Методологічні основи планування на підприємстві

Розділ 5. Система планування на підприємстві.

Лекція №8

Тема.Стратегія розвитку підприємств, тактичне і оперативне планування.

План

1. Методологічні основи планування на підприємстві.

2. Стратегічне планування на підприємстві.

3. Особливості оперативного планування на підприємстві.

Ключові терміни та поняття:

Планування як функція управління

Стратегічне планування

Тактичне планування

Система оперативного планування

Література (основна та додаткова)

1. Макаровська Т.П., Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студентів вищих навч.закладів – К.: МАУП, 2003. – 170-175.

2. Економіка підприємства: Підручник / за аг. Ред.. С.Ф. Покропивного – Вид. 2-ге, перероб. Та доп. – К.: КНЕУ, 2005. – 528 с. – 319-324.

3..Економіка виробничого підприємства. Навч. посіб. / Й. М. Петрович, І.О. Будіщева, І.Г. Устінова та ін.. За ред. Й.М. Петровича. – 2-ге видання, переробка і доповнення. – К.: Т-во «Зання», КОО, 2001 – 405с.

4.Економіка підприємства: Навч. посіб. /За ред. А. В. Шегди. — К.: Знання-Прес, 2001.

Прогнозування, планування та регулювання – основні інструменти управління економікою країни. Перспективне планування та прогнозування дає змогу виробити економічну стратегію держави на найближчі 10-20 років, а потім деталізувавши їх і склавши тактичні й поточні плани, регулювати діяльність господарських суб’єктів, якщо заплановані економічні показники не досягаються.

Планування – це процес визначення цілей, які передбачає досягти підприємство за певний період, а також способів досягнення цих цілей. Планування об’єднує структурні підрозділи підприємства спільною метою, сприяє одно спрямованості й скоординованості процесів, що уможливлює найефективніше використання наявних ресурсів і своєчасне розв’язання різноманітних завдань управління. Поряд із загальними принципами управління у плануванні існують також специфічні принципи, а саме: цільова спрямованість, системність, збалансованість, оптимальність використання ресурсів, адекватність об’єкта і предмета планування.

Найважливішим принципом планування є чіткий вибір і обґрунтування цілей, кінцевої мети, результатів діяльності підприємства.

Виокремлюють п’ять основних цілей діяльності підприємства:

· Господарсько – економічну – зумовлена вимогами забезпечення високої ефективності виробничої системи, випуску суспільно необхідної конкретної продукції;

· Виробничо – технологічну – відображує основне фундаментальне призначення підприємства – випуск певної продукції належної якості;

· Науково – технічну – постійне прискорення НТП, що матеріалізується в постійному поліпшенні якості продукції та оновленні технічної бази виробництва;

· Соціальну – якнайповніше задоволення матеріальних і духовних потреб працівників підприємства;

· Екологічну – забезпечення вимоги відтворюваності ресурсів та виготовлення екологічно безпечної продукції.

Класифікацію методів планування наведено в табл.1.

Таблиця 1

Класифікаційна ознака	Методи планування
Вихідна позиція для розробки плану	Ресурсний(за можливостями) Цільовий (за потребами)
Принципи визначення планових показників	Екстраполяційний Інтерполяційний
Спосіб розрахунку планових показників	Дослідно – статистичний Факторний Нормативний
Узгодженість ресурсів і потреб	Балансовий Матричний
Варіантність планів	Одноваріантний Поліваріантний Економіко – математичної оптимізації
Спосіб виконання розрахункових операцій	Ручний Механізований Автоматизований
Форма подання планових показників	Табличний Лінійно – графічний Логічно – структурний (сітьовий)

Ресурсний метод планування застосовують при монопольному становищі підприємства або за умов слабкої конкуренції.

Цільовий метод планування застосовується з посиленням конкурентної боротьби початковим моментом планування стають потреби ринку і попит на продукцію (послуги).

Екстраполяційний метод визначення планових показників застосовується на підприємствах, якщо підприємство впевнене, що розвиватиметься в майбутньому зі збереженням тенденцій, які склалися нині.

Інтерполяційним методом підприємство встановлює мету для досягнення її в майбутньому і намагається визначити шлях до неї, визначаючи поступово проміжні планові показники.

Дослідно – статистичний метод встановлення планових показників передбачає використання фактичних статистичних даних за попередні роки і їх усереднення.

Фактичний метод планування, згідно з яким планові дані визначають на основі розрахунків впливу найважливіших чинників, що зумовлюють зміну цих показників.

Нормативний метод полягає в тому, що планові показники розраховують на основі прогресивних норм використання ресурсів.

Балансовий метод це узгодженість потреб з необхідними ресурсами для їх задоволення.

Матричний метод планування є розвитком балансового методу і полягає в побудові моделей взаємозв’язків окремих виробничих підрозділів і показників.

За сучасних умов підприємства намагаються розробляти не один, а кілька варіантів планів. За допомогою економіко – математичного моделювання найважливіші показники планів необхідно оптимізувати.

Замість традиційного ручного методу планування із застосуванням найпростіших обчислювальних засобів дедалі частіше застосовують сучасні методи – механізовані та автоматизовані з використанням калькуляторів і сучасних ЕОМ.

Форма подання планових показників залежить від традиційних вимог звітності на конкретному підприємстві й відображує його специфіку та загальну культуру планової діяльності.

Таблична форма подання планових показників є найпоширенішою як у перспективному, так і в поточному плануванні. Лінійно – графічний спосіб зображення показників частіше використовується при обробці статистичних даних, порівнянні планових і фактичних даних в економічному аналізу. Логіко – структурна (сітьова) форма як правило, є корисною і наочною при складанні маршрутів вантажоперевезень, руху транспорту.

Дата добавления: 2014-01-07