Україна та Латинська Америка (Аргентина, Бразилія, Мексика, Куба, Чилі): становлення відносин співробітництва

Як у політичній, так і в економічній сферах серед першочергових є відносини з найближчими сусідніми та з високо-розвинутими країнами Заходу, що розцінюється як явище цілком закономірне і виправдане в плані історичного досвіду, політичної доцільності, певного рівня розвитку економічних відносин, орієнтованих на останні досягнення науково-технічного прогресу. Історичний досвід країн Латинської Америки у становленні національних економік і утвердженні їх як суб'єктів міжнародних економічних відносин багато в чому може стати "інформацією для роздумів" у визначенні Україною власної моделі входження у міжгосподарські зв'язки світу. Варто зупинитися хоча б на тому, що переважна більшість країн Латинської Америки на рубежі XX і XXI ст. так і залишається периферією для небагатьох великих і розвинутих, у сучасному розумінні слова, держав.

Отже, Латинська Америка охоплює 33 самостійні держави та 13 залежних територій, де проживає 360 млн. осіб. Після референдуму 1 грудня 1991р. почалося визнання незалежності України країнами Західної півкулі. Першою, 5 грудня 1991р., це зробила Аргентина. Ця країна, до речі, була єдиною державою регіону, яка у 1918р. визнала УНР.

Україна, що прагне стати повноправною європейською державою, ще багато в чому поступається перед своїми європейськими сусідами. Країни Східної Європи володіють власним досвідом здійснення зовнішньоекономічних зв'язків, Україна такого досвіду не має. Перед Українською державою постала проблема вироблення власної принципово нової, порівняно з імперською, моделі економічних стосунків з країнами Латинської Америки. Вона має спиратися насамперед на всебічно визначені й обґрунтовані економічні інтереси. Тому починати доведеться з відмови від імперської спадщини у цій сфері, від політичних цілей та ідеологічних амбіцій, які брали гору над економічними інтересами у взаємовідносинах з країнами "третього світу". Доведеться також долати відчутну незбалансованість торгівлі з регіоном, яка, до того ж, була вкрай нестійкою. Структура експортно-імпортних зв'язків України з Латинською Америкою повинна, очевидно, формуватися відповідно до загального характеру експорту-імпорту країн регіону. В наш час є помилкою сприймати Латинську Америку лише як джерело сировини. Країни латиноамериканського регіону давно вже не "бананові республіки", У деяких з них створено сучасні виробництва на базі новітніх технологій, а експорт високоякісних конкурентоздатних готових виробів обробної промисловості на світовий ринок став звичайним явищем. Саме із врахуванням таких змін Україна може розвивати взаємовигідні економічні зв'язки, скажімо, з Мексикою, Аргентиною, Бразилією, Венесуелою та іншими країнами регіону.

Зовнішньоекономічні відносини мають бути орієнтовані на співробітництво на рівні об'єднань, фірм, підприємств на основі глибокого аналізу галузевого спектра співробітництва - від галузей, основаних на новітніх технологіях, із врахуванням конверсійних процесів в оборонних виробництвах, до сільського господарства. Міждержавний рівень зовнішньоекономічних взаємин має ґрунтуватися на загальній концепції ринкового господарства, в умовах якого головним суб'єктом зовнішньоекономічних зв'язків є промислове об'єднання або підприємство. А тому повинен бути створений механізм заохочення українських підприємців до встановлення прямих зв'язків із зарубіжними партнерами.

В інтересах України встановити зв'язки з такою досить впливовою міждержавною інтеграційною структурою регіону, як Латиноамериканська Економічна система (ЛАЕС). Заснування безпосередніх зв'язків з цією організацією, яка має багатий досвід об'єднання країн з різною соціально-економічною і політичною орієнтацією, демонструє вдале поєднання інтересів малих і великих держав, що мають неоднаковий рівень економічного розвитку, може слугувати ланкою опосередкування розвитку ділових стосунків України з країнами-членами ЛАЕС, а також з різноманітними міждержавними підприємницькими організаціями, з галузевими й субрегіональними механізмами та інститутами.

Такими ж корисними можуть стати різноманітні форми і рівні співпраці з іншими латиноамериканськими регіональними організаціями, такими, наприклад, як ОАД, Група Ріо, Латиноамериканська Асоціація Інтеграції, МЕРКОСУР, Угода про вільний північноамериканський ринок тощо. Доцільно було б також розвивати на нових засадах, позбавлених імперського регламентування, двосторонні відносини з Республікою Куба, що була чи не єдиною країною Латинської Америки, економічні зв'язки з якою, хай навіть керовані центральноімперськими структурами, мали більш-менш визначений і постійний характер і сприяли формуванню певних традицій та досвіду. Ці традиції та досвід повинні бути закріплені й збагачені, а двосторонні економічні відносини треба будувати із врахуванням докорінних змін і перетворень в Україні і Кубі, без політичних та ідеологічних амбіцій часів імперської доби. І, як знати можливо, розвиток зв'язків з Республікою Куба виведе на ту модель двосторонніх взаємовигідних відносин, яка стане взірцем, прикладом для економічних стосунків з рештою країн Латинської Америки. Одним словом, без перебільшення можна сказати, що Україна має "заново відкрити" для себе Латинську Америку як один із регіонів світу, що несе в собі невичерпні потенційні можливості як для дво-, так і для багатосторонніх економічних, технологічних і науково-технічних зв'язків.

Відносини з багатьма країнами цього територіально віддаленого від України регіону ще не налагоджені належним чином. Резерви розвитку економічних і культурних зв'язків залишаються величезними. Проте з деякими країнами відносини вже набули постійного й навіть інтенсивного характеру. Одна з них - Куба.

Республіка Куба визнала незалежність України 6 грудня 1991 р. 12 березня 1992 р. встановлено дипломатичні відносини між двома державами. Куба однією з перших запропонувала Україні допомогу після аварії на Чорнобильській АЕС. З березня 1990 р. за особистою ініціативою Голови Державної Ради й Ради Міністрів Куби Ф.Кастро діє державна програма "Діти Чорнобиля", в рамках якої у лікувально-оздоровчому центрі ім. Хосе Марті в м.Тарара пройшли курс лікування та оздоровлення понад 18 000 українських дітей. Останніми роками кубинські лікарі працюють у Євпаторії - в дитячому медичному центрі реабілітації дітей, що постраждали від наслідків Чорнобильської аварії. У квітні 1999 р. Президент України Л. Кучма підписав указ про нагородження Голови Державної Ради й Ради Міністрів Республіки Куба Ф.Кастро "Орденом князя Ярослава Мудрого" 1 ступеня за значний особистий внесок у здійснення програми лікування та оздоровлення українських дітей, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Підґрунтя для розбудови політичних і торговельно-економічних відносин між двома країнами було закладено у перебігу офіційного візиту міністра закордонних справ Куби Р.Робайни у травні 1995 р. Надзвичайно важливою подією для розвитку українсько-кубинських стосунків став робочий візит на Кубу Президента України Л.Кучми 15-18 червня 2000 р. Керівник Української держави провів переговори з Головою Державної Ради й Ради Міністрів Республіки Куба Ф. Кастро та відвідав лікувально-оздоровчий центр "Тарара" ім. Хосе Марті. У рамках співробітництва на міжнародній арені традиційними стали зустрічі міністрів закордонних справ України й Куби під час проведення сесій Генеральної Асамблеї ООН. Практика консультацій і взаємної підтримки існує в рамках різних міжнародних форумів та організацій.

Пріоритетними галузями економічного співробітництва між Україною й Кубою є охорона здоров'я, медико-фармацевтична промисловість, цивільна авіація (ремонт літаків та авіадвигунів на підприємствах обох країн; закупівля Кубою нових моделей українських літаків), машинобудування (Куба закуповує тракторні двигуни українського виробництва); енергетика; цукрова та хімічна промисловість; підготовка наукових кадрів. Важливим механізмом розвитку двосторонніх стосунків у торговельно-економічній сфері є Міжурядова українсько-кубинська комісія з торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва. Поступово налагоджується співробітництво між Україною й Кубою в гуманітарній галузі, яке за часів СРСР досягло досить високого рівня. В Україні вищу освіту отримали понад 17 тис. кубинців. Триває формування договірно-правової бази українсько-кубинських відносин. Нині між Україною й Республікою Куба підписано 17 двосторонніх документів, ще ціла низка готова до підписання.

Мексиканські Сполучені Штати визнали незалежність України 25 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини між двома країнами встановлено 14 січня 1992 р. У травні 1993 р. для налагодження співробітництва між Мексикою й Україною у науково-технічній сфері нашу країну відвідала перша офіційна делегація Мексики – Група членів мексиканського Національного комітету з питань науки та техніки. У липні того самого року з робочим візитом в Україні перебував заступник міністра сільського господарства Мексики.

24-26 вересня 1997 р. відбувся державний візит Президента України Л.Кучми в Мексиканські Сполучені Штати, який став переломним моментом у процесі становлення та розвитку українсько-мексиканських відносин, надав їм необхідного динамізму та спрямованості, заклав підвалини для всебічного розвитку двосторонніх зв'язків, співробітництва на міжнародній арені. У перебігу візиту започаткована договірно-правова база українсько-мексиканських відносин: підписано Декларацію про принципи відносин та співробітництва між Україною й Мексиканськими Сполученими Штатами, Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Мексиканських Сполучених Штатів щодо створення механізму консультацій з питань, які становлять взаємний інтерес, низку двосторонніх угод. 21 квітня 1999 р. в Києві відбулися перші українсько-мексиканські політичні консультації, які домовлено провадити на регулярній основі. Активізувалися контакти на рівні представників МЗС обох держав. Важливою подією у відносинах з Мексикою стало підвищення рівня дипломатичного представництва цієї країни в Україні – вперше з часу відкриття у 2005 р. Посольства Мексики в Києві у 2009 р. мексиканська сторона призначила свого Посла в нашій державі (до цього часу Посольство Мексики в України було представлено на рівні тимчасового повіреного у справах).

Серед перспективних галузей двосторонньої співпраці в економічній сфері слід виділити літакобудування, сільськогосподарське машинобудування, важке енергетичне машинобудування, телекомунікації й аерокосмічну промисловість, суднобудування, будівництво газосховищ, хімічну й фармацевтичну промисловість. Розпочалося співробітництво між Україною й Мексикою у науковій та гуманітарній сферах.

За даними Держкомстату України, обсяги українсько-мексиканської торгівлі товарами у 2008 р. склали 228,3 млн. дол. США (український експорт – 140,9 млн. дол., імпорт – 87,4 млн. дол.), за рахунок збільшення імпорту з України у 3,7 рази було зафіксоване загальне зростання товарообігу на 20% порівняно до результатів 2007 р. У І півріччі 2009 року порівняно до аналогічного періоду 2008 р. відбулося суттєве падіння обсягів торгівлі товарами (експорт скоротився на 33,8%, імпорт – на 57,3%), які склали 70 млн. 878 тис. дол. США. Водночас, сальдо двосторонньої торгівлі товарами, як і в попередні періоди, продовжувало залишатися для України позитивним, склавши у І півріччі ц.р. 44,1 млн. дол. США.

Бразилія однією з перших держав світу визнала незалежність України – 26 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини між двома країнами було встановлено 11 лютого 1992 р. Визначальною подією у розвитку українсько-бразильських відносин став офіційний візит у Бразилію Президента України Л.Кучми 26 жовтня – 1 листопада 1995 р., під час якого проведені зустрічі та переговори з вищим керівництвом держави. Національного Конгресу, Верховного суду, представникам ділових кіл та української діаспори. Перший в історії двосторонніх відносин візит на вищому рівні, під час якого президентами було підписано Договір про дружні відносини та співробітництво, започаткував новий етап в українсько-бразильських взаєминах.

У серпні 2009 року проведено Перше спільне засідання українсько-бразильської Підкомісії з торгівлі та інвестицій (Бразилія). За даними Держкомстату України, товарообіг між Україною та Бразилією за січень-червень 2009 р. становить 190,272 млн. дол. США. У 2008 році обсяг двосторонньої торгівлі склав понад 1 млрд. дол. США (зростання майже вдвічі у порівнянні з 2007 роком).

Нині, в рамках виконання домовленостей, досягнутих у перебігу візиту, сторонами підписано 16 міждержавних, міжурядових та міжвідомчих угод, на стадії підготовки до підписання перебувають 12 двосторонніх документів. Між державами відбувається обмін урядовими делегаціями, активізувалася взаємодія у міжнародних організаціях, зокрема системи ООН. Налагоджується міжрегіональне співробітництво: здійснено візити в Україну делегації штатів Ріо-де-Жанейро та Парана, відбулися обміни візитами делегацій штату Амазонас та Харківської області, у Бразилії побували делегації Київської та Львівської областей. Налагоджено прямі двосторонні контакти між правоохоронними органами двох країн у сфері боротьби з корупцією, міжнародною організованою злочинністю та торгівлею наркотиками.

Українським підприємством уперше виграно міжнародний тендер на території Бразилії: ВАТ "Запоріжтрансформатор" стало переможцем конкурсу на постачання електротехнічного обладнання до Бразилії на загальну суму понад 15 млн. доларів США. Створено сприятливі умови для започаткування предметного співробітництва з Бразилією в галузі авіаційної техніки. Україна вперше братиме участь у реалізації на Латиноамериканському континенті високотехнологічного проекту, спрямованого в XXI ст., – створення пускових потужностей для комерційних запусків супутників на бразильському космодромі Алкантара, – в процесі реалізації якого будуть використовуватися вітчизняні ракетоносії. Вище бразильське військове керівництво підтверджує свою зацікавленість у поглибленні відносин з Україною, зокрема в напрямку залучення українських спеціальних технологій та військової техніки до модернізації національних збройних сил. Налагоджується співпраця у науково-технічній та гуманітарній сферах.

Аргентинська Республіка першою серед країн Латинської Америки визнала незалежність України 5 грудня 1991 р. й першою в регіоні 6 січня 1992 р. встановила з нею дипломатичні відносини. Аргентина була також єдиною країною Америки, яка визнала Українську Народну Республіку 1921 р. й установила з нею дипломатичні відносини. Визначальним для розвитку українсько-аргентинських відносин став офіційний візит в Аргентину Президента України Л.Кучми у жовтні 1995 р. Його результатом стало зміцнення й розширення співробітництва між двома країнами. Відтоді набув динамічного розвитку політичний діалог, була закладена договірно-правова база двосторонніх відносин, налагодилася співпраця на міжнародній арені, зросла зацікавленість у співробітництві з Україною з боку аргентинського суспільства. Важливе значення для подальшого розвитку двосторонніх відносин мала зустріч Президента України Л.Кучми з Президентом Аргентини К. Менемом у Нью-Йорку 23 червня 1997 р.

1998 р. надав нового імпульсу українсько-аргентинським відносинам. Підписано Договір про дружні відносини та співробітництво між двома країнами, Угоду про науково-технічне співробітництво. Україна й Аргентина виступили ініціаторами розвитку зв'язків між ОЧЕС та МЕРКОСУР. К.Менем підтвердив намір Уряду Аргентини надати Україні технічне сприяння у подоланні наслідків аварії на ЧАЕС. Розвивається двостороннє міжпарламентське співробітництво. Національний Конгрес Аргентини уважно стежить за подіями в Україні. У квітні 1996 р. аргентинські законодавці схвалили резолюцію із закликом до світової спільноти надати допомогу Україні у подоланні наслідків аварії на ЧАЕС. З нагоди 100-річчя українських першопоселень в Аргентині 1997 р. парламент цієї країни прийняв рішення про відзначення ювілею як події загальнонаціонального значення. Нині в Аргентині мешкає близько 350 тис. етнічних українців.

Зв'язки в торговельно-економічній сфері між двома країнами почали формуватися ще за часів колишнього Радянського Союзу. Україна пропонує свою участь у промислових програмах, що реалізуються в Аргентині: модернізації залізничного транспорту, будівництві вантажного автотранспорту, будівництві мостів, каналів, у гірничорудній промисловості, модернізації портового господарства, створенні систем транспортних авіаперевезень, лісового пожежогасіння. З другого боку, для аргентинського бізнесу існують значні можливості участі у приватизаційних проектах в Україні, співпраці в сільському господарстві. Важливою віхою в подальшому розвитку українсько-арГентинських відносин стало створення механізму координації торговельно-економічної діяльності – Міжурядової українсько-аргентинської комісії з торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва. Спостерігається також активізація контактів у військово-технічній сфері. На сьогодні створено сприятливі умови, передусім політичні, для поглиблення двосторонніх українсько-аргентинських відносин. Подальший їх розвиток відкриває реальні можливості для різнобічної взаємовигідної двосторонньої взаємодії в усіх сферах, переходу до реалізації конкретних проектів у галузі економіки.

За інформацією Державного комітету статистики України, у 2008 р. товарообіг між Україною та Аргентиною становив понад 175,9 млн. дол. США, що на 11 % перевищує аналогічний показник позаминулого року (156,6 млн. дол.). За вісім місяців 2009 р. обсяг аргентинського експорту знизився до 36 546 млн. дол., що на 24% менше аналогічного періоду 2008 р. (47 546 млн. дол.). Обсяг імпорту зменшився на 39% і становив 24 214 млн. дол. (39 377 млн. дол.). Позитивне сальдо склало 12 332 млн. дол., що на 48% менше відповідного періоду 2008 р.

Чилі визнала державну незалежність України 9 січня 1992 р. Дипломатичні відносини між Україною й Чилі встановлено 28 січня 1992 р. Особливого значення для розбудови взаємин мав офіційний візит у Чилі Президента України Л.Кучми в жовтні 1995 р. Було проведено переговори Л.Кучми з Президентом Чилі Е.Фреєм, представниками політичних та ділових кіл країни, підписано перші двосторонні документи: Угоду про сприяння та взаємний захист інвестицій. Протокол про співробітництво між міністерствами закордонних справ. 11 березня 2000 р. для участі у заходах з нагоди вступу на посаду Президента Чилі Р. Лагоса в Сантьяго перебувала делегація України на чолі з першим заступником міністра закордонних справ О.Чалим у ролі особистого представника Президента України Л.Кучми. Новообраний Президент Чилі наголосив на зацікавленості у подальшому поглибленні політичних стосунків між двома країнами, у налагодженні співпраці в тих сферах економічної діяльності, де обидві країни мають загальновідомий та визнаний у світі потенціал.

Питання створення дієвого механізму поглиблення економічного співробітництва з Перу обговорювалися в ході Першого спільного засідання українсько-перуанської міжурядової комісії з питань торговельно-економічного співробітництва в березні 2008 року в м. Ліма. Обсяги двосторонньої торгівлі у 2008 р. склали 29,25 млн. дол. У 2009 р. за підсумками 6 місяців обсяги торгівлі склали 7,9 млн. дол.

У серпні 2009 року у м.Санто-Домінго створено Домінікансько-українську торговельно-промислову палату, яка сприятиме диверсифікації двостороннього торговельно-економічного співробітництва. За даними Державного комітету статистики України, за 2008 рік загальний обсяг взаємної торгівлі товарами між Україною та Домініканською Республікою зріс у 69,2 рази і склав 119,8 млн. дол. США. Позитивне для України сальдо склало 113,6 млн. дол. США. За період січень - липень 2009 року двосторонній товарообіг становив 3,3 млн. дол., що майже у 36 разів менше ніж за аналогічний період 2008 року. При цьому український експорт до Домініканської Республіки (2,3 млн. дол.) знизився на 97,9 %, імпорт (0,9 млн. дол.) продемонстрував падіння на 38 %.

Розпочато процедуру встановлення дипломатичних відносин між Україною та Республікою Гаїті, Гренадою, Співдружністю Домініки, Сент-Вінсентом і Гренадінами, Федерацією Сент-Кітс і Невіс та Сент-Люсією.

Дата добавления: 2014-01-07