виконання кількох постійно закріплених за ним операцій.

3. Випуск деталей партіями і обробка деталей серіями в певному, встановленому раніше порядку.

4. Використання поряд з універсальним спеціалізованим і спеціальним обладнанням інструментів і приспосіблення.

5. Зменшення питомої ваги ручних робіт в загальній трудомісткості виготовлених деталей.

6. Використання на основних виробничих роботах праці робітників середньої кваліфікації.

7. Відносне зниження тривалості виробничого циклу.

8. Децентралізація оперативного керівництва виробництвом.

Залежно від масштабів виробництва і різноманітної номенклатури серійне виробництво поділяється на: дрібносерійне, середньосерійне, крупносерійне.

Дрібносерійне виробництво організовується для випуску продукції, яка необхідна н/г в невеликих кількостях. Методи роботи підприємств такого типу подібні до одиничного виробництва.

Крупносерійне виробництво. Характеризується випуском порівняно вузької номенклатури виробів, які виготовляються в значній кількості, але недостатній для організації масового виробництва. Методи організації виробництва на таких підприємствах подібні до масового виробництва.

Середньосерійне виробництво є проміжним і володіє характеристиками як дрібно-, так і крупно серійного виробництва.

Віднесення одних чи інших виробництв до певного класу залежить від кількості операцій, які виконуються на одному робочому місці.

Об’єктивним показником для віднесення серійного виробництва до тієї або іншої групи може служити коефіцієнт серійності.

Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою і великим обсягом випуску виробів, що виготовляються безперервно протягом тривалого часу.

Характеристика:

1) постійний випуск великої кількості продукції з обмеженою номенклатурою,

2) спеціалізація робочих місць на виконання операцій,

3) висока питома вага спеціалізованого обладнання і оснастки,

4) високий рівень механізації і автоматизації процесів, різне скорочення ручних робіт,

5) використання праці робітників, спеціалізація на виконання обмеженої кількості робіт робітників низької кваліфікації,

6) скорочення тривалості виробничого процесу,

7) централізація функцій управління, зокрема оперативного планування виробництва.

Для одиничного типу виробництва характерне розроблення укрупнених технологічних процесів і нормативів, у яких зазначаються міжцеховий технологічний маршрут та необхідне устаткування. Коефіцієнт закріплення операцій не регламентується і може бути більше 40.

Підприємства з одиничним типом виробництва спеціалізуються на виготовленні продукції обмеженого споживання за оригінальною конструкцією і замовленими властивостями.

За серійноготипу виробництвавироби випускаються серіями, деталі обробляються партіями з певною, заздалегідь установленою періодичністю.

Під серією розуміється кількість конструктивно і технологічно однакових виробів, що запускаються у виробництво одночасно або послідовно.

Однорідність конструктивно-технологічних рішень у виробах сприяє створенню великої кількості уніфікованих деталей, які розподіляються для постійного або періодично повторюваного виготовлення за певними робочими місцями.

У разі повторного виготовлення однотипних виробів економічно доцільним є використання поряд з універсальним і спеціалізованого устаткування, пристосувань та інструментів, що підвищує спеціалізацію робочих місць. В умовах серійного виробництва для підвищення продуктивності праці, скорочення тривалості виробничого циклу широко застосовуються верстати-автомати, маніпулятори, верстати з ЧПУ, які швидко переналагоджуються.

У серійному виробництві досить детально розробляється технологічний процес, що дає змогу знижувати допуски на обробку, підвищувати точність заготовок.

Залежно від різноманітності номенклатури продукції, величини партії виробів, періодичності її запуску, рівня спеціалізації робочих місць виробництво розрізняють дрібно-, середьо- і велико­серійне, для кожного з яких встановлені певні числові значення коефіцієнта закріплення операції.

Для дрібносерійного виробництва, що характеризується випус­ком продукції в невеликій кількості та різноманітної номенклатури, коефіцієнт закріплення операцій становить 20 £ К _зо £ 40.

Средньосерійний тип виробництва характеризується тим, що предмети праці обробляються стабільними партіями з певною періодичністю, застосовується спеціальне й універсальне устаткування, коефіцієнт закріплення операції обмежується діапазоном 10 £ К _зо £ 20.

Великосерійне виробництво спеціалізується на випуску порівняно вузької номенклатури виробів у великій кількості, вироби обробляються великими партіями, застосовується спеціальне і спеціалізоване устаткування, тому коефіцієнт закріплення дорівнює 1 £ К _зо £ 10. Таке виробництво характерне для багатьох процесів у машинобудуванні, для взуттєвих і швейних підприємств.

Для масового виробництва характерні обмежена номенклатура продукції і масштабність її вироблення (телевізори, холодильники, пральні машини, трактори, автомобілі, годинники). Використовується спеціальне устаткування, інструмент і технологічне оснащення. Широко застосовуються верстати-автомати, маніпулятори, автоматичні лінії. Технологічний процес розробляється докладно на кожну операцію з зазначенням інструменту, режимів роботи устаткування, норм затрат часу, матеріалів. Робітники виконують обмежене коло операцій і мають вузьку спеціалізацію, що зумовлює коефіцієнт закріплення операцій, який дорівнює К _зо = 1. Устаткування розташовується за ходом технологічного процесу, застосовується паралельний метод сполучення операцій, що веде до значного скорочення тривалості виробничого циклу, зменшення незавершеного виробництва, підвищення продуктивності праці та зниження витрат на виготовлення продукції.

Тип виробництва істотно впливає на особливості діяльності підприємства, його економічні показники, виробничу структуру, характер технологічних процесів, їх оснащення, форми організації виробництва і праці, систему планування, контролю та оперативного управління.

Зростання конкуренції потребує від менеджерів усіх рівнів пошуку нових можливостей гнучкого пристосування виробничих процесів до зміни попиту на продукцію, швидкої реакції на замовлені властивості товарів, що їх бажають придбати споживачі різних груп. Організація сучасного виробництва має сталу тенденцію переходу на серійний тип виробництва з випуском товарів невеликими партіями, що дає змогу найоптимальніше використовувати ресурси в умовах ринкової відносної невизначеності.

Автоматизація потокового виробництва.

Важливим сучасним напрямком розвитку машинобудування є підвищення рівня автоматизації всього комплексу виробничих процесів на основі застосування промислових роботів.

Головне місце в автоматизації масового виробництва за останні десятиріччя займають автоматичні лінії і системи машин для виготовлення деталей і складання виробів з охопленням всіх необхідних операцій технологічного процесу (заготівельних, механообробки, складальних, термообробки, контролю, консервації, пакування).

Автоматичною лінією називається сукупність автоматичних верстатів (машин), встановлених у порядку проходження технологічного процесу, при завантаження, розвантаження і між операційне переміщення від верстату до верстату деталей, що обробляються здійснюється автоматичною транспортною системою.

Впровадження АЛ дозволяє підвищити якість продукції, що виготовляється, збільшити продуктивність, розширити комплексну обробку, скоротити кількість основних робітників. За своїми технологічними можливостями АЛ найбільш ефективно використовуються в умовах масового виробництва. В масовому машинобудуванні АЛ використовуються для складання вузлів і механізмів автомобілів, тракторів, електродвигунів та ін.

Під промисловим роботом розуміють приспосіблення, яке дозволяє відтворити рухові (роботи нижчих рівнів) і розумові (роботи вищих рівнів) функції людини при виконанні виробничих операцій.

Потокове виробництво створює базу для його автоматизації. Розрізняють часткову та комплексну автоматизацію потокового виробництва.

Часткова автоматизація передбачає створення автоматичних пристроїв для різноманітних видів основного технологічного обладнання. При частковій автоматизації використовуються, як правило, верстати з числовим програмним управлінням. Особливістю цих верстатів є те, що вони можуть швидко переналагоджуватись при переході від обробки одного виробу до іншого. Практика використання верстатів з ЧПУ (числове програмне управління) показала, що їх найбільш доцільно використовувати на предметно-замкнутих дільницях, де поряд з цими верстатами використовуються універсальні. Універсальні верстати використовуються при підготовці виробів до обробки і при її завершенні.

Комплексна автоматизація. Охоплює не лише процес виробництва виробів, але і управління ними. Комплексна автоматизація передбачає включення в технологічний процес також контрольних і транспортних операцій. Таке поєднання скорочує тривалість виробничого циклу.

Одним з основних напрямків розвитку серійного і дрібносерійного виробництва є гнучкі автоматизовані виробництва.

Дата добавления: 2014-01-07