Шляхи удосконалення сприймання та оцінювання мистецьких творів молодшими школярами

План.

НЕ 2.3. Особливості організації естетичного сприймання в початковій школі.

ЗМ 2. Організація навчання образотворчому мистецтву в початковій школі.

Лекція № 7.

1. Шляхи удосконалення сприймання та оцінювання мистецьких творів молодшими школярами.

2. Особливості сприймання явищ природи та суспільного життя.

3. Методи організації естетичного сприймання молодших школярів.

Основна література до теми:

1. Коновець С.В. Естетичне сприймання творів Катерини Білокур // Початкова школа. – 1995. - №1. – С.15-18.

2. Культура школяра. Науково-методичний збірник. Вип.6. – Луганськ, 1997.

3. Магия цвета. – Харьков, 1996.

4. Мельничук С.Г. Естетичне і трудове виховання молодших школярів. – К., 1994.

5. Педагогічна майстерність / За ред. І.А.Зязюна. – К., 1997.

6. Полякова А.С. Влияние коллективной деятельности на развитие творческих способностей личности. // Талановита особистість: сім'я, школа, держава. – К., 1994.

7. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К., 1997.

Додаткова література до теми:

1. Бореєв Ю. Естетика. – М., 1988. – С.174.

2. Виноградова Г. Изобразительное искусство в школе. – М., 1990.

3. Кузин В. Методика преподавания изобразительного искусства в 1-3 классах. – М., 1979.

4. Левчук Л. Західноєвропейська естетика ХХ ст. – К., 1993. – С.163.

5. Проців В., Кириченко М. Уроки образотворчого мистецтва. – К., 1979.

6. Севостьянов Е. Эстетическая природа изобразительного искусства. – М., 1983. – С.11.

7. Юсов Б., Ильченко В. Личность и творчество: проблемы, идеи, возможности. – Луганск, 1997.

Зміст лекції:

Актуальність теоретичного, методичного та практичного вирішення проблем естетичного сприймання дедалі зростає у зв'язку з необхідністю відродження духовності та моральності як імперативів корінної перебудови сучасного суспільства. У доробку вчених-педагогів, психологів, філософів (Б.Г.Ананьєв, Р.Арнхейм, Л.І.Божович, В.Г.Бутенко, В.О.Василенко, В.І.Волков, Л.С.Виготський, І.А.Зязюн, М.С.Каган, Л.Г.Коваль, А.М.Леонтьєв, Б.С.Мейлах, Л.І.Олефіренко, К.М.Протопопов, С.А.Рубінштейн, О.В.Сисоєва, Т.І.Цвелих, Г.П.Шевченко, Б.П.Юсов, П.М.Якобсон) є дослідження багатьох аспектів сприймання творів мистецтва дорослими та дітьми різних вікових груп. Основні висновки цих праць полягають втому, що шляхом удосконалення сприймання та оцінювання мистецьких творів, явищ природи та суспільного життя можна ефективно здійснювати естетичний розвиток кожної особистості.

Через мистецтво людина пізнає широкий спектр оточуючого життя. Тому процес естетичного сприймання уможливлює вироблення безлічі прямих та опосередкованих висновків і відкриттів, бо між пізнанням та оцінкою існує відносна протилежність у рамках нерозривної єдності: "Оцінка стимулює пізнання, а наступне поглиблення пізнання уточнює оцінку".

Заслуговує на увагу і той факт, що через процес сприймання твору мистецтва людина "прилучається до такого досвіду пізнання дійсності, якого вона не може знайти на інших шляхах".

Дослідження закордонних колег підтверджують наведені вище висновки. Наприклад, Рудольф Арнхейм, відомий американський естетик і психолог, вважав естетичне сприймання не пасивним спостереженням, а активним динамічним процесом, що здійснюється відповідно до органічних законів сприймання, головним з яких є збереження балансу загального та елементів, наприклад, у вигляді певної композиції.4

Педагоги-дослідники Словаччини (Я.Банач, Ю.Мушка, П.Хорват, Є.Шефранкова) важливими для естетичного сприймання мистецького твору називають такі критерії, як аналіз змісту твору, аналіз художніх засобів вираження (колір, форма, композиція і т.д.) особистість художника тощо. Систематизований розвиток візуальних спостережень, естетичного сприймання та удосконалення оцінної спроможності дитини вони визначають як першочергові завдання естетичного розвитку школярів.

У вітчизняній педагогічній теорії та практиці послідовна зміна пріоритетності виховної, розвивальної та навчальної функцій образотворчого мистецтва в бік переважання перших двох уможливлюють підвищення рівня і впливу мистецьких творів на художню освіту та естетичне виховання молодших школярів.

Це дає змогу поступово ліквідувати хибну ситуацію, коли вивчення творів образотворчого мистецтва здійснюється переважно у пасивній формі подання учням певного обсягу теоретично-історичної інформації. Споглядання, співпереживання та естетичне сприймання художнього образу мистецького твору в цих випадках взагалі не передбачається. Очевидно, що зазначене явище потребує концептуального перегляду.

На наш погляд, насамперед слід змінити структуру та зміст процесу вивчення мистецьких творів у початковій школі, виділивши такі його важливі компоненти, як ознайомлення, сприймання та оцінювання, тобто докорінно поліпшити умови для саме естетичного опанування творів образотворчого мистецтва.

Процеси ознайомлення, сприймання та оцінювання мистецьких творів різняться за своєю специфікою. Так, ознайомлення з творами образотворчого мистецтва спрямоване передусім на задоволення пізнавально-інформативних потреб та формування у молодших школярів уявлень про місце та значення даного виду мистецтва в житті людини і суспільства, його вплив на розвиток загальної та естетичної культури особистості; особливості діяльності фахівців різних художніх професій; місце образотворчого мистецтва в структурі інших видів мистецтв. Основною-метою сприймання та оцінювання мистецьких творів є формування в учнів навичок пізнання твору образотворчого мистецтва як картини цілісності та гармонії оточуючого світу, відчуття його образної природи у єдності змісту та форми; орієнтування щодо його естетичної цінності, адже "сприймання твору мистецтва повинне створювати цілісне, емоційне уявлення про нього, як єдиний організм, в якому виражальні засоби тісно пов'язані між собою та підпорядковані змісту".

Для даного процесу важливо, щоб суб'єкт, який сприймає, володів.уявою, аналізом, асоціативним та образним мисленням, а об'єкт був справді естетично цінним. Неабияке значення має організація певних умов, що сприяють повноцінному, тобто естетичному сприйняттю мистецького твору.

Отже, за умов оптимальної організації сприймання та оцінювання творів образотворчого мистецтва у більшості молодших школярів поглиблюється пізнання, розвиваються навички сприйняття художнього образу як однієї основних естетичних цінностей твору, удосконалюється оцінна діяльність. Крім цього, емоційні переживання від сприйнятих мистецьких творів мають для багатьох дітей цілком конкретну особистісну цінність.

Можливості педагогічного керівництва цими процесами безперечно широкі, але ще не досить досліджені та систематизовані. Тому такі види діяльності, як сприймання та оцінювання, ще не набули у школі достатньої ваги та поширення. Хоча їх значні можливості очевидні, бо підтверджені шкільною практикою та багатьма сучасними психолого-педагогічними дослідженнями. Систематизоване, цілеспрямоване, послідовне та планомірне залучення школярів до сприймання та оцінювання мистецьких творів доцільно починати з 1-го класу, коли учні ще з великою зацікавленістю ставляться до образотворчого мистецтва, шукаючи в ньому не лише задоволення пізнавальних, діяльнісних та творчих потреб, але й своєрідну емоційну "підтримку".

Щоб уникати традиційно-формального опанування школярами мистецьких творів, бажано урізноманітнювати форми, методи, прийоми та засоби навчання, не обмежуючись такими застарілими, як уроки-бесіди, на яких перевага надається інформуванню про час створення, ідею та сюжет твору мистецтва на шкоду висвітлення його художньо-образної вартісності.

В сучасних умовах більш цінним здобутком педагогів-практиків можна вважати послідовний і систематизований розвиток у молодших школярів здатності свідомо споглядати та оцінювати різноманітні твори образотворчого мистецтва. Звичайно, для певної реалізації естетико-виховного впливу мистецького твору на дитину необхідні умови, що сприяли б його повноцінному сприйняттю. Наприклад, на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах за відсутністю для сприймання та оцінювання оригінальних творів мистецтва демонстрування якісних поліграфічних або діапозитивних репродукцій з них дає дітям змогу уважно розглянути та невимушене їх оцінити. Іноді це уможливлює і т.зв. "милування" мистецьким твором.

Природно, вчителеві слід обов'язково зважати на вікові особливості учнів, оскільки в різному віці діти по-різному сприймають побачене. Відтак, добираючи художні твори для сприймання та оцінювання, треба обов'язково враховувати вікові відмінності юних глядачів, що потребує використання різноманітних підходів до організації естетичного сприймання та оцінної діяльності.

Не можна забувати й про посильність пропонованих молодшим школярам завдань, акцентуючи їхню увагу в першу чергу на естетичних якостях зображуваного. Так, написання письмових відгуків або творів за картинами в початковій школі малоефективне, адже учні ще недосконало володіють письмовою мовою, крім того, у них досить обмежений лексичний запас в галузі, образотворчого мистецтва.

Беручи до уваги розроблену Б.П.Юсовим трикомпонентну модель сприймання мистецтва дітьми (ерудиція, чутливість, співпереживання), можна зробити висновки, що усна, вербальна перевірка знань виступає найбільш об'єктивною формою контролю ерудиції школярів, практична образотворча діяльність - своєрідним показником емоційної реакції дітей на сприйняті мистецькі твори, а особливості сприйняття та власна образотворчість демонструють як чутливість, так і співпереживання стосовно конкретних творів образотворчого мистецтва. Зрозуміло, що при досконалому педагогічному керівництві процесом сприймання мистецьких творів оцінні судження учнів поступово зводитимуться до виявлення їхньої естетичної ерудиції, розуміння художнього образу в творі та вираження власного ставлення до нього.

Дата добавления: 2014-01-07