Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класів з української літератури

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Головним завданням викладанням предмета є літературна освіта, розвиток гуманітарної культури та творчих здібностей учнів, виховання в них національних світоглядних орієнтирів, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися з творами мистецтва слова та свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.

Об’єктом вивчення літератури є художній твір, що й зумовлює організацію системи роботи з учнями, в основі якої лежить естетична природа та духовно естетична сутність мистецтва слова. Що слід вивчати, яких результатів у набутті знань та вмінь потрібно досягти, визначено навчальною програмою для кожного класу. Складність полягає у виборі методів та прийомів, застосування яких дало б змогу навчити школярів сприймати твір за законами естетичного мислення та інтегрувати здобуті знання в їхній духовний досвід.

Такий спектр завдань потребує цілісного підходу до вивчення кожного літературного твору, організації його аналізу в єдності змісту і форми. Під час вивчення літератури вчитель має чітко визначити основні та другорядні знання, дібрати аналогічні факти в інших видах мистецтва, застосувати такі засоби і прийоми роботи, які найефективніше розкрили б художню своєрідність твору.

Теоретичні аспекти вивчення твору при цьому слід розглядати не як самоціль, а лише як один із способів визначення своєрідності авторської поетики. Аналіз художнього твору має опиратися на текст та докладний розгляд основних епізодів, виразне читання уривків, окремих творів тощо.

Переорієнтація процесу навчання на розвиток дитини передбачає індивідуально-диференційований, особисто-орієнтований підхід, за якого на першому в педагога повинен бути учень, його особистість, яку треба всебічно розвивати засобами словесного мистецтва та педагогічної майстерності.

Перевірка та встановлення досягнутого рівня в опануванні суми певних знань і вмінь належать до найважливіших аспектів навчального процесу і значною мірою характеризують його якість.

На уроках літератури домінуючою формою навчання і здійснення контролю за досягнутими результатами є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності і до якого учнів залучає вчитель, спонукаючи розмірковувати, робити узагальнення і висновки, висловлювати власні думки, оцінювати. При цьому й відбувається перевірка та оцінювання навчальних досягнень учнів і рівня їхньої компетентності, тобто поточне оцінювання знань та вмінь. Під час такого оцінювання обов’язковим має стати контроль за прочитанням кожним учнем програмових творів, визначення рівня засвоєння їхнього змісту, перевірка виконання зазначених у програмі видів усних та письмових робіт.

Знання напам’ять визначених програмою творів та виразного читання їх оцінюється 12 балами.

Вимоги, що ставляться до знань і вмінь учнів, визначені програмою, екзаменаційними білетами, тематикою та текстами для письмових робіт.

Школярі повинні усвідомити, що оцінка (кількість балів) ставиться не тільки за знання, а й за уміння вчитися (уміння виділяти найсуттєвіше у змісті навчання, передати самостійно засвоєне, застосувати основні положення на практиці, систематизувати узагальнювати вивчений матеріал, самому оцінити результат своєї роботи).

З цього випливають основні вимоги до перевірки й обліку знань, умінь і навичок учнів з літератури:

1) у процесі вивчення кожної теми треба виділяти суттєві елементи знань;

2) спрямовувати зусилля школярів на виявлення глибини і повноти розуміння суттєвого;

3) домогтися виявлення рівня засвоєння матеріалу опрацьованої теми за певною системою і в логічній цілісності;

4) визначати форми і методи виявлення знань, що підлягають обов’язковій перевірці з окремої теми, зважаючи при цьому на специфіку літератури як виду мистецтва;

5) забезпечувати тематичну конкретність оцінок.

Оцінка виставляється на основі фактичного засвоєння програмового матеріалу з урахуванням його важливості у курсі літератури:

1. Чи вміє учень у процесі аналізу твору усвідомлювати історичні умови, в яких жив і творив і творив письменник, його світоглядні погляди і позиції, які ідеали утверджує; чи має навички аналізу художнього твору, виходячи з його жанрової специфіки, а саме: виразно читати й логічно осмислювати прочитане, членувати, зіставляти, групувати факти, події, картини, образи і за їх допомогою розкривати ідейну силу і красу всього твору; як висловлює свої судження про відображені у творі життєві явища, про вчинки і помисли персонажів, зокрема, про моральну і духовну красу позитивного героя.

2. Чи вміють учні 5-8 класів виразно читати, аналізувати художній твір за планом:

а) визначати провідну думку в прочитаному уривку чи в цілому творі;

б) виділити художні засоби та визначати їх функції відповідно до провідної думки;

в) висловити своє ставлення до прочитаного, до поведінки і вчинків героїв;

г) аргументувати власні думки і судження текстом художнього твору та ін.

3. Який рівень засвоєння теоретико-літературних понять, що визначені програмою (в теоретичному і практичному плані).

4. Наскільки розвинуті творчі здібності, уміння самостійно працювати над художньою і критичною літературою, складати плани, тези, конспекти, рецензії, виступи, писати твори різних жанрів літературною мовою, який рівень мовної грамотності.

На основі аналізу усних відповідей учнів, тестової перевірки, письмових робіт учитель повинен зробити висновок про рівень засвоєння програмового матеріалу учнями. При цьому враховуємо засвоєння питань теоретичного характеру, формування наукових понять, розвиток мислення і культури мовлення, знання текстів художньої та критичної літератури, повноту і правильність відповіді, набуття умінь і навичок застосовувати знання на практиці і виставляє підсумкову оцінку за семестр чи за рік у журналі не як середньоарифметичний бал за поточну перевірку, а як оцінку, що відбиває кінцевий результат роботи школяра над темою чи кількома темами як основними логічно завершеними одиницями програмового матеріалу.

Перевірка й оцінювання знань мають відбуватися не епізодично, а систематично, відповідно до поетапного здійснення процесу навчання. Будь-який вид перевірки (тематична, поточна, періодична, тобто залікова) повинен передбачати загальну підпорядкованість контролю засвоєння знань за темами (розділами) програми, бо це підвищує об’єктивність оцінювання знань, умінь і навичок, дає можливість диференціювати навчальну роботу з учнями, допомагає краще систематизувати й узагальнити навчальний матеріал, зосереджувати увагу учнів на найсуттєвішому в системі знань з літератури, підвищує почуття відповідальності школярів за навчання.

З однієї теми учень може мати кілька поточних оцінок, вирішальною ж повинна бути та, що відображає кінцевий результат навчальної роботи над темою; виставлена на основі перевірки знання школярем суттєвих питань з теми.

Підсумкові (за тему)(оцінки виставляються на підставі 2-3 і більше поточних, з них обов’язково одна – за письмову роботу. На підставі підсумкових (тематичних) виставляються оцінки за семестр. Цей облік (тематичний і семестровий) завершує поточне оцінювання, а в кінці навчального року переходить у свою вище форму – екзамен, за рік.

Усі оцінки за знання, уміння й навички з літератури виставляються у класному журналі на сторінках, де ведеться облік знань з літератури.

Якщо учень через поважну причину не зміг пройти атестацію з окремої теми, то на його прохання ця атестація може бути перенесена на інший термін, але не пізніше, ніж на тиждень. Учням дозволяється перескладати тему з метою підвищення балів.

Семестрова оцінка визначається за результатами тематичного оцінювання за умови проходження учнем усіх запланованих тематичних атестацій, відповідно виставляється й оцінка за рік. У 9-11 класах передбачається проведення державної підсумкової атестації з метою перевірки освітнього рівня учнів.

Отже, усі форми оцінювання навчальних досягнень учнів (поточне, тематичне, підсумкове) стимулюють учнів до підвищення рівня навчальних здобутків.

Рівні навчальних досягнень Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
1. Початковий       Учень відтворює матеріал на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище.
  Учень розуміє навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворює якийсь фрагмент окремим реченням.
  Учень сприймає навчальний матеріал, дає відповідь у вигляді вислову (з допомогою вчителя).
2. Середній     Учень володіє літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворює незначну його частину, дає визначення літературного явища без посилання на текст.
    Учень володіє матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою вчителя та учнів відтворює матеріал і наводить приклад з тексту.
  Учень володіє матеріалом, відтворює значну його частину, допомогою вчителя знаходить потрібні приклади у тексті літературного твору.
3. Достатній     Учень володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.
    Учень володіє матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя виправляє допущені помилки й добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.
  Учень володіє матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу художнього твору, систематизує та узагальнює набуті знання, самостійно виправляє допущені помилки, добирає переконливі аргументи на підтвердження власного судження.
4. Високий   Учень володіє матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляє початкові творчі здібності, самостійно оцінює окремі нові літературні явища, знаходить і виправляє допущені помилки, працює з різними джерелами інформації, систематизує та творчо використовує дібраний матеріал.
        Учень на високому рівні володіє матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлює свої думки, самостійно оцінює різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо них.  
  Учень вільно володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до перенесення набутих знань та вмінь на нестандартні ситуації, схильність до літературної творчості.

6. Схема аналізу уроку української літератури.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
У системі загальної середньої освіти | Методика роботи вчителя на етапі домашнього завдання учням
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 460; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.019 сек.