КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Лекція 9. Вимоги до семестрового контролю
Контрольні заходи - необхідний елемент зворотного зв'язку в процесі навчання для визначення відповідності рівня набутих студентами знань, умінь і навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти та забезпечення своєчасного корегування навчального процесу. Основними видами контролю навчального процесу є: поточний, рубіжний та семестровий. Поточний контроль проводиться викладачами на аудиторних заняттях всіх видів. Основне завдання цього контролю - перевірка рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи. Основна мета контролю - забезпечення зворотного зв'язку між викладачами та студентами в процесі навчання, забезпечення управління навчальною мотивацією студентів. Інформація, отримана при поточному контролі, використовується як викладача - для корекції методів і засобів навчання, так і студентами - для планування самостійної роботи. Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на практичних заняттях і лекціях, у формі колоквіуму, за результатами якого студент допускається до виконання лабораторної роботи, виступів студентів при обговоренні питань на семінарських заняттях, а також у формі комп'ютерного тестування. Форми проведення цього контролю та критерії оцінювання рівня знань і умінь визначаються відповідною кафедрою. Результати поточного контролю (поточна успішність) з дисципліни є основною інформацією при проведенні заліку і можуть враховуватися викладачем при проведенні іспиту з цієї дисципліни. Найбільш об'єктивно та системно облік поточної успішності забезпечується при використанні рейтингової системи оцінювання. Рубіжний (модульний, тематичний, календарний) контроль - це контроль знань студентів після вивчення логічно завершеної частини навчальної програми дисципліни. Цей контроль може бути тематичним (модульним) або календарним і проводитися у формі контрольної роботи, тестування та ін. Семестровий контроль з певної дисципліни проводиться згідно навчального плану у вигляді семестрового екзамену, заліку (диференційованого заліку) у строки, встановлені графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою програмою дисципліни. Форма проведення семестрового контролю (усна, письмова, комбінована, тестування і т.д.), зміст і структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань) та критерії оцінювання визначаються рішенням відповідної кафедри. Семестровий іспит - це вид підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з певної навчальної дисципліни за семестр, що проводиться в період екзаменаційної сесії. Залік (диференційований залік) - це вид підсумкового контролю, при якому засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного контролю (тестування, поточного опитування, виконання індивідуальних завдань та певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях) протягом семестру. Семестровий залік планується при відсутності екзамену і зазвичай не передбачає обов'язкової присутності студентів на заліковому заході. Атестація студентів є календарним рубіжним контролем. Метою проведення атестації є підвищення відповідальності та ефективності виконання графіка навчального процесу студентами. Вона проводиться двічі за навчальний семестр (на 8 та 14 тижнях кожного семестру) обов'язково на І-ІV курсах з усіх навчальних дисциплін, які вивчаються в даному семестрі. На п'ятому та шостому курсах атестація може проводитися за рішеннями Вчених рад факультетів (інститутів). Результати атестації можуть враховуватися викладачем при проведенні іспиту (заліку) з даної дисципліни. Залік виставляється за результатами навчальної роботи студента в семестрі (виконання семестрових індивідуальних завдань та контрольних робіт, виступах на семінарських заняттях та оцінок поточного контролю). При використанні рейтингової системи оцінювання, «зараховано» виставляється, якщо студент отримав рейтинг з дисципліни не менше 0,6 від максимально можливого значення (рейтингової шкали). Студент не допускається до семестрового контролю з дисципліни, якщо він не виконав усіх видів робіт, передбачених робочим навчальним планом на семестр з конкретної дисципліни, або має незадовільні обидві атестації з дисципліни і не отримав позитивної оцінки з додаткових контрольних заходів другого атестації. При цьому викладач у заліково-екзаменаційній відомості робить запис «не допущений". Практика студентів - невід'ємна складова частина процесу підготовки фахівців у ВНЗ і проводиться на базах навчальних закладів, а також на сучасних підприємствах і в організаціях різних областей народного господарства, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі і державного управління. Згідно Положень про проведення практики студентів ВНЗ України та про організацію навчального процесу в НТУУ «КПІ», мета практики - опанування студентами сучасними методами, формами організації та засобами праці в області майбутньої професії, формування у них, на базі отриманих у ВУЗі знань, професійних умінь і навичок для прийняття самост-ності рішень під час роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності. Практика студентів передбачає безперервність та послідовність проведення при отриманні достатнього обсягу практичних знань і умінь згідно кваліфікаційними рівнями: «бакалавр» і «магістр». Планом підготовки бакалаврів і магістрів існують такі види практик: педагогічна практика в школі, виробнича (бакалаврат), реабілітаційна і переддипломна (магістратура). Педагогічна практика в школі - проводиться на 3-му курсі (6 семестр, 5 тижнів). Виробнича практика - на 4-му курсі (8 семестр, 5 тижнів). Реабілітаційна практика проводиться на 5-му курсі (10 семестр, 2 тижні). Заключним ланкою практичної підготовки студента є Переддипломна практика (ПДП), яка проводиться на 6-му курсі при підготовці магістрів (11 семестр, 3 тижні) у вересні після канікул, перед виконанням магістерської дисертації (МД). До проходження ПДП студент повинен отримати (запропонувати свою) тему магістерської дисертації (МД), щоб під час практики закріпити і поглибити знання дисциплін професійної підготовки, зібрати фактичний матеріал кий і виконати необхідні дослідження. ПДП проводиться індивідуально під керівництвом наукового керівника магістерської дисертації. Зміст і технологія проведення будь-якого типу практики визначаються програмою практики, яка розробляється відповідною кафедрою і затверджується деканом факультету. Програма складається з таких розділів і підрозділів: 4. Форми і методи контролю. Програма визначає види і форми перевірки сформованості необхідних умінь і навичок, вимоги до звіту студента про виконання програми практики та індивідуального завдання. Письмовий звіт про практику захищається студентом у комісії, призначеної завідувачем відповідної кафедри. Студент, який не виконав програму практики без поважних причин, може отримати право повторно проходити практику з виконанням умов, визначених факультетом. Студент, який отримав останній раз незадовільну оцінку з практики в комісії, відраховується з ВНЗ. Мета державної атестації (ДА) студента - визначення фактичної відповідності його підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вона здійснюється державною екзаменаційною комісією (ДЕК) після завершення навчання на певному рівні (бакалавр, магістр). ДЕК оцінює рівень науково-теоретичної і практичної підготовки випускників, вирішує питання про набуття освітнього рівня, присвоєння відповідної кваліфікації та видачі документа про вищу освіту. Теми МД щорічно розробляються та обговорюються на випускових кафедрах, розглядаються Вченою радою факультету і затверджуються деканом. Студенти мають право вибирати тему МД з переліку, визначеного випусковою кафедрою, або запропонувати свою з обгрунтуванням доцільності її розробки. Підготовка МД проводиться студентами у ВНЗ або на підприємствах і в організаціях, зацікавлених у цій роботі. Склад рецензентів затверджується деканом МД при подачі завідувача випускової кафедри не пізніше, ніж за місяць до початку захисту. Проведення Держ. екзаменів та безпека МД здійснюється на відкритому засіданні ДЕК за участю не менше половини членів комісії при обов’язковій присутності голови комісії. Робота ДЕК проводиться у терміни, передбачені графіком навчального процесу. На одному засіданні під час усного Держ. екзамена проводиться атестація не більше 15 студентів, а при захисті дипломних робіт - не більше 7 студентів. Тривалість проведення Держ. екзамена або захисту МД не повинна перевищувати 6 годин на день. Отримання студентом незадовільної оцінки на одному з Держ. екзаменів не позбавляє його права здавати другий Держ. екзамен. Студент, який не захистив МД або не здав Держ. екзамени, або не з'явився на захист МД (Держ. екзамен) без поважних причин, відраховується з ВНЗ, той, що виконав навчальний план, але не пройшов державної атестації. Студентам, які не захищали МД (не здавали Держ. екзамен) з поважної, документально підтвердженої причини, ректором може бути продовжений строк навчання до наступного періоду роботи ДЕК, але не більше ніж на один рік. Якщо студент не захистив МД, комісія визначає, чи може він повторно захищати ту ж саму роботу або зобов'язаний підготувати нову. Повторна захист і повторна здача Державних іспитів дозволяється тільки під час наступної ДА протягом трьох років після закінчення ВНЗ. Перелік Державних іспитів для осіб, які їх здають повторно, визначається навчальним планом, чинним на рік закінчення ними ВНЗ.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 624; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |