Властивості пам’яті

Вивчення пам’яті являлось одним із перших розділів психології де був застосований експериментальний метод. Ще в 80-х роках 19 ст. німецький психолог Г. Еббінгауз відкрив «закон забування».

«Закон забування»: вже на протязі першої години забувається до 60 % всієї інформації, а через 6 днів залишається менше 20 % від усієї інформації, яка була отримана.

Також він при дослідженні пам’яті помітив, що при запам’ятовуванні довгого ряду слів, краще відтворюється матеріал, який знаходиться на кінцях ряду. Так був сформований «Закон краю».

«Ефект Зейгарник»

Якщо людям запропонувати серію завдань і одну із них дати виконати до кінця, а іншу перервати незавершеними – виявляється, що досліджувані майже в два рази частіше згадують незакінчені завдання, а не ті, що закінчили.

А.С. Пушкін міг прочитати на пам'ять довгий вірш, написаний іншою людиною після дворазового прочитання.

В.А. Моцарт який запам’ятовував складні музичні твори після одного прослуховування.

А.Л. Лурія виявив людину з феноменальною пам’ятю він назвав її Ш.

Соціальна обумовленість пам’яті. З позиції теорії діяльності російські психологи встановили залежність запам’ятовування від поставленої мети: дії запам’ятовуються краще ніж думки, а серед дій запам’ятовуються краще ті, що пов’язані з подоланням перешкод.

Пам'ять легко стає рабою людських пристрастей, переконань і захоплень. Прикладом є вибірковість пам’яті (ми забуваємо неприємні спогади з нашого життя, пам’ятаючи лише хороше), поява неправдивих спогадів (з часом в спогадах, у людини ослаблюється здатність розрізняти своє від чужого, що він переживав на справді і те, що він часто чув. І людина присвоює собі чужі дії), а також викривлення спогадів. Дитині дають цукерку, вона її швидко з’їдає, а потім забуває про це і при цьому з впевненістю стверджує, що нічого не отримувала. Тому непредвзяті, об’єктивні спогади з минулого – велика рідкість.

Правила поводження з пам’яттю:

1. Поставтесь до предмета, що запам’ятовується, з інтересом.

2. Зробіть установку на довгострокове запам’ятовування.

3. Проаналізуйте матеріал, усвідомте його.

4. Знайдіть суть того, що потрібно запам’ятати.

5. Активно працюйте над матеріалом (складіть план, схему, конспект).

6. Запам’ятовуйте новий матеріал, ґрунтуючись на попередніх знаннях.

7. Будуйте процес запам’ятовування на асоціаціях.

8. Використовуйте прийоми мнемотехніки. (Каждый охотник желает знает где сидит фазан)

9. Зосередьтесь, не відволікайтеся.

10. Використовуйте різні види пам’яті.

11. Використовуйте осмислене повторення.

12. Краще вчити по одній годині сім днів, ніж сім годин підряд в один день.

13. Пам’ятайте слова Л.Толстого «Ніколи не заглядай до книги, якщо що-небудь забув, а намагайся сам згадати».

Дата добавления: 2014-01-07