Феноменологія

Принцип: «Назад, до самих предметів!». Ф = «наука про істинні начала»

Кілька варіантів: Гуссерль, М.Хайдеггер, М.Мерло-Понті, М.Шелер, А.Шюц і ін.

Феноменологія буквально означає вчення про феномени. Феномен = те, як річ дана нам, а не річ сама по собі (ноумен).

Виникнення на початку XX ст. феноменології пов'язано з іменем німецького філософа Е.Гуссерля (1859—1938). Учень Ф. Брентано і К. Штумпфа; відчув вплив Б. Больцано и неокантіанства. Був професором в університетах Галле, Геттінгена и Фрейбурга.

Він вперше розглядає феноменологію як нову філософію. Гуссерль вважав, що починати вивчення життєвого світу і науки треба з дослідження свідомості, тому що реальність доступна людям лише через свідомість. Важлива не сама реальність, а те, як вона сприймається та осмислюється людиною. В своїй найпростішій формі феноменологія намагається створити умови для об'єктивного вивчення того, що зазвичай вважається суб'єктивним - свідомості та таких її проявів, як судження, сприйняття та почуття. Хоча феноменологія намагається бути науковою, вона не намагається вивчати свідомість із точки погляду клінічної психології чи неврології.

Слід виділити чисту, тобто допредметну, досимволічну свідомість, або "суб'єктивний потік". Виділивши "чисту" свідомість, стверджують феноменологи, ми зрозуміємо сутність свідомості взагалі.

Головною характеристикою свідомості взагалі є її постійна направленість на предмети. Така „наївна” направленість називається "інтенціональністю".

У процесі своєї діяльності людина "наївна", тобто вона не бачить тих "смислів", які сама вкладає в предмети, що нею усвідомлюються. Людина вважає, що пізнає об'єкти як щось незалежне від свідомості своєї та інших лю­дей. Але насправді це "предмети", іншими словами, це — об'єкти, в які я вкладаю певні смисли, або "олюднені об'єкти", або дані в свідомості.

Мета редукції (спрощення) в тому, щоб зрозуміти, як різні аспекти складаються в ту реальну річ, яку отримує спостерігач у досвіді.

Всі види реальності, з якими має справу людина, пояснюються із актів свідомості. Об'єктивної реальності, що немовби існує поза і незалежно від свідомості, просто не існує. А свідомість пояснюється із себе самої, проявляє себе як феномен.

Методи феноменології здійснили значний вплив на розвиток екзистенціалізму, герменевтики, аналітичної філософії та ін.

ГЕРМЕНЕВТИКА (Г)

Г (від грец. Hermeneuen = тлумачити, витлумачувати):

- мистецтво тлумачення, інтерпретації текстів (текст – будь-яке філос., худож. надбання)

- теорія розуміння, осягнення змісту

Дата добавления: 2014-01-07