Тема: Особистісні розлади

Тип Війконосні. Клас щілиннороті.

Балантидій (Balanidium coli) – збудник балантидіазу.

Морфологічні особливості і життєвий цикл. Існує в формі трофозоїта і цисти. Трофозоїт (вегетативна форма) має овальну форму, тіло вкрите війками. На передньому кінці тіла знаходиться клітинний рот (цитостом), що продовжується у глотку (цитофаринкс). Біля заднього кінця тіла знаходиться анальна пора (цитопрокт). Розрізняють ектоплазму і ендоплазму, травні і скоротливі вакуолі. В ендоплазмі два ядра – бобоподібний макронуклеус, що регулює життєдіяльність клітини, та мікронуклеус – зберігає генетичну інформацію.

Живиться вуглеводами, харчовими частками, бактеріями.

Циста овальна або куляста, покрита двошаровою оболонкою. У цитоплазмі виявляються макронуклеус і мікронуклеус.

Паразитує в основному у свиней, рідше – в людини, пацюків. Людина заражається через забруднену воду або їжу, брудні руки.

Інвазійна форма – циста.

Основне джерело зараження – свині.

Людина проковтує цисти, з яких утворюються вегетативні форми у товстої кишці.

Гострий балантидіаз клінічно схожий на амебіаз. Характеризується загальної інтоксикацією, ознаками коліту, рідкі випорожнення зі слизом і домішками крові. Можливо утворення виразок і некроз слизової оболонки товстої кишки.

План лекції: 1. Історія вчення про розлади особистості

2. Етіопатогенетичні аспекти і поширеність розладів особистості

2. Основні види розладів особистості.

3. Динаміка розладів особистості.

4. Систематика і діагностичні критерії розладів особистості і поведінки згідно МКХ-10

Актуальність теми: Сьогодні розладам особистості приділяється велика увага, оскільки даний вид психічної патології часто зустрічається у популяції. З іншого боку при розладах особистості людина як особистість функціонує на патологічному рівні, що суттєво знижує її творчий потенціал.

Розлад особистості й поводження (психопатії) по МКХ-10 - це важке порушення характерологічної конституції й поведінкових тенденцій індивідуума, що завжди супроводжується явищами особистісної й соціальної дезадаптації. Особистісні розлади звичайно виникають у дитячому або підлітковому віці й продовжують проявлятися протягом всього життя. П.Б. Ганнушкін особливе значення в діагностиці психопатій відводив клінічним критеріям, які ввійшли в психіатрію як тріада Ганнушкіна - тотальність, стійкість характерологічних порушень, зміна соціальної адаптації.

Найбільш послідовна концепція багатофакторного походження психопатій знайшла відбиття в роботах О.В. Кербікова (1906-1965) і його учнів, які залежно від провідних механізмів розвитку аномалій характеру виділяли конституціональні (ядерні) і крайові (набуті) форми. До останніх, крім варіантів формування особистісних аномалій, що виникли в психогенних умовах, відносились і ті випадки, при яких мала місце раннє органічна ураження головного мозку (інфекції матері в період вагітності, родові травми голови, важкі інфекційні захворювання дитини в ранньому дитинстві). Ця група психопатій визначалась як органічні.

Таким чином, з'явилося вчення про три варіанти формування патології особистості, які залежно від механізмів походження розрізняються як у клінічних проявах, так і за динамікою.

Відповідно до останніх класифікацій найбільше поширення в населенні мають істеричні й збудливі психопатії (межові з нетриманням імпульсів за МКХ-10), найменше - паранояльні (параноїдні розлади особистості по МКХ-10), інші форми представлені приблизно рівномірно.

РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ (F60–F69)

У новій класифікації психічних розладів (МКХ-10) запропоновані наступні діагностичні критерії патології особистості:

а) помітна дисгармонія в особистісних позиціях і поведінці, що залучає кілька сфер функціонування, аффективность, збудливість, а також стиль стосунків з іншими людьми;

б) хронічний характер аномального стилю поведінки;

в) аномальний стиль поведінки є всеосяжним, що значно порушує адаптацію до широкого діапазону особистісних і соціальних ситуацій;

г) вищезгадані прояви завжди виникають з дитинства й продовжують своє існування в період зрілості;

д) розлад призводить до значного особистісного дисстрессу, але це може стати очевидним тільки на протягом тривалого часу;

е) розлад може супроводжуватися істотним погіршенням професійної й соціальної продуктивності.

СПЕЦИФІЧНІ РОЗЛАДИ ОСОБИСТОСТІ (F60)

Загальні критерії:

Когнітивні розлади.

Емоційна нестійкість.

Слабкість контролю потягів.

Зниження соціальної толерантності.

Параноїдний розлад особистості (F60.0)

Клінічні діагностичні критерії:

Задовольняються загальні критерії.

Легка образливість, надмірне реагування у фруструючих ситуаціях.

Постійна незадоволеність кимось або чимось.

Підозрілість і перекручування фактів, тлумачення нейтральних або приятельських дій оточення як ворожих або, презирливих.

Невиправдана недовіра друзям, партнерам, уявлення, що його використовують або завдадуть шкоди.

Безпідставне войовничо-надцінне відстоювання своїх прав особистості.

Невиправдані підозри сексуальної невірності партнера.

Відчуття особистісної підвищеної значущості.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

Порушення або перекручування системи ціннісних і індивідуально-значущих орієнтацій — опитувальники значущих пріоритетів.

Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності.

Зміни емоційно-афективної сфери.

Параклінічні методи дослідження — специфічних змін не виявляється

Розлад особистості шизоїдного типу (F60.1)

Клінічні діагностичні критерії:

Задовольняються загальні критерії.

Відсутність діяльності доставляє задоволення.

Емоційна холодність, відчуженість, сплощена ефективність.

Нездатність виявляти щирі почуття стосовно інших людей.

Слабка емоційна реакція як на похвалу, так і на критику.

Підвищена захопленість фантазіями й інтроспекцією.

Перевага індивідуальної діяльності, потреба знаходитися наодинці.

Несприятливість соціальних норм і суспільних умовностей.

Відсутність близьких друзів або довірчих зв’язків і відсутність потреби до них.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

Порушення або перекручування соціальної перцепції.

Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності.

Знижена потреба в досягненні при підвищеній або перекрученій мотивації.

Зміни емоційно-афективної сфери.

Параклінічні методи дослідження: не є специфічними

Дисоціальний розлад особистості (F60.2)

Клінічні діагностичні критерії:

Задовольняються загальні критерії.

Наявність порушень поведінки з підліткового віку.

Виражена, стійка і демонстративна позиція безвідповідальності і зневаги що до соціальних норм і обов’язків.

Байдужість до почуттів інших.

Нездатність підтримувати взаємовідносини при відсутності труднощів у їхньому становленні.

Низька толерантність до фрустрації, низький поріг агресії, включаючи насильство.

Схильність обвинувачувати навколишніх або висувати привабливі пояснення своєї поведінці.

Нездатність до почуття провини і надбання життєвого досвіду, особливо покарання.

Явища соціальної дезадаптації.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

Порушення або перекручування системи ціннісних і особистісно значущих орієнтацій.

Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності.

Параклінічні методи дослідження — специфічних порушень не виявляється.

Емоційно нестійкий розлад особистості (F60.3)

F60.30 Імпульсивний тип

Клінічні діагностичні критерії:

Задовольняються загальні критерії.

Висока збудливість і яскравість емоцій при недостатній їхній глибині.

Порушення в пізнавальній діяльності при умінні швидко орієнтуватися.

Висока жвавість уяви, схильність до вигадок і перебільшень.

Підвищена сугестивність.

Потреба нових задоволень.

Мінімальна спроможність планування.

При відносно високому інтелекті — слабка виразність інтелектуальних інтересів, малопродуктивна діяльність.

Неможливість довести почату справу до кінця.

Спалахи інтенсивного гнівливого афекту, що приводять до насильства.

Легка провокованість.

Безпідставна критика або зневага до людей.

Підвищена самооцінка.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

Зміни емоційно-афективної сфери — знижений поріг реактивності, затримки афекту).

Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності:

2.1. низька потреба в досягненні при високій мотивації досягнення;

2.2. низька спроможність до планування і прогнозування.

Високий рівень агресивності вище рівня агресії.

Параклінічні методи дослідження: специфічні зміни відсутні

F60.31 Межовий тип

Дата добавления: 2014-01-07