Клінічні діагностичні критерії

Нестабільність і напруженість в міжособистісних стосунках, що характеризуються коливаннями між надмірною ідеалізацією і розчаруванням

Імпульсивність принаймні в двох сферах, що є потенційно небезпечними, наприклад, грошові витрати, секс, крадіжки, нерозважливе поводження за кермом, ненажерливість, уживання наркотиків.

Афективна нестабільність, помітні зміни настрою від нормального до депресії, дратівливості чи страху, що звичайно триває декілька годин і лише зрідка декілька днів

Неадекватний за інтенсивністю гнів або безконтрольна гнівливість, наприклад часті напади люті, постійна злостивість, повторювані бійки

Повторювані суїцидальні погрози, жести, суїцидальна або самоушкоджувальна поведінка

Виражені й стійкі порушення ідентифікації, що виявляються невизначеністю щонайменше в двох з наведених далі сфер: образ власного «Я», сексуальні орієнтації, довготривалі цілі, вибір кар'єри, бажаний тип друзів, пріоритетні вартості

Хронічне відчуття спустошеності або нудьги

Несамовиті зусилля, спрямовані на те, щоб уникнути реального або уявного стану «всіма кинутого»

Демонстративний розлад особистості (F60.4)

Клінічні діагностичні критерії:

Задовольняються загальні критерії.

Демонстративність, театральність.

Яскравість, поверховість і лабільність емоційних реакцій.

Постійна потреба в увазі до себе, схваленні.

Підвищена сугестивність у сполученні з фантазуванням та поверховим мисленням.

Неадекватна демонстрація сексуальної привабливості.

Підвищена потреба бути фізично привабливим.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності:

1.1. підвищена ригідність або підвищена тендітність рівня домагань, різкі розходження рівня домагань у значущих і у незначущих видах діяльності;

1.2. підвищена потреба в досягненні при зниженій або перекрученій мотивації досягнення

Переваження в предметно-образному коді мислення індивідуально-суб’єктивної або індивідуально-емоційної складової.

Параклінічні методи дослідження: специфічних змін не виявляється.

Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості (F60.5)

Клінічні діагностичні критерії:

Задовольняються загальні критерії.

Надмірна схильність до сумнівів і обережності.

Перфекціонізм.

Надмірна сумлінність, скрупульозність і неадекватна занепокоєність продуктивністю.

Підвищена педантичність і схильність до соціальних умовностей.

Необґрунтовані наполегливі вимоги того, щоб інші усі робили в точності як і він самий, або нерозсудливе небажання дозволяти виконати що-небудь іншим людям.

Поява наполегливих і небажаних думок і потягів, що можуть набувати характеру нав’язливостей і ритуалів.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

Зміна цільової і мотиваційної структури діяльності: висока потреба в досягненні при середній мотивації досягнень.

Тип сполучень рівнів ситуативної тривожності і особистісної тривоги: показники рівня тривоги і тривожності проективних методик.

Параклінічні методи дослідження: не є специфічними для даної патології.

Тривожний (уникаючий) розлад особистості (F60.6)

Клінічні діагностичні критерії:

Задовольняються загальні критерії.

Гіперчутливість до відкидання їх іншими.

Постійне загальне почуття напруженості і важкі передчуття.

Наявність уявлень про свою соціальну нездатність, особистісну непривабливість і приниженість.

Підвищена занепокоєність критикою на свою адресу.

Небажання вступати у взаємовідносини без гарантій сподобатись.

Обмеженість життєвого укладу через потребу у фізичній безпеці.

Бажання уникнути соціальної або професійної активності.

Відсутність близьких друзів, крім близьких і родичів.

Надмірна обумовлена страхом сказати щось невідповідне та дурне.

Побоювання потрапити в безглузде становище, почервоніти, виявити ознаки тривоги тощо.

Перебільшення потенційних труднощів, фізичної небезпеки або ризику, роблячи що-небудь просте, але що виходить за рамки звичайних занять.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

Порушення мотиваційної структури діяльності: високий рівень домагань у сполученні з заниженою самооцінкою в значущих видах діяльності і низький або адекватний у сполученні з низькою самооцінкою в незначущих видах діяльності.

Зміни емоційно-афективної сфери:

2.1. рівень особистісної тривоги вище рівня реактивної тривожності;

2.2. низький поріг емоційної реактивності в значущих видах діяльності і середній — у незначущих.

Параклінічні методи дослідження діагностичного значення не мають.

Залежний розлад особистості (F60.7)

Клінічні діагностичні критерії:

Задовольняються загальні критерії.

Перекладання на інших прийняття важливих рішень.

Підпорядкування власних потреб потребам інших людей і неадекватна податливість їхнім бажанням.

Небажання пред’являти навіть розумні вимоги людям, від яких індивідуум знаходиться в залежності.

Почуття незручності або безпорадності на самоті через надмірний страх нездатності до самостійного життя.

Страх бути покинутим особою, із якою є тісний зв’язок.

Обмежена спроможність приймати повсякденні рішення без посилених рад і підбадьорення з боку інших осіб.

Уявлення про себе як про безпомічну, некомпетентну людину.

Добровільне виконання неприємних і принизливих справ, щоб бути улюбленим (ою).

Легка уразливість.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності:

1.1. низька потреба в досягненні, низька мотивація досягнення;

1.2. низька і імпунитивна фрустраційна толерантність, особливо в его-блокінгових ситуаціях.

Рівень соціальної перцепції низький, соціальної ідентифікації середній або низький.

Параклінічні методи дослідження специфічного діагностичного значення не мають.

Інші специфічні і неуточнені розлади особистості (F60.8)

Клінічні діагностичні критерії:

Задовольняються загальні критерії.

Також можуть бути інші прояви, заважаючи соціальної, трудової, сімейної адаптації.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

Порушення або перекручування системи ціннісних і індивідуально-смислових орієнтувань.

Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності:

2.1. підвищена ригідність або підвищена чуттєвість рівня домагань, різкі розходження рівня домагань у значущих і в незначущих видах діяльності;

2.2. підвищена потреба в досягненні при зниженій або перекрученій мотивації досягнення.

Переважання в предметно-образному коді мислення індивідуально-суб’єктивної або індивідуально-емоційної складової.

Параклінічні методи дослідження: відсутність яких-небудь змін.

Наступні рубрики: змішані та інші розлади (F61), хронічні зміни особистості, що не пов’язані з ушкодженням та захворюванням мозку (F62), розлади навичок та потягів (F63) за діагностичними критеріями відповідають F60.4.

РОЗЛАДИ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ (F64)

ПСИХОЛОГІЧНІ І ПОВЕДІНКОВІ РОЗЛАДИ, ПОВ’ЯЗАНІ З СЕКСУАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ І ОРІЄНТАЦІЄЮ (F66)

Розлад статевого дозрівання (F66.0)

ІНШІ РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ (F68)

Література: 1. Напрєєнко О. К. Психіатрія. – Київ, “Здоровя”. – 2001. –584 с.

2. Гельдер М., Гэт Д., Мейо Р. Оксфордское руководство по психиатрии. –К.: Сфера. – 1997. – Т.1. – 298 с.

3. Гельдер М., Гэт Д., Мейо Р. Оксфордское руководство по психиатрии. –К.: Сфера. – 1997. – Т.2. – 315 с.

4. Каплан Г.И., Сэдок Б.Дж. Клиническая психиатрия. В 2 т. Пер. с англ. - М.: Медицина, 1998. -Т. 1. - 493 с.

5. Каплан Г.И., Сэдок Б.Дж. Клиническая психиатрия. В 2 т. Пер. с англ. - М.: Медицина, 1998. -Т. 2. - 456 с.

6. Руководство по психиатрии: В 2 т. / Под ред. А.С. Тиганова.- М., Медицина.- 1999. Т.1: -700 с.

7. Руководство по психиатрии: В 2 т. / Под ред. А.С. Тиганова.- М., Медицина.- 1999. - Т.2: - 680 с.

8. Циркин С.Ю. Справочник по психологии и психиатрии детского и подросткового возраста. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 748 с.

Лекцію підготував проф. Винник М.І..

Затверджено на засіданні кафедри

(протокол №_____ від”____”_______________2008 р.)

Завідувач кафедри психіатрії, наркології

І медичної психології проф. Винник М.І.

Дата добавления: 2014-01-07