Чотири мушкетери». Ар Деко

ФРАНЦІЯ. Національні тенденції до 1940

Лекція 8.

ПІД ЗНАКОМ ПЛАКАТУ. Плакат виник в сер. ХIХ ст. в розпал промислової революції, як інструмент культурної, політичної, суспільної та економічної агітації. Засновником вважається Жюль Шере (1836–1932) — автор перших робіт для Фолі- Бержер (1869).В ті часи міста перетворюються в мегаполіси і споруди надають графікам свої стіни – простір, недосяжні раніше для самовиразу. Жюль Шере створив більше тисячі плакатів і став передвісником так званого золотого періоду французького плакату з 1880 по 1890. Закон від 19 липня 1881 дозволяє повну свободу розклейки, відтак всі стіни, рекламні площі розбираються на ура. Зароджуються плакатні підприємства. Ежен Грасе, Пьєр Бонар і Анрі де Тулуз-Лотрек підбивають риску під образом творів художньо-промислового змісту. Не лише Париж, але увесь світ стає свідком того, що набуде назви Ар нуво. Муха, Стейнлен, Грюн – представники золотого періоду французького плакату.

ГД завжди виступав засобом вирішення комунікаційних проблем. У Франції він розвивався у індивідуальному ключі – це не так «архітектура інформації» як культурно-мистецька терапія. Для французьких дизайнерів не було характерним і захоплення радикальним авангардом. Тут не прижились традиції дада чи футуризму, натомість, використання Кассандром геометрії та інших його плакатних технік, наслідували радше, пуризм архітектора Ле Корбюз’є, якого Кассандр, до речі, залучив до проектування власного дому. (напряму в живописі і архітектурі XX ст, що шукає естетичної зрозумілості, точності. Засн. Амеде Озенфан і Ле Корбюзье в 1918, з написанням художнього маніфесту «Після кубізму». Пуристи прагнули поєднати естетику з механікою. Найбільш раціональним вважається поєднання геометричних елементів. Ідеальною пропорцією вважається золоте січення. Декоративність та манірність заперечуються).

Загалом – рух від імпресіонізму та ар нуво (Шере, Муха) до студії Грапус та польської школи плакату.

Не лише для Франції, але й для решти світу, Париж - центр моди та культурного життя - столиця та символ сучасності, популяризуючись завдяки участі у міжнародних виставках та постановці «вуличних спектаклів», розмаїття яких супроводжувалось новими рекламними плакатами. На плакатах, як артистичних так і рекламних, було представлене розкішне безтурботне життя, втеча від реальності та насолода щоденнимми втіхами. Зокрема, Капієлло, Роже Перо, Роже де Валеріо. Риси німецького об’єктного плакату проявляються у Капієлло. ого обєктного плакату проявляються у французів, зокрема, у в музеях сучасного мистецтва, зокр.В міжвоєнні роки Капієлло створив один з найбільш захопливих та економічних зображень з коли-небудь створених для рекламних плакатів бульйонних кубиків. Симетрія голови бика, ефектно виділене біле (незадруковане) око та реальне зображення бульйонного кубика не потребували ніякого гасла. Товар показано поряд з зображенням, яке є і буквальне і метафоричне. Бик - не лише буквальне джерело створення бульйону, але й символізує силу, передану ним бульйонному кубику.

В роботі найвідомішого та найбільш послідовного, блискучого художника-плакатиста Кассандра, банальним зображенням їжі, напоїв, палінню, розвагам та подорожам надано монументальної виразності.

КАССАНДР. Адольф Жан Марі Мурон (Харків). Заявив про себе «Між війнами» як представник нового покоління. Кассандр, Колен, Карлю «Три К», а разом з Люпо – «ЧОТИРИ МУШКЕТЕРИ». Уся четвірка стане взірцем для плакатистів Франції. Кожен з них слідував принципу «Графічне вираження ідеї».

Перший великий (4 метри) плакат Кассанда, для паризького магазину меблів «Лісоруб», з’явився у 1923. Саме постать лісоруба, а не зображення меблів Кассандр обрав як основний образ для ілюстрування плакату. Дерево, що падає займає простір до правого верхнього кута, та утворює під собою тріаду з різних відтінків жовтого кольору, симетрично до такої ж площини зліва. Подібна градація кольорових площин стала одним з основних компонентів стилю Арт Деко – напряму, що у 1920-х почав зароджуватись. В 1925 році в Парижі відбулась виставка «Експозиція Арт-Деко в промисловій сучасності», що показала, що ряд художників хоче цікавішого дизайну, ніж геометричний і функціональний та більш сучасного ніж модерн. Арт-деко – це еклектичний набір стилістичних впливів – кубізм, модерн, функціоналізм, мистецтво древніх народів Африки, Америки, Єгипту, Сходу. Його мотивами є строга композиційна закономірність, етнічні геометричні візерунки, відтворення «колишньої розкоші», шик, орієнтація на минуле;

характерні риси в графіці:

- використання можливостей та засобів геометрії (прямі, діагональні та колоподібні лінії), проте, увага не функціональності, а стилізації, декору та орнаменту;

- градієнт, що підкреслює форму ретельно пропрацьованих об’єктів,

- використання форм з минулого, цитати різних епох.

Риси ар деко:

- Декоративнісь, без перебільшень (арт-деко спростив модерн);

- Простота та сміливість, але відмова від індексальності та елітарності (арт-деко ускладнив модернізм);

Для Кассандра геометрія була основою всього: конструкції цілого зображення, зв’язку між елементами та пропорцій на площині, основою літер. Кассандр починав роботу над проектом з розробки текстових елементів. Його провідна теза - «текст та буква запалюють ідеї, та генерують пластичну форму».

За наступні десять років, починаючи зі створеного у 1925 плакату «Незмиренний» з діагональною симетрією, Кассандр створив кілька графічних шедеврів з числа більш як кілька сотень робіт. Надаючи естетичного значення рекламованим ним товарам, він в той же час заявляв, що плакат це лише:

…Засіб зв’язку між продавцем та покупцями – щось на зразок телеграфу. Дизайнер як телефоніст: він не створює послання, а надсилає їх. Важливі не думки дизайнера, а його здатність передати посилання, зв’язатись зрозуміло, потужньо та точно.

Цікавим є плакат Кассандра, створений для напоїв Дюбоне у 1932. Фігура людини зображена у трьох стадіях: від контурного зображення до повністю заповненого кольором; ідея поступового отримання задоволення згідно з поступовим формулюванням назви напою DUBO - гарний: DUBON добрий: DUBONNET – завершена назва, завершена фігура людини, завершене зображення пляшки, що наповнює склянку. Поряд з важливістю слова, Кассандр виділяє суттєвість форми шрифта та його розміщення на роботі. Його шрифтові символи майже завжди створюються у відповідності до рисунку зображень та форм слів.

ПОЛЬ КОЛІН. Шанувальник Жозефіни Бейкер (чорношкірої актриси), яку часто зображав. Створив біля 1900 плакатів та декорацій. 1927 – створив 30 ілюстрацій до мемуарів Бейкер у техніці літографії у стилі ар деко.

ЖАН КАРЛЮ. Його графіці притаманна чарівність, незграбні форми та просторові нюанси кубізму. Під час свого перебування в США (у воєнні роки) працював для Контейнерної корпорації та Pan American Airways. У 1953 році він повернувся у Францію і продовжив свою роботу в якості дизайнера сайт і консультантом для багатьох компаній, у тому числі Air France і Firestone Франції.

ШАРЛЬ ЛЮПО. Нар. в Ніцці, вчився і працював до 1918 в Лозанні, де створював рекламу для магазинів модного одягу. Далі переїхав до Парижу де його елегантні яскраві дизайни реклами предметів розкоші цінувались замовниками. В Парижі став відомим завдяки двом плакатам для Voisin автомобілів. Серед його клієнтів був «Кантон» магазин хутра, для тякого спочатку використовував живописні ефекти, а згодом його стиль набув елементів кубізму і став строго графічний. З 1947 по 1955 року він творив корпоративний імідж для аперитивів Сен-Рафаель.

Завдяки працям Кассандра, зображення, створені аерографом, а також геометричні написи символізували прагматизм та точність, притаманні століттю технічного прогресу. Геометрію Кассандра використав учень П’єр Фікс-Мессо, в рекл.плакаті залізниці з двома словами «Точність та Держава», додатково залучені геометричні елементи для посилення переконання в точності обслуговування, зокрема зображена секундна стрілка годинника, біле коло схоже на ореол позаду голови машиніста, вказуює на центр чорного тіла локомотива.

РОЗВИТОК РЕКЛАМНИХ АГЕНЦІЙ. Взагалі, протягом 1930-их важливість плакату та праці індивідуального художника відчутно зменшується. Це спричинене, зокрема, постійним ростом журнальних тиражів, що могли розміщувати на своїх сторінках рекламу, а також поступовим розвитком рекламних агенцій, що працювали як одна команда, залучаючи клієнтів користуючись відомим іменем окремих дизайнерів.

Такі рекламні агенції та типографії (Toлмері Дрігер) мали власні студії дизайну, та робили спроби створення власного безкомпромісного модерного стилю. Основною продукцією таких агенцій були брошури та каталоги, при розробці яких не було таких обмежень (суто технічних) як при розробці плакатів. Це, зокрема стосувалось елементів фотомонтажу.

Паризький типограф Альфред Толмер був автором книги, виданої в Англії у 1931 під назвою Сторінка: Теорія і Практика Оформлення. В ній була зроблена спроба радикального відтворення графічної естетики у Франції, екстравагантна новизна якої була передана словами: «сучасне мистецтво оформлення своєю силою завдячує вільному використанню технічних процесів. Від фотоапарату, ножиць, пляшки індійського чорнила, з’єднаних рукою художника, може бути розвинута нова ідея, відтворена простими засобами». Це було новаторське, не характерне для Франції видання.

Німецький дизайн, пропагований журналом Мистецтво та професійна графіка не знайшли належного розуміння у Франції, де небагато дизайнерів поділяли важливість соціальних поглядів їх авангардистських колег з півночі та сходу. Паризький графічний дизайн загалом, презентував зображення розкішної сучасності.

Ідентифікуються три типи засобів рекламування:

1. Ті, що повинні здивувати та вразити глядача.

2. Ті, що використовують повтори, дозволяючи звичайним ідеям, звичайним назвам, звичним формам, звичним пропозиціям акумулюватись у голові кожного; це подібно вислову про те, що вода камінь точить.

3. Ті, які завдяки своїй формі та дотепності викликають інтерес, зацікавлення, бажання знати та розуміти.

Такий аналіз свідчить про взаємну залежність між дизайнером, замовником та споживачем. Відносини митця та клієнта змінились на професійне та комерційне партнерство.

ШРИФТОВІ РОЗРОБКИ. Словолитня Деберні і Пеньо. Після Міжнародної виставки декоративних мистецтв і художньої промисловості 1925 року і тріумфу стилю ар-деко Пеньо запрошує Кассандра, що отримав на цій виставці перший приз за рекламний плакат “Au Bucheron” для розробки нового шрифту. Ним став шрифт БІФУР, згодом застосований в журналі «Графічних мистецтв і ремесел».

Пеньо організував окрему студію, де мали виконуватися замовлення на рекламу з використанням шрифтів Деберні-Пеньо. І почав видавати журнал «Графічні мистецтва і ремесла», що перетворився на форум нових ідей в графіці. Проект був амбітним. Він повинен був стати найкращим, найдорожчим технічно, найякіснішим, найсвіжішим по матеріалах. Став посібником із стилю в графічному дизайні.

Дата добавления: 2014-01-07