Основні навчальні досягнення на кінець року

Клас.

Проблема – Колір

Учні повинні з н а т и:

найпростіші закономірності колірного кола та с еталону найчистіших насичених кольорів; порядок _щ вання кольорів у колірному колі, його умовний поділі лу та холодну частину, а також на сектори (групи), в ловним є той чи інший колір; про обмежену кольорів та їх гармонію; про. можливості кольору ~ художньої виразності; про особливості кольору в І йому зображенні;

•мати уявленая:

про кольорові контрасти та контрастне сполуче; чених та м'яких колірних тонів; про залежність природі (пейзажі) від освітлення (часу доби, пори ну погоди); про особливості акварельних фарб ~ гуашевими;

• вміти:

розрізняти кольори за світлотою та теплохс римувати різні відтінки однієї й тієї ж групи «^ ньої, червоної і гл.); на початковому рівні — відтінки кольорів з урахуванням образного змісту працювати у певній колірній гамі.

Проблема — Композиція

• Учні повинні знати:

• про головні та другорядні елементи в ко виділення головного за допомогою розташування, кольору, тонового контрасту, фактури; про ефекти поєднання великих та дрібних елементе;

• зміст понять "ритм", "симетрія",."формат" та ковому pfeHJ^MІтн узгодити зображення з розміром аркуІиа' або рбп&фної поверхні;

• про значення ритмічного чергування елементів за фор­мою та кольором при створенні орнаментальної фризової композиції;

• мати чуття рівноваги у композиції та вміти досяг­ти враження врівноваженості на площині шляхом, ^^метрич­ного або рівномірного розташування елементів;

• необхідність узгодження узору з формою предмета (об'єкта), що прикрашається, в мі т н узгодити декоративне оздоблення з площиною чи об'ємною формою;

• способи передачі відмінностей фактури елементів ком­позиції шляхом деталізації та застосування певних технічних прийомів (у різних І видах художньої діяльності); '

• про значення високого та низького горизонту у компо­зиції пейзажу;

• на початковому рівні вміти відтворити у композиції настрій доступними засобами виразності.

Як і про що говорить художник (таємниці мистецтва) (35 год)

Вагомим завданням навчання в 4 класі є розширення знань про види, жанри і специфіку художнього образу в об­разотворчому мистецтві.

Практична діяльність спрямовується на подальше вив­чення головних навчальних проблем ("Форма", "Простір", "Колір", "Композиція").

Значна частина уроків присвячена розвитку в учнів відчуття кольору і свідомому використанню кольору як засо­бу художньої виразності.

Велика увага приділяється засвоєнню поняття про спе­цифіку декоративного образу, про декор як засіб збагачення форми і композиційної організації образотворчої поверхні та створенню декоративних композицій.

Нрвим у 4 класі с ознайомлення учнів:

— з деякими конкретними народними художніми про­мислами України і початковим освоєнням прийомів ргіботи народних майстрів;

— з передачею об'ємних якостей округлих предметів за­собами світлотіні.

За бажанням учителя можлива переряі^^са пррвідних і супутніх наїйальнй^завдань

У розділі "Сприймання"

1. Під час сприймання дійсності учні повинні набути певних навичок цілеспрямованого спостереження естетич­них виявів дійсності. При цьому:

— відчувати гармонійні співвідношення кольорів у за­барвленні предметів, об'єктів, представників флори і фауни, вміти помічати виразність (вишуканість та витонченість або кряжистість та масивність тощо) їхніх форм, абріисів;

— відкривати асоціативио-образний характер предметів та об'єктів, красу або естетично-незвичайне у природі та оточенні;

— вміти бачити та відчувати красу природи рідного краю, Батьківщини; мати уявлення про своєрідність природи інших країн;

— посильно виражати естетичні почуття та переживан­ня в різних видах образотворчої діяльності та в усній об­разній формі.

2. Під час сприймання творів мистецтва учні повинні знати:

— види образотворчого мистецтва, а також зміст та назви деяких жанрів: пейзаж, натюрморт, портрет, побутова (сю­жетна) картина, анімалістичний жанр;

— прізвища та твори (1-3) найбільш відомих майстрів образотворчого мистецтва України та світу; декілька відомих пам'яток архітектури; деякі відомі народні промисли Ук­раїни (народний розпис Петриківки, кераміка Спішні й Ко­сова та ін.), декількох відомих майстрів народної творчості;

— основні художні засоби розкриття змісту та емоційно­го впливу на глядача (рисунок, лінія, площина та об'ємна форма, композиція, колір, колорит, освітлення, контраст світла й тіні, статика і динаміка та ін.) у творах живопису, графіки, скульптури;

— набути певної здатності розповідати про твір, прове­сти його простий аналіз, демонструючи знання основ обра­зотворчої грамоти (передачі особливостей форми, колірного та композиційного вирішення, просторових явищ), використовуючи при цьому елементи порівняльного аналізу, свої враження та спостереження дійсності, художні терміни і образне слово;

Учні повинні мати загальні уявлення про:

— значення мистецтва в житті людей;

— художній образ як основу будь-якого мистецтва специфіку вирішення художнього образу в різних і жанрах образотворчого мистецтва; особливості анімалістичної, декоративної та асоціативно-абстрактної манери зображення;

— етнографічні відмінності національного костюма родів світу;

— архітектуру як будівельне мистецтво, взаємозв'язок архітектури з природним середовищем та призначенням.

У р о з д і л і "Практична художня діяльність"

Учні повинні:

— виявляти інтерес та ініціативу до образотворчої діяльності, прагнути до створення оригінальних (не репродуктивни) красивих робіт;

— вміти мислити художніми образами та переводити матеріально зримі засобами кольору, графіки, аплікації.

Володіння технічними навичками:

— у роботі фарбами (гуаш, акварель): застосовувати прийоми роботи пензлями; змінювати консистенцію фарб працювати по сухій основі окремими мазками та в

— по вогкому паперу; покривати площину фарбою рівно; з плавною тональною розтяжкою; набути перших на отримання живописного кольору із нюансним переходе акварелі — перетіканням) кольору в колір;

— у графіці: удосконалити набуті раніше навички fj| вміння у володінні графічними матеріалами та інструме ми, більш вправно працювати у доступних графічнюґ* змішаних техніках;

—.у ліпленні: розуміти специфіку виготовлення ви глини, пластиліну (можливо, солоного тіста тощо); вати конструктивним, пластичним та комбінованим сг бами ліплення;

—v декоративній роботі:

— засвоїти доступні прийоми Петриківського (робота м'яким білячим пензлем, пальцем, тичком, різнвЦ гостреними паличками чи рогозинками); виконувати кладний розпис на папері та картоні (можливо, на рев'яних виробах); знати усі основні прийоми техніці аплікації, витинанки, об'ємної та напівоб'ємної І ропластики; мати належні навички роботи;

бути ознайомленими:

— з прийомами вільного написання шрифту або цифри пензлем, пальцем та ін. (вирізуванням з паперу);

— з прийомами трансформації паперу за допомогою пе­рерізування та складання "від себе" та "до себе" для створен­ня ребра жорсткості; мати уявлення про трансформацію як засіб формоутворення.

Проблема — Форма

Учні повинні знати:

— такі шляхи модифікації (видозміни) форми як: 1) варіювання пропорцій (загальної форми та її складових час­тин), деталей і декору; 2) перетворення статичного стану об'єкта в динамічний (людина, рослини, природні явища);

— основні пропорції дорослої людини і дитини;

— особливості декоративної форми та способи перероб­лення реальних форм у декоративні (у тому числі — на ос­нові вивчення декоративного образу рослин у народному мистецтві Петриківського розпису);

мати уявлення про:

— специфіку форми у скульптурі, ліпленні (узагаль­неність, відсутність зайвих дрібниць, тонких та таких, що да­леко стирчать, компактність, цілісність);

— пріоритетну роль форми у створенні художнього обра­зу предметів (посуду); перспективну зміну кола в предметах конічної та циліндричної форми; роль світлотіні у виявленні об'єму округлих предметів та її складові (світло, півтінь, власне тінь, рефлекс, падаюча тінь);

— особливості і пропорції форми голови (обличчя) люди­ни та засоби створення індивідуальної характеристики пор­третного (казкового) образу;

вміти:

а) у зображенні на площині працювати швидко, розкуто, "на почуття ока" (в основному без т.зв. попередньої побудо­ви олівцем): відтворювати характерні особливості будови і пластичну виразність силуетної форми рослин, архітектур­них споруд, людини, образів фантазії; створювати зображен­ня тварин і людини в русі (у тому числі інтенсивному); при створенні художнього образу об'єкта чи предмета пов'язува­ти передачу його характеру із зміною пропорцій загальної форми, складових частин, характеру деталей та декору; ство­рювати художній образ у декоративному ключі; на початко­вому рівні — передавати об'єм округлих предметів кольоро-тональними засобами (можливо — без передачі рефлексу), перспективну зміну кола при зображенні предметів, циліндричної та конічної форми;

б) у зображенні в об'ємі (ліплення, паперопластика) на сильному рівні: створювати виразну цілісну (реальну або коративну) форму з урахуванням специфіки виразних за собів скульптури; підпорядковувати пластичне рішення¹^ завданням образного відтворення задуму.

Проблема — Простір Учні повинні знати:

крім основних теоретичних положень наочної перспективи, вивчених у 3 класі, ще й про точку зору, що перебувати поза картинною площиною;

набути попередніх уявлень про такі просторові явні

— просторові плани у відкритому просторі, їх відміннії за тоном, кольором, предметним складом; засоби виділе» 1-го плану (тоном, кольором, деталізацією);

— роль джерела освітлення у дотриманні єдності точи зору на зображуване та ознаки визначення цього джерела пейзажі, натюрморті тощо;

— зорове зближення паралельних горизонтальних лінійі| направлених у глибину відкритого простору;

вміти:

• передавати у малюнку глибину відкритого щ (розміщення об'єктів по вертикалі картинної площини; зме шення та загороджування; на початковому рівні — різт близького та дальнього планів за тоном та кольором);

• у замкненому просторі (кімната у фронтальному поле женні) розташувати предмети, що стоять на підлозі, з; ванням межі зламу поверхонь (підлога — стіна);

• просторово розміщувати елементи натюрморту на щ метній площині;

• на елементарному рівні: відтворювати шлях рухр'.| об'єктів у відкритому просторі (рух та повороти річ звивистої стежини чи дороги, рух лижника тощо) та рове зближення паралельних горизонтальних ліній, йдуть у глибину; передавати у пейзажі освітленість (спр ва, зліва, спереду, ззаду), підкреслювати просторове ложення об"єк¥1в стосовно джерела світла напрямом пад»" ючінх тіней.' "^!

Проблема — Колір

Учні повинні знати:

• основи кольорознавства, у тому числі: шість основних груп відтінків кольорів; перехід однієї групи кольорів у сусідню через проміжні (перехідні) кольори; зміст термінів та понять: "хроматичні", "ахроматичні" кольори, "колірна гама", "колірна гармонія", "колорит", "додаткові кольори" тощо;

• професійні назви фарб: стронціанова жовта (лимонна), вохра, кадмій жовтий (червоний), краплак і т.д.;

• про умовність та специфіку декоративного кольору;

мати уявлення:

• про залежність колірної гами у пейзажі від освітлення та про просторову зміну забарвлення об'єктів у пейзажі;

• про принципи створення гармонійних колірних співзвуч;

вміти:

• відчути "настрій" кольору, емоційно-образні можли­вості кольорів та використовувати в їх вербальній характери­стиці емоційно-образні терміни (теплі та холодні, грізні та ласкаві, сумні та веселі, тяжкі та легкі і т. ін.);

• працювати більш широкою палітрою колірних відтінків, отриманих шляхом різнонасиченості (розбіл в гу­аші, освітлення в акварелі, замутнення чорно-сірим) та змішуванням між собою хроматичних кольорів;

• підбирати колірну палітру, що відповідає певному емоційному стану, настрою, відчуттю та виконувати корот­котермінові завдання на основі асоціацій (абстрактний ха­рактер зображення);

• елементарно передавати освітлення у пейзажі, зміну ко­льору у просторі;

• використовувати колір у декоративних цілях (за прин­ципом краси);

• в роботі аквареллю отримувати т.зв. живописний колір із вливанням кольору в колір.

Проблема — Композиція

Учні повинні знати тавміти:

• зміст термінів "композиція", "формат", "статика", "ди­наміка" у композиції, "ескіз" та набути початкових навичок виконувати попередній ескіз творчої роботи (у першу чергу — декоративної композиції);

• втілювати в практичній роботі такі принципи, прийоми та засоби організації композиції: вибір формату, елементів композиції, рівня, точки зору та освітленості (на початкове- | му рівні) відповідно до творчого змісту роботи; засоби виз­начення композиційного центру (розміром, кольором, тоном, фактурою, контуром тощо);

• особливості асиметричної організації композиції та початковому рівні досягти рівноваги зображення в компот У зиції при асиметричному заповненні площини;

• вимоги щодо доцільного розміщення на площині одиничного предмета або групи предметів (у тому числі натюрморту);

• виразні засоби створення певного емоційного стану природи (спокій, радість, сум, тривога, спека тощо).

мати уявлення про:

• динамічну і статичну, відкриту і закриту композиції;

• особливості реалістичної і декоративної манері зображення та на початковому рівні вміти втілити свое] розуміння у творчій роботі (у тому числі у пейзажі натюрморті);

• взаємозв'язок шрифту і зображення та набути ших умінь уведення шрифту (слова, цифри) в декоративно-графічну композицію.

Дата добавления: 2014-01-07