Ноосфера. Видатний український вчений В

Видатний український вчений В. Вернадський є родоначальником вчення про ноосферу або “сферу розуму”, як стадії еволюції біосфери. Його погляди на роль історичного розвитку людства та закономірності переходу біосфери у ноосферу знайшли відображення та подальший розвиток у концепції «сталого» або довготривалого економічного розвитку.

Провідною ідеєю ноосфери є твердження, що жива речовина є невід’ємною часткою Всесвіту, як енергія або матерія. Жива речовина є постійно діючий фактор, котрий формує стан планети за рахунок кругообігів речовин. Наприклад, сталість складу атмосфери залежить від процесів фотосинтезу, а цикли народжуваності і смертності залежні від кругообігу біогенних елементів. За Вернадським, життя на планеті - явище космічне. Життя, так само як матерія і енергія, існує нескінченно. "Життя залишається у своїх головних рисах постійним, міняється тільки його форма" - писав він.

Живі істоти - гриби, мікроорганізми, рослини та тварини живуть на поверхні Землі, в її атмосфері, гідросфері, верхніх шарах літосфери, утворюючи сферу життя, або біосферу. Вперше цей термін вжив австрійський вчений Е. Зюсс у 1875 р. Роботи Вернадського показали, що живі організми відіграють вирішальну роль у процесах еволюції Землі. «Якби на Землі було відсутнє життя,— писав учений,— обличчя її було б таким же незмінним і хімічно інертним, як нерухоме обличчя Місяця, як інертні уламки небесних світил». За мільярди років існування Землі живі істоти рішуче змінили склад її атмосфери, гідросфери й літосфери, створивши, по суті, зовсім нове середовище життя.

Людина, як мисляча істота, знаходиться на найвищій ступені у піраміді живої речовини. Своєю виробничою діяльністю вона опановує усі природні процеси, стає провідною рушійною силою на планеті, свідомо змінює її обличчя. Зв’язок людини і природи є зворотнім. Цей зв’язок є глибинним і постійно діючим. Під впливом людської діяльності різко змінюються якість основних компонентів біосфери - ґрунтів, води та повітря, живих організмів та характер їх впливу на біосферу.

Феномен людини полягає у тому, що вона є часткою природи і водночас часткою суспільства. Наш добробут залежить як від явищ природи, так і від соціальних процесів. "У біосфері існує велика геологічна і мабуть космічна сила - писав Вернадський - планетарна дія якої за звичкою не береться до уваги у наших уявленнях про Всесвіт… Ця сила є розум людини, зосереджена та скерована воля його, як суспільної істоти".

У працях Вернадського показані умови, необхідні для становлення та існування ноосфери.

Більшість з цих ознак ми можемо спостерігати на початку ХХІ століття, як свідчення геніального передбачення вченого. Деякі з них наведені нижче:

Заселення людиною всієї планети; різке вдосконалення засобів зв’язку та обміну інформацією між країнами; розширення меж біосфери та вихід у Космос; відкриття нових джерел енергії; рівність людей усіх рас та релігій; продумана система народної освіти та підйом рівня життя людства, виключення війн з життя суспільства.

Для тих, хто хоче ознайомитись із текстом статті Вернадського “Несколько слов о ноосфере”, пропоную завітати на цей сайт: http://www.ecolife.org.ua/data/sclauses/is5-9.php

Дата добавления: 2014-01-07