Економічні наслідки митних тарифів. Економічні наслідки митних тарифів розглянемо на прикладі економіки малої країни, оскільки більшість країн світу є саме такими відносно світового ринку.[1]

Економічні наслідки митних тарифів розглянемо на прикладі економіки малої країни, оскільки більшість країн світу є саме такими відносно світового ринку.[1] Припустимо, що вітчизняне пропонування деякого товару в умовах автаркії описується кривою пропонування , а попит на нього вітчизняних споживачів – кривою . Рівновага встановлюється в точці , якій відповідає внутрішня рівноважна ціна і рівноважний обсяг вітчизняного виробництва (рис. 3.1)

В умовах вільної торгівлі країна виявляє, що світова ціна цього товару є нижчою за рівноважну вітчизняну. Іноземні виробники за світовою ціною можуть поста­вити необмежену кількість цього товару, тому світове пропону­вання є абсолютно еластичним. У відкритій економіці рівновага встановлюється у точці . Вітчизняні споживачі купують товар в обсязі , вітчизняні виробники можуть продати свою продукцію за світовою ціною лише в обсязі , різницю між ними становить обсяг імпорту –.

Отже, у відкритій економіці ціна товару нижча, внутрішнє споживання зростає, а вітчизняне виробництво скорочується. Відповідно розподіляються вигоди від вільної торгівлі: виграють вітчизняні споживачі, виграють імпортери за рахунок збільшення обсягів продажу, програють вітчизняні виробники, оскільки лише незнач­на їх частина спроможна виробляти за світовою ціною. Звичайно, що вітчизняні виробники, які постраждали від іноземних конкурентів, будуть вимагати протекціоністського захисту.

Припустимо, що уряд погоджується захищати вітчизняного виробника і запроваджує специфічне мито . Крива пропонування зміщується у положення , внутрішня рівноважна ціна зростає до .[2] Нова рівновага відповідає точці . В результаті підвищення ціни споживання скорочується до , вітчизняне виробництво розширюється до, а обсяг імпорту скорочується до . Від ввізного мита виграють вітчизняні виробники та державний бюджет, а програють вітчизняні споживачі та імпортери. Імпортне мито призводить до перерозподілу доходів від споживачів на користь державного бюджету та виробників у галузях, які конкурують з імпортом. Доведемо це, проаналізувавши зміни у надлишках виробників та споживачів.

В умовах вільної торгівлі надлишок споживачів – мірило їх вигоди від конкурентного ринку – відповідає площі трикутника, утвореного кривою попиту та кривою пропонування . Втрата надлишку споживача при запровадженні мита відповідає площі секторів a+b+c+d (рис. 3.1). Кожен з них представляє певний наслідок впливу мита. В цілому імпортне мито спричиняє появу двох груп економічних результатів – це перерозподільчі ефекти (фіскальний ефект та ефект перерозподілу) та ефекти втрат (ефект захисту та споживчий ефект).

Фіскальний ефект (сектор с) представляє доход державного бюджету від мита. Цей доход є результатом перерозподілу частини надлишку споживача на користь держави. Оскільки держава згодом використає ці кошти на фінансування суспільних потреб, вони не є чистими втратами добробуту суспільства, а становлять втрату лише для споживачів.

Ефект перерозподілу (сектор а) представляє величину надлишку спожи­вача, перерозподілену митом на користь вітчизняних виробників імпортоконкуруючого товару. Втрата надлишку споживача перетворюється у частину надлишку вітчизняного виробника, його добробут зростає. Але зі зростанням обсягів вітчизняного виробництва зростають витрати виробництва (сектор b), отже, чистий приріст виграшу виробників від мита становитиме різницю площ секторів а і b.

Ефект захисту (сектор b) представляє величину чистих суспільних втрат, що виникають внаслідок зростання внутрішнього виробництва з вищи­ми, ніж в іноземного виробника, витратами. Зростання виробництва забез­печується виробником, який не має порівняльної переваги, отже, ресурси переміщуються від галузей з порівняльною перевагою у галузь без неї. Неефек­тивність розподілу ресурсів внаслідок введення мита виникає і в межах світової економіки, оскільки більш ефективні іноземні виробники будуть змушені скорочувати виробництво, а їхні товари заміщуються товарами менш ефективного вітчизняного виробництва.

Споживчий ефект (сектор d) також представляє величину чистих сус­пільних втрат, але вже внаслідок скорочення споживання після введення мита і підвищення ціни товару.

Отже, внаслідок запровадження мита величина чистих суспільних втрат дорівнює сумі площ секторів b і d. Абсолютна величина втрат залежить від розміру імпортного мита та еластичності попиту на імпорт. При цьому сукупний виграш виробників і держави (а + с) є меншим, аніж втрати споживачів (a+b+c+d). Жодного позитивного економічного ефекту, пов`язаного з економічним зростанням, при митному захисті не виникає.

Вплив митного тарифу на економіку великої країни відрізняється тим, що внаслідок введення мита, наступного підвищення ціни товару та скорочення обсягу попиту знижується світова ціна цього товару, оскільки країна є великою, тобто зданою чинити вплив на світову ціну.

Економічні ефекти від запровадження мита великою країною подібні до розглянутих для малої країни за винятком фіскального ефекту. У випадку великої країни він складається з двох частин: ефекту внутріш­ніх доходів, який утворюється від перерозподілу доходів споживачів на користь держави, та ефекту умов торгівлі, який виникає внаслідок покра­щення умов торгівлі для великої країни та перерозподілу доходів іноземних виробників на користь бюджету великої країни. Але імпортне мито дає деякий позитивний результат, якщо ефект умов торгівлі перевищує величину чистих суспільних втрат від запровадження мита.

Дата добавления: 2014-01-07