З використанням інвентарю

Без використання інвентарю

Ігри-вправи на розвиток координації, спритності й точності виконання рухів

1. «Дружні пари». Діти діляться на пари й беруться за руки. За першим сигналом вони починають кружляти в один бік упро­довж 5—7 сек, а за другим сигналом — зупиняються й після ко­роткої перерви кружляють в інший бік.

2. «Півнячий бій». Двоє дітей стають у накреслене коло діа­метром 1—1,5 м обличчям один до одного, схрестивши руки на грудях і одну ногу зігнувши в коліні. За сигналом вони намагаються змусити супротивника вискочити з кола або опустити ногу. Програє той, хто опускає ногу або виходить із кола.

3. «Петрушка». Дитина сидить навпочіпках, потім високо підстрибує, розставивши широко руки й ноги в сторони, після цього приземляється й знову присідає навпочіпки.

4. «Стоячи на одній нозі». Дітям пропонують різні варіанти завдань:

а) стояти на одній нозі на підлозі, заплющивши очі;

б) стояти на одній нозі вздовж або впоперек лави;

в) те саме, що в а) і б), але зі зміною положення ніг: випро­стати вперед, в сторону, назад пряму або зігнуту ногу, узятися за щиколотку зігнутої ноги.

5. «Перекати назад». Присісти, зігнутися, обхопити коліна руками, спина кругла. Швидко й м'яко зробити в такому поло­женні перекат, доторкнувшись до підлоги лопатками, не випрям­ляючи ніг й тримаючи їх притиснутими до тулуба; руки при ць­ому обхоплюють коліна. Знову перекатом повернутися у вихідне положення.

6. «Ловіння метеликів». Двоє дітей стоять у визначеному місці зали — це ловці, решта дітей — «метелики». За командою «Поле­тіли!» метелики-діти бігають по майданчику, за командою «Лови!» ловці намагаються впіймати «метелика», обхоплюючи його зчепле­ними руками, а впіймавши, відводять убік.

Ігри-вправи з м'ячем

1. «Оббіжи м'яч». Кілька дітей поштовхом двох рук котять м'яч уперед прямо й біжать за ним, оббігаючи його «змійкою».

2. «З м'ячем під дугою». Проповзти навкарачки під дугою, висотою 40 см, штовхаючи м'яч головою. Відстань до дуги — 2—3 м.

• З; «Уперед з м'ячем». Сісти на підлогу, м'яч затиснути між сто­пами ніг, руками опиратися об підлогу позаду. Разом з м'ячем про­суватися вперед, не відпускаючи м'яч, на відстань, приблизно 3 м.

4. «Не загуби м'яч». Сісти,на підлогу, ноги навхрест. Катати м'яч навколо себе то в один, то в інший біг, намагаючись його не «загубити».

5. «Знайди м'яч». Діти стоять у колі впритул одне до одного, обличчям досередини, руки за спиною. У центрі кола стоїть веду­чий. За сигналом діти починають передавати маленький м'ячик один одному за спиною, а ведучий намагається його знайти, про­понуючи показати руки комусь одному з дітей, які стоять у колі. Той, до кого звертається ведучий, виставляє вперёд руки, показуючи їх ведучому. Якщо він угадає, той, у кого виявився м'яч, стає на місце ведучого. Ведучий змінюється й тоді, коли дитина^ яка стоїть у колі, випадково упустить м'яч.

6. «Проведи м'яч». На підлозі розставлені предмети (кеглі, кубики Тощо)..Дитина веде м'яч ударами об підлогу, обходячи або оббігаючи предмети.

7. «Упіймай м'яч у повітрі». Вихователь кидає тенісний м'яч на ракетку дитини (з висоти 20—ЗО см). Дитина ловить м'яч на ракетку й утримує його на ній. Далі діти грають по двоє в такий

самий спосіб.

8. «Від підлоги на ракетку». Діти стають по двоє один нав­проти одного на відстані 2—4 кроків. В однієї дитини в руках тенісний м'яч, в іншої — ракетка. Перша дитина кидає м'яч об підлогу так, щоб він відскочив від підлоги. Друга дитина ловить м'яч, який відскочив, на ракетку й намагається його втримати.

9. «М'яч у колі». Діти сидять у колі навпочіпках, вихователь стоїть у центрі кола й прокочує набивний м'яч (0,5 кг) кожній ди­тині по черзі. Дитина ловить м'яч, швидко підкидає його, сплес­кує в долоні 2—3 рази й кидає вихователеві.

10. «Прокоти м'яч із гірки». Діти стоять у колоні по одному перед похилим бумом. Кожна дитина прокочує м'яч, швидко бі­жить за ним, бере в руки й, підбігши до першого в колоні, передає м'яч йому, а сама стає в кінець колони.

11. «Наздожени м'яч». Із двох паралельно розташованих дов­гих шнурів роблять коридор завширшки 30 см, завдовжки 4—5 м. Діти стоять у колоні один за одним, прокочують м'яч по коридо­ру, біжать за ним, не даючи м'ячеві викотитися з коридору, під­правляючи його рух рукою або ногою.

12. «Веселіше грай, та м'яч не втрачай». У залі довільно роз­ставлені кілька дуг («ворітець»). Діти виконують різноманітні рухи з м'ячем. За сигналом вони швидко піднімають м'яч угору, ударяють м'ячем об підлогу (2—3 рази), потім намагаються про­котити м'яч під дугами.

13. «Заведи м'яч у «ворітця». Діти шикуються у дві колони біля Накресленої лінії, перед якою ставлять кілька дуг («ворітець»). За сигналом дитина починає вести м'яч правою або лівою ногою через «ворітця», сама дитина пролазить під «ворітцями», наздога­няє м'яч, розвертаються й ногою веде м'яч до лінії. Дійшовши до неї, вона віддає м'яч тому, хто стоїть перший, а сама стає в кінець колони. Гра триває доти, доки всі діти не виконають вправу.

14. «Прокоти м'яч». Діти сидять на підлозі (ноги нарізно, руки в упорі позаду) один за одним у двох колонах, розташованих навпроти одна одної на відстані 3—4 м. У першої дитини першої колони в руках м'яч. Вона руками прокочує м'яч першій дитині із другої колони, потім устає, перебігає в кінець своєї колони й сідає на підлогу. Друга дитина першої колони, після того як пер­ша встане, за допомогою рук і ніг пересувається на місце першої. Перша дитина другої колони ловить м'яч, штовхає його другій дитині іншої колони, встає, біжить у кінець своєї колони й сідає на підлогу. її місце займає Друга дитина цієї колони, пересуваю­чись уперед за допомогою рук і ніг. У ході гри кожна дитина, яка сидить попереду однієї колони, штовхає м'яч дитині, яка сидить попереду іншої колони.

Ігри-вправи з мотузкою, обручем, мішечком та іншим ін­вентарем

1. «Міняємося місцями». На підлозі лежить мотузка, викла­дена колом. Діти бігають парами: одні усередині, решта зовні мо­тузяного кола. За сигналом вихователя, не припиняючи бігу, діти в парах міняються місцями.

2. «Не зачепи мотузку». Вихователь і хтось із дітей спочатку розгойдують, а потім обертають мотузку. Діти по черзі стрибають через мотузку, яку розгойдують, на двох або на одній нозі, з ноги на ногу, стоячи обличчям або боком до мотузки; бігають під мо­тузкою, яку обертають, починаючи біг під кутом до мотузки або із прямого розбігу; стрибають під мотузкою, яку обертають, по одно­му або по двоє.

3. «Пролізь в обруч». Гра може мати кілька варіантів:

а) обруч вертикально поставлений на підлогу. Пролізти в ньо­го ногами вперед, спираючись на руки;

б) тримати обруч однією рукою вертикально. Пролізти в нього, не відпускаючи й перехоплюючи його вгорі іншою рукою;

в) обруч укріплений на стояках, не торкаючись підлоги. Про­лізти в нього прямо або боком, витягуючи вперед руки й спираю­чись на них.

4. «М'яч крізь обруч». Кілька дітей стоять у Шерензі, трима­ючи обручі (кожен обруч — у правій руці однієї та в лівій руці іншої дитини). Двоє гравців проходять уздовж дітей з обручами (один попереду шеренги, інший позаду), перекидаючи один одному м'яч крізь обруч. Той, хто не влучить в обруч, стає на місце того, хто стоїть у шерензі. Гравці міняються місцями й тоді, коли той, хто намагається влучити в, обруч, випадково впустить м'яч.

5. «Не впусти мішечок». Діти стоять на одній нозі, другу зігнувши в коліні й поклавши на коліно мішечок. Вони намагаються стояти, не втративши рівноваги. Мішечки кладуть на коліно за 1 сигналом вихователя.

6. «Донеси мішечок». Кілька дітей стають на дошки або лави з мішечком у руках. Вони опускаються навкарачки, одночасно кладучи мішечок на спину, і починають пересуватися до кінця лави, намагаючись не впасти з неї й не впустити мішечок. Пересу­ватися по лаві слід за допомогою долонь та колін або стоп і колін. Якщо дитина впустить мішечок, вона піднімає його, знову кладе на спину й продовжує виконувати вправу.

7. «Не зачепи». По колу розставлені кеглі на відстані 50— 60 см одна від одної. Діти йдуть по колу за кеглями. За сигналом вони повертаються обличчям у коло й стрибають досередини, на­магаючись не зачепити кеглі.

8. «Маяк». У різних місцях майданчика на відстані 1—2 м один від одного розставлені предмети (кубики, дощечки тощо) — «підводне каміння». Посередині майданчика (на кубикові тощо) стоїть дитина з трьома прапорцями різного кольору (жовтого, зе­леного, червоного). Решта дітей займають місця по обидва боки майданчика — «човна». Якщо на «маяку» піднятий жовтий пра­пор, «човни» мають обходити «підводне каміння», не зачіпаючи ні їх, ні один одного. З появою зеленого прапорця «човни» руха­ються вільно по краях майданчика. Червоний прапорець — сигнал загальної зупинки.*

9. «Через болото». По один бік зали стоїть кілька дітей, кож­на дитина тримає "по дві фанерки або дощечки. По інший бік (на відстані 6—8 м від групи) — «берег». Діти мають перебратися на інший бік, наступаючи на дощечки й кладучи їх поперед себе.

10. «Більбоке». Для гри беруть чашечку та дерев'яну паличку з прив'язаною до неї шнуром кулькою. Тримаючи паличку, рухом кисті підкидають кульку й ловлять. її в чашечку.

11.' «Не впусти кульку». Пронести кульку в ложці, не впус­тивши її, на відстань 8—10 м.

12. «Біг по гірці». Діти вибігають і збігають по похилих до­шках, по колоді.

• 13. «Біг у мішках». Дві-три дитини залазять у мішки й, при­тримуючи їх руками, проходять або пробігають від однієї лінії до іншої (лінії розташовані на відстані 5—6 м).

14. «Тримай кульку». Дітям дають кульки й ложки. Гравці не­суть кульки в ложках, йдучи по дошці або по лаві й намагаючись втримати кульку в ложці. Нести можна йдучи або бігцем. Дитина, яка впустила кульку, має підняти її, покласти в ложку, стати на лаву в місці падіння кульки й продовжувати виконувати вправу.

Ігри-вправи для дітей з низьким рівнем РА (рухової активності)

Дата добавления: 2014-01-07