Види систематизації результатів дослідження

Теоретичні і прикладні положення, методики і рекомендації, які узагальнені в процесі наукового дослідження, реалізуються на практиці шляхом їх впровадження при удосконаленні діяльності організації, економічного стимулювання фінансово-господарської діяльності під­приємства, підвищення ефективності менеджменту, маркетингу, обліку, контролю і аудиту.

Результати наукових досліджень.

План

Лекція 6. Систематизація та оформлення результатів наукових досліджень

1. Результати наукових досліджень.

2. Види систематизації результатів дослідження.

Самостійна робота студентів.

Вивчення та доповнення матеріалу лекції, підготовка до семінарського заняття, виконання індивідуальних завдань

До результатів наукових досліджень відносяться:

нові наукові теоретичні або емпіричні знання про об’єкт, процес або явище;

практичні рекомендації.

Наукова новизна досліджень – це оцінка результатів досліджень, що характеризує виявлення раніше невідомих властивостей, явищ, закономірностей, зв’язків, співвідношень або отримання раніш невідомих методів, схем, форм, параметрів, процесів. Новими науковими результатами вважають:

· абсолютно нові наукові знання;

· наукові знання що були удосконалені;

· наукові знання, що доповнюють існуючі.

Практичні рекомендації – це пропозиції прикладного характеру, які ґрунтуються на нових теоретичних або емпіричних знаннях, зміст яких спрямований на удосконалення функціонування процесів або діяльності людей.

Результати наукових досліджень можуть бути у формі нових концепцій, теоретичних понять, класифікацій, методів, методик, моделей. Проміжні результати наукових досліджень можуть бути у вигляді текстового матеріалу, аналітичних таблиць, графіків, схем, алгоритмів.

Практичні рекомендації можуть бути у формі методик процесів та процедур, інструкцій організації та проведення операцій, процесів, діяльності.

Розроблені рекомендації повинні бути чітко сформульованими;

· відображати результативність запропонованих для підприємства заходів, умови та способи їх практичного застосування у тій чи іншій формі.

· бути економічно обґрунтованими та мати практичне значення для певного підприємства;

· мають бути перспективними та враховувати не лише умови, що існують, але й зміни, що мають відбутися надалі (принаймні найближчим часом).

Найбільш важливі результати наукового дослідження формулюються у вигляді висновків, які є найважливішими науковими та практичними результатами, одержаними у процесі наукового дослідження.

Висновки - це короткий виклад отриманих наукових результатів. Вони формулюються за суттю поставленої наукової проблеми.

Висновки є формою синтезу накопиченої у процесі дослідження наукової інформації, у яких містяться знання, які є новими стосовно вихідних. Цей синтез є послідовним, логічно побудованим викладенням отриманих результатів.

У висновках додається стисла характеристика питання, розкриваються методи вирішення поставле­них завдань, їх практичний аналіз, наголошується на кількісних і якісних результатах проведеного дослідження, обґрунтовується їх достовірність. У висновках має даватися узагальнена оцінка виконаної роботи з аргументацією важливих наукових результатів. Висновки слід формулювати ретельно і точно, вони не повинні бути пере­вантажені цифровими даними або містити додатковий виклад матеріалу.

Перш ніж робити висновки, дослідник має ще раз перевірити завершеність кожної окремої частини наукової роботи і доказовість аргументації в цілому.

Для дослідника формулювання висновків є засобом самоперевірки результатів проведеного дослідження, обґрунтування яких міститься у попередньому викладі.

Висновки можуть включати і практичні пропозиції, які підвищують цінність теоретичного матеріалу. Зміст висновків відтворює суть і новизну виконаного.

При формулюванні висновків дослідження слід показати відмінність результатів роботи від відомих раніше варіантів вирішення проблеми.

Приклади формулювань висновків:

- доведено... (доведено, що інформація є необхідною пере­думовою поєднання та подальшого органічного зростання процесів в управлінні підприємствами сфери послуг...);

- встановлено... (встановлено, що туристичний ринок є одним із найбільш динамічних та, на відміну від інших ринків, характе­ризується великою кількістю учасників, значною їх географічною роз'єднаністю, швидким оновленням інформації...);

- розкрито... (розкрито змістовну сутність таких складових інформаційного ринку, як: інформаційні ресурси, інформаційний продукт, інформаційна послуга, інформаційні технології...);

- виявлено... (виявлено вплив сучасних інформаційних технологій на структурно-функціональні...);

- обґрунтовано... (обґрунтовано необхідність застосування маркетингових інструментів для просування товару...);

- запропоновано... (запропоновано Інтернет-методику оцінки якості готельних послуг споживачами...);

- досліджено... (досліджено технологію бронювання місць на підприємствах готельного господарства через туристичні агентства шляхом виконання таких етапів...);

- аргументовано... (аргументовано, що саме створення комплексної системи автоматизації управління бізнес-процесами вирішить ряд актуальних на сьогодні проблем...);

- проаналізовано... (проаналізовано основні показники розвитку туризму в різних регіонах України та встановлено логічний зв'язок між кількістю обслугованих виїзних і внутрішніх туристів по областях України, з доходами населення та кількістю користувачів Інтернет...).

Сьогодні ми маємо розглянути питання систематизації та оформлення результатів наукових досліджень.

Систематизація – це впорядкування набору інформації (зібраної, опрацьованої та проаналізованої) за певною структурою. Процес систематизації результатів наукового економічного дослідження полягає в проведенні зібраних і опрацьованих (проаналізованих) даних у послідовний науково аргументований виклад.

Результати наукових досліджень потребують осмислення та узагальнення. Основними прийомами наукових узагальнень є:

· універсалізація, яка полягає в тому, що загальні моменти і властивості, які спостерігались на підприємстві як базі наукового дослідження, розповсюджуються на всі можливі випадки;

· ідеалізація, яка полягає в уявному конструюванні об'єктів, яких не існує в дійсності, і включає момент абстрагування від реальних процесів та явищ. Такі створені ідеальні об'єкти є значно простішими, ніж реальні, завдяки чому виникає можливість застосовувати до них математичні методи дослідження;

· концептуалізація, яка полягає у внесенні категорій і понять, запозичених з інших теорій;

· синтез, в основу якого покладено процедуру поєднання різних елементів об'єкта в єдине ціле - систему, без чого неможливо наукове пізнання цього об'єкта. У синтезі відбувається узагальнення аналітично виділених та вивчених особливостей об'єкта;

· індукція як формулювання логічних висновків шляхом узагальнення даних емпіричних методів дослідження. Результатом є висновок про загальні властивості усіх об'єктів, які належать до однієї групи, на основі спостереження достатньо широкої множини одиничних фактів (статистичної вибірки). Індуктивні узагальнення розглядаються як емпіричні закони. Розрізняють повну (загальний висновок будується на основі вивчення усіх предметів або явищ даної групи) і неповну індукції (загальний висновок будується на основі спостереження обмеженої кількості фактів).

До загальних вимог щодо змісту науково-дослідної роботи відносяться:

· чіткість і логічна послідовність викладення матеріалів (інформації);

· переконливість аргументації;

· чіткість і точність формулювань, що виключають можливість неоднозначного розуміння;

· конкретність висвітлення результатів роботи;

· обґрунтованість рекомендацій та пропозицій.

Систематзуючи інформацію проведеного наукового дослідження слід пам’ятати про необхідність його аспектації, рубрикації і композиції.

Аспектація наукового документу. у якому викладені результати наукового дослідження, відображає його логіку, схему його змісту. Коректно зроблена аспектація дозволяє знайти найкраще композиційне рішення.

Композиція – це послідовне розміщення основних частин роботи, що дозволяє зробити правильну рубрикацію наукового документа.

Під рубрикацією розуміють поділ наукового документа на окремі логічно підпорядковані частини (розділи, глави, параграфи), які найкраще відображають логіку побудови конкретного наукового дослідження. Кожна частина має короткий, але інформативний заголовок, який відображає його зміст

Наукові узагальнення є кінцевим матеріалом дослідження, який оброблений і систематизований відповідно до мети дослідження.

Наукові узагальнення економічних досліджень - це, як правило, літературний виклад результатів дослідження у вигляді наукової роботи, яка може мати форму:

- в частині студентської науково-дослідної діяльності: підсумкового звіту про науково-дослідну роботу, курсової роботи, дипломної роботи, звіту з практики.

- в частині науково-дослідної роботи: наукова стаття, тези, науковий реферат, монографія, дисертація.

Під час навчального процесу студент має знати зміст та загальні підходи до систематизації проведеної науково-дослідної роботи у формі: доповіді або повідомлення, тез доповіді, реферату, курсової роботи, наукової статті, дипломної роботи.

Доповідь або повідомлення про проведену наукову роботу містить стисле викладення основних наукових положень автора, їх практичне значення, висновки та пропозиції.

Наукова доповідь здійснюється в усній формі в наступній послідовності: коротка оглядова частина та визначення мети дослідження; метод вирішення або нове положення, яке пропонує доповідач, основні результати, їх пояснення та висновки.

Час доповіді визначається регламентом семінару, наукової конференції, представлення основних результатів дипломної роботи на засіданні ДЕК (від 7 до 20 хвилин), разом з тим аргументація повинна бути короткою та чіткою. Слід уникати складних речень. Також слід виділити основну ідею доповіді, не слід деталізувати окремі положення.

Якщо студент приймає участь у науковій конференції та згідно вимог необхідно скласти тези, - основну думку або ключове положення доповіді, лекції, статті чи іншого авторського первин­ного документа. Тези мають бути не більше 1-3 сторінок, на яких має бути викладена головна мета, основа доповіді та необхідна аргументація. Тези відрізняється від повного тексту оригіна­лу тим, що в ній відсутні деталі, пояснення, ілюстрації.

Наукова стаття – наукова робота, у якій викладено проміжні або кінцеві результати наукового дослідження, висвітлено окреме питання за обраною темою, сфокусовано науковий пріоритет автора, що робить результати дослідження надбанням фахівців. Архітектоніка наукової статті ґрунтується на дослідженні наукової проблеми, комплексному розкритті фактів, об'єднанні їх у певну систему.

Стаття - найбільш поширена і обов'язкова форма опублікування наукових результатів дослідження. її можна розглядати як найпрос­тішу форму впровадження в практику наукових узагальнень.

Наукова стаття як форма апробації наукових результатів повинна складатися з таких структурних елементів, як:

• назва статті, яка стисло відображає головну ідею наукового дослідження (наприклад, «Управління обсягом товарообороту торго­вельного підприємства», «Інструменти вдосконалення асортиментної політики підприємства»);

• прізвище та ініціали автора;

• анотація (українською, російською, англійською мовами) - коротка характеристика змісту статті {наприклад, у статті розглянуто основні критерії конкурентоспроможності з формуванням відповідної методики її комплексної оцінки; визначено резерви підвищення конкурентоспроможності підприємства розглянуто проблеми формування бізнєс-середовища для розвитку лізингу в Україні; наведено актуальність лізингу в сучасних економічних умовах, проаналізовано основні перешкоди, що стоять на шляху становлення ефективного лізингового ринку, та головні напрями їх подолання);

· вступ, в якому має бути наведена постановка наукової проблеми, її актуальність, зв'язок з найважливішими завданнями, що постають перед Україною, значення для розвитку певної галузі науки або практичної діяльності.

· аналіз проблеми та огляд публікацій за темою

· постановка задачі

· результати дослідження

· висновки.

· список використаних джерел

Виданням, що публікує наукову статтю визначаються вимоги до технічного оформлення статті.

Курсова та магістерська робота є формою опублікування результатів науково-практичного дослідження студента, яке проводиться у відповідності до навчального плану та за тематикою, визначеною кафедрою ВНЗ.

Дані види наукових робіт мають вступ, у якому наводяться актуальність дослідження, аналіз останніх публікацій, виділення раніш не розглянутої частини проблеми наукового та/або прикладного характеру, об’єкт та предмет дослідження, мета та завдання, методи наукового дослідження, результати наукового та практичного характеру (для МДР), форми апробації (для МДР). Окрім зазначених елементів МДР має мати реферат, анотацію та ілюстративний матеріал до доповіді про основні результати наукового дослідження.

Результати наукового дослідження викладаються згідно затвердженого плану, якій складає зміст роботи. Інформація кожного підрозділу має бути узагальнена у формі висновків. Кожний розділ має мати також висновки за інформацією, наведеною у ньому. Робота також має мати загальні висновки, у яких в узагальненому вигляді мають бути викладені основні результати наукового та практичного характеру. Важливим елементом МДР та КР є список використаних джерел та додатки.

Монографія – це наукова робота, у якій всебічно висвітлена певна проблема. У монографії використовуються оригінальні результати власних досліджень і літературних джерел. Монографія, як правило, висвітлює широкі наукові знання з даного питання. Тип викладу тексту пояснювальний з використанням дедуктивних (рух думки від загального положення до конкретних фактів), індуктивних (рух думки від конкретних фактів до загального висновку) або змішаних способів.

Дисертація є кваліфікаційною науковою роботою в певній галузі знань, яка має внутрішню єдність, актуальність наукових результатів, наукових положень, що висуваються автором для публічного захисту.

Дата добавления: 2014-01-07