Система цінових виправлень

Технічні виправлення. До технічних виправлень, що найбільше часто зустрічаються, у практиці міжнародної торгівлі можна віднести наступні:

1. Виправлення на техніко-економічні відмінності. Основною умовою коректного добору виробівааналогів і конкурентних матеріалів для розрахунку зовнішньоторговельних цін є мінімальний обсяг розбіжностей у техніко-економічних показниках виробленої й порівнюваної продукції, а також в умовах її реалізації. Крім того, необхідно мати на увазі, що розрахунок кожного виправлення необхідно провадити за умови, що всі інші техніко-економічні параметри й умови реалізації залишаються незмінними. У практиці розрахунків цін машин і встаткування найбільше часто робляться виправлення на потужність і продуктивність виробів, видаток палива й електроенергії, необхідні для роботи встаткування. Приміром, виправлення на потужність або продуктивність розраховується по формулі:

Ц₂ /Ц₁ = (М₂/М₁)ⁿ,

де Ц₂ – розрахункова ціна,

Ц₁ – конкурентна ціна,

М₂ – потужність або продуктивність виробу, що розраховується,

М₁ – потужність або продуктивність виробу-аналога по конкурентному матеріалу,

n – показник ступеня, називаний коефіцієнтом гальмування ціни. Величина цього показника залежить від особливостей виготовлення й, головним чином, від призначення встаткування.

2. Виправлення на комплектацію. Для багатьох видів машин і встаткування комплектація може бути досить складної й змінюватися в досить широких межах. Складність розрахунку виправлення на комплектацію залежить від того, чи відомі ціни всіх вузлів, елементів і т.д. комплектації (так звані попозиционные ціни). Якщо конкурентний матеріал містить такі ціни, виправлення робиться шляхом вирахування (або підсумовування) з конкурентної ціни певної попозиционной ціни. Звичайно виправлення на комплектацію збільшує суму контракту на 8-10%.

3. Виправлення на тропічне виконання. Машини й устаткування, призначені для роботи в умовах високої температури й вологості, повинні відповідати особливим вимогам і забезпечувати надійність техніко-економічних показників і інші необхідні споживчі властивості. Там, де застосовується виправлення, вона становить 10-15% понад вартість продукції у звичайнім виконанні.

Комерційні виправлення. До комерційних виправлень, що найбільше часто зустрічаються, у практиці міжнародної торгівлі можна віднести наступні:

1. Приведення до єдиних умов поставки. Імпортні ціни приводяться до умов поставки "Франко-границя" або "СИФ порт" країни-покупця. Експортні ціни приводяться до умов поставки "Франко-границя" або "ФОБ порт" країну-продавця. Дані про вартість фрахту й страхування беруться з офіційних даних транспортно-експедиційних організацій. Практика зовнішньої торгівлі показує, що при нормальній кон'юнктурі ринку транспортних засобів розрахункова вартість фрахту й страхування не перевищує 12-15%. При розрахунках залежності між умовами ФОБ і СИФ застосовується наступна формула приведення:

Ц_сиф = (Ц_фоб + Ф)А,

де Ц_сиф і Ц_фоб – ціни на продукцію з урахуванням транспортування на умовах СИФ і ФОБ;

Ф – вартість фрахту (перевезення від порту відправлення до порту призначення);

А – ставка страхування вантажу під час перевезення водним шляхом. Під час перевезення машин і встаткування вартість фрахту (Ф) визначається як сумарна вартість фрахту всіх вантажних місць.

2. Виправлення на уторговывание. Як відзначалося, ціна пропозиції завжди вище остаточної ціни. У практиці зовнішньої торгівлі виправлення на уторговывание можуть доходити до 20-25%. Обґрунтованість оцінки величини цього виправлення залежить від якості конкурентного матеріалу й уміння з ним працювати, від знання конкретного постачальника й ринку і т.д. Як правило, із прейскурантних цін робляться більші знижки (до 40%), із цін пропозицій – менш значні; при використанні цін контрактів виправлення на уторговывание в більшості випадків не враховується.

3. Приведення імпортної ціни на термін поставки товару. Враховуючи розрив у часі між даними конкурентних матеріалів і поставкою змінюється реальна ціна контракту. Тому при розрахунку імпортної ціни приводять ціни пропозиції до поставки товару, застосовуючи індекси експортних і оптових цін, публикуемые в статистичних матеріалах. Для розрахунку наведеної імпортної ціни застосовується формула:

З₁ = З₀ · I₁/I₀,

де З₁ – наведена імпортна ціна;

З₀ – ціна, запропонована інофірмою в конкурентному матеріалі;

I₁ – пропонований індекс цін на дату поставки за майбутнім контрактом;

I₀ – індекс цін товару на запропонований інофірмою строк закінчення поставки.

4. Виправлення на умови платежу. У контрактах можуть бути передбачені різні умови платежу: за готівка, чеком, перекладом, з акредитива, інкасо, в аванс (повністю або частково), у кредит з розстрочкою платежу. Виправлення на умови платежу розраховується стосовно базисної ціни на дату висновку контракту, розрахованої по конкурентному матеріалу. Потрібно визначити, яка буде ціна за готівку на передбачувану дату висновку контракту з урахуванням погоджених умов платежу. Іншими словами, у кожному разі покупець повинен повністю відшкодувати в ціні будь-які пільги, надані продавцем, включаючи втрати від тимчасово відвернених з обороту фінансових коштів продавця. У ряді методик ціна з розстрочкою платежу визначається по формулі:

ЦК = Ц_Б(1 + ДО)^Т,

де ЦК – ціна на дату фактичних розрахунків;

Ц_Б – ціна на початок періоду розстрочки;

ДО – банківський відсоток за кредит, узятий продавцем;

Т – період розстрочки.

Дата добавления: 2014-01-07