Детальне (роздільне дослідження речових доказів

Дану стадію доцільно розглянути на прикладі судово-балістичного дослідження вогнепальної зброї. Визначення приналежності доставленої зброї до того або іншого виду і зразка (моделі) робиться у усіх випадках експертиз вогнепальної зброї і відповідно відбивається в акті експертизи.

Ускладнення при визначенні зразка (моделі) зброї звичайно виникають у тих випадках, коли на експертизу надходить якийсь маловідомий зразок вогнепальної зброї, частіше усього одна з численних моделей кишенькових пістолетів або нових зразків зброї, у зв'язку з відсутністю даних у довідниковій літературі. У цих випадках необхідно досліджувати маркувальні позначення на частинах зброї: написи, фабричні клейма, фірмові знаки й ін. Так, кишенькові пістолети іноземного виготовлення, крім цифр, що складають номер, мають написи, що зазвичай указують фірму і калібр каналу стволу, а також найменування моделі пістолета. Ці позначення частіше усього розташовані на кожусі затвора пістолета і рамці. Тлумачення такого напису значно полегшує встановлення зразка зброї. Маркувальні позначення на зброї іноземного виробництва приводяться в транскрипції оригіналу, а значення їх, по можливості, указується українською мовою. Якщо ж маркувальні позначення ушкоджені, указуються їхні фрагменти, що читаються. Якщо на дослідження надійшла зброя заводського виготовлення, її конструкція описується відповідно до термінології, що використовується в спеціальній літературі.

При відсутності прямих указівок на зразок (модель) зброї необхідно установити технічні дані і конструктивні особливості досліджуваної зброї, а потім за допомогою наявних у відповідних керівництвах таблиць визначити приналежність зброї до того чи іншого зразка.

Такаж послідовність дослідження відповідає й іншим об'єктам (патронам, кулям, гільзам та ін.).

Незалежно від поставленого перед експертом питання в дослідницькій частині його висновку повинні бути відбиті наступні зведення:

- спосіб упаковування досліджуваного об'єкта;

- написи і позначення на упаковці й ін.;

- конструкція досліджуваного об'єкта (із яких частин і деталей він складається) матеріали, із яких виготовлений об'єкт або його частини, спосіб обробки і з'єднання деталей, загальні розміри об'єкта;

- маркувальні й інші позначення, наявні на об'єкті;

- форма і розміри окремих деталей, їхній стан (наявність захисного покриття, фарбування, корозія, і т.п.);

- устрій стволу (гладкий, нарізної), товщина стінок кількість нарізів, їхній напрямок і розміри, види нарізів;

- принцип дії ударного-спускового і запобіжного механізмів;

- установлюється можливість запалення капсуля патрона або заряду пороху;

- спосіб заряджання зброї і механізм зачинення;

- зусилля, необхідні для спуску курків (вимірюються пружинним динамометром);

- стан каналу стволу, наявність забруднень у вигляді мастила, кіптяви, металу і незгорілих часток пороху а також присутність запаху його горіння.

Наявність у каналі стволу нашарувань кіптяви пострілу (що повинно бути встановлено експертом-хіміком) є важливою ознакою проведення пострілу з досліджуваного стволу.

Стан куль, гільз та інших об'єктів, наявність на їхніх поверхнях слідів пострілу (зброї, рикошету та ін.).

Коли зброя на момент дослідження непридатна до проведення пострілів, виявлення продуктів горіння порохового заряду в каналі стволу свідчить про використання її для стрільби в минулому. У куркових мисливських рушницях визначається налагодження курків.

У висновку повинні бути відбиті ознаки, що індивідуалізують конкретний об'єкт і відрізняють його від подібних. На цій стадії дослідження об'єкти фотографуються в зібраному і розібраному стані. При дослідженні саморобних предметів необхідно застосовувати терміни, що притаманні аналогічнй зброї та набоям заводського виготовлення. Фотографувати саморобну вогнепальну зброю необхідно до експериментальної стрільби, тому що в її процесі може відбутися ушкодження досліджуваного об'єкта.

Дата добавления: 2014-01-07